Хочете подарувати дитині молодших класів смартфон? Подаруйте краще роликові ковзани. Велосипед. Синтезатор з функцією самонавчання. А смартфон – це щоденне багатогодинне блукання вашого чада по YouTube з безконтрольним переглядом ідіотичних (або й відверто непристойних) відео. Ви точно цього хочете?..
8-річна Леся попросила у батьків купити їй смартфон. Майже у всіх однокласниць є – мовляв, а чим я гірша? Леся добре знає, що таке смартфон: мама приходить з роботи і дає улюбленій дитині погратися. Під пальчиками у школярки буквально все літає: зайшла у Google, набрала (з двома помилками) назву улюбленого мультфільму; зазирнула у YouTube, подивилася пару програм про знайомство та одруження… При цьому Леся тяжко плутається у таблиці множення і не може назвати підряд всі літери англійського алфавіту.
Знайома картина? Рано чи пізно проблема дитячого смартфону постає перед усіма батьками. І найчастіше вона (проблема) вирішується так: раз у подружок є – то й і у нашої має бути. Але не поспішайте! Сядьте і поговоріть з дитиною. Поставте їй, наприклад, просте запитання: «А навіщо тобі, крихітко, смартфон? що ти з ним робитимеш?..»
Повірте, чадо буде у ступорі. Звичайно, хитре дитя почне щось вигадувати про «відео, яке допомагає робити уроки», або скаже, що хоче дивитися «про тваринок і рослинок». А дитина більш безпосередня може й розплакатися від несподіванки. Бо зрозуміє, що це підступна «підніжка».
А ви зробіть нехитрий експеримент. Дозвольте дитині у вихідний день від самого ранку вільно копирсатися у смартфоні, планшеті, ноутбуці чи ПК. А потім, десь після обіду, лагідно попросіть, щоб син або донька… переповіли вам те, що сьогодні подивилися. Думаєте, чадо впорається? З ймовірністю понад 90% воно почне «плутатися у показах». Людська, а тим більше дитяча пам’ять погано фіксує те, що їй не дуже потрібно. Якщо дитя подивилося підряд 3-4 повнометражні мультфільми – будьте певні: воно не зможе нормально переказати вам зміст жодного з них. Воно буде просто втомлене від надміру інформації.
Хронічна втома, погіршення пам’яті та концентрації, згорблена постава, загроза погіршення зору – ось що чекає на маленьких «жертв андроїдів»!
Так склалося, що сучасні технології прориваються та прогресують вперед, і електроніка потихеньку заміняє нам деякі речі, навіть живе спілкування. Наприклад, у плеймаркеті можна знайти симулятор паління цигарок, чи то пак «косяка». Не все так просто: треба спочатку насипати у листочок якоїсь суміші. Це роблять двома пальцями на сенсорі смартфона. Запитання: чому може навчитися ваша дитина, зігравши в таку гру?
Проблема «діти і смартфони» вже стала глобальною. Ми опитали людей, у яких в родині існує така проблема:
«Мій молодший братик дуже часто грає на телефоні. Він просинається, одразу бере в руки телефон, навіть забуває про сніданок…»
«Микита на уроках часто отримує погані оцінки через те, що постійно відволікається на телефон. Після школи він приходить і одразу сідає за гаджет. Вночі Микита ховається під ковдру, грає на телефоні до пізньої ночі…»
«Мій малий постійно просить планшет, після того, як зробить домашнє завдання. Вмикає Ютуб та дивиться дуже дивні мультики. Може ще накачати ігор та грати у них по черзі. Потім мені дуже важко його відтягнути – істерить…»
Звісно, проблема турбує батьків – особливо тих, які не озброєні практичними навичками для запобігання появи вдома маленького «онлайн-зомбі». Ми проконсультувалися у експерта на цю тему:
– Стосунки дитини з гаджетами мають кілька аспектів. По-перше, гаджети стали для багатьох зручною іграшкою. Це дуже зручно і для батьків: поки дитина дивиться в телефон, вона не бігає, не кричить, не вередує – можна зітхнути з полегшенням. Однак у дітей є потреба в активності, вони мусять бігати, гратися, робити щось руками і головою – тільки тоді відбувається повноцінний розвиток. Немає активності – немає розвитку.
По-друге, споглядання картинок на екрані часто заміняє дитині ті речі, які вона мусила б сама пізнавати, відчувати і бачити у реальному житті. До того ж, пасивне споглядання картинок на екрані будь-чого (смартфона чи комп’ютера) уповільнюється розвиток сприймання.
У старшому віці комп’ютерні ігри дозволяють пережити емоції, яких не вистачає у реальному житті. Гаджети певною мірою стають заміною реальних стосунків, справжні емоції переносяться у віртуальний світ. Гострі відчуття, що виникають у грі, створюють ілюзію безпеки та водночас всесильності (у грі можна пройти найскладніші перешкоди, за кілька годин «померти» та «ожити» декілька разів). Небезпека в тому, що з часом спотворюється сприйняття реальності, а віртуальний досвід переноситься у справжнє життя: можна їздити зі швидкістю 200 км/год., можна безкарно бити або навіть вбити іншого тощо.
Для попередження надмірного втручання гаджетів у життя дитини батькам варто:
- знати, чим саме вона цікавиться, які мультики дивиться, в які ігри грає;
- обмежувати час, протягом якого дитина сидить з гаджетами, розробити чіткі правила користування ними;
- ініціювати спільні сімейні справи (прогулянки, ігри, читання книжок), – розповіла кандидат психологічних наук, директор ГО «Центр практичної психології «ФО ЛАЙФ» Наталя Портницька.
За даними ЮНЕСКО, 93% дітей у віці від 3 до 5 років перебувають біля екранів телевізорів та гаджетів більше 28 годин на тиждень, тобто від 4 годин на день. На живе спілкування з батьками та ровесниками вони витрачають значно менше часу. Експерименти, проведені серед дошкільнят та молодших школярів – показують, що у дітей, які «залипають» з гаджетами, значно відстає розвиток мовлення.
У сучасному посібнику для батьків «Клан Клік-Клац. Виховання дітей у цифрову еру» виокремлюють декілька ролей, які мали б відігравати дорослі у вихованні своєї дитини.
- Бути Захисником: оберігати від небезпек, вчити відфільтровувати інформацію, яка може потрапити дитині на очі.
- Бути Рольовою Моделлю: на власному прикладі демонструвати грамотне користування технологіями.
- Бути Правдошукачем: вчити критичному мисленню, пояснювати те, що інформація в Інеті може бути не завжди правдива.
- Бути Наставником: навчати моральним нормам, вчити відокремлювати онлайн-світ від реального.
- Бути Рефері: контролювати, чи дотримується дитина правил гри. Разом встановлювати межі, у яких дитина буде знаходитись біля гаджета.
- Бути Візіонером: заохочувати дитину активно пізнавати і випробувати на практиці можливості сучасного світу.
Ваша дитина просить купити їй смартфон? Ви невпевнені? Вагаєтесь?.. Тоді перечитайте наш матеріал ще раз!
Артем НОВИЦЬКИЙ
Тарас СТРІЛЬЧИК
Також Вас може зацікавити:
«Нова школа» готує сюрпризи: діти вивчатимуть лише те, що хочуть?
Нудні вчителі, не цікаві уроки: мотивуємо до навчання правильно!
Будьте першим, хто прокоментував "Як забрати у дитини смартфон і повернути їй дитинство"