Квіткова майстерня «Васильки»

Марія Шевченко закінчила Житомирський музичний фаховий коледж ім.В.С.Косенка, здобула освіту в ДУ «Житомирська політехніка». Нині працює у квітковому «Pollen Buro» в столиці, а місяць тому паралельно запустила власний проєкт – майстерню «Васильки». Розповідає, що флористикою цікавилася завжди, та ніколи не розглядала це як свою основну сферу діяльності.

Її букети та композиції – досить оригінальні та незвичні. В основі – ковила, брунія, лунарія, кермек, лагурус, тінг-тінг, очерет, льон, тимофіївка, жито, лаванда, ерінгіум, фаляріс, овес, ячмінь, просо та багато інших. Все це, переконує Марія, можна легко виростити чи замовити.

«Мої букети – сухостій, безсмертні квіти. Їх можна дарувати з будь-якої нагоди, прикрашати інтер’єр оселі чи закладу. Не потребують поливу та особливого догляду, при потребі можна просто феном (холодним повітрям) здути пил, – пояснює Марія Шевченко. – Поки квіткова майстерня «Васильки» – це купа коробок і матеріалів, але головне, що є люди, яким це потрібно і які бачать в цьому всьому красу. Безмежно вдячна близьким і друзям за те, що надихали і підтримували – хто словом, хто вчасною порадою. Не можу сказати, що зробила все сама, бо це був посильний внесок кожного з мого оточення. Дуже важливо пам’ятати підтримку людей, адже саме вони і є поціновувачами творчості».

Дівчина розповідає, що від початку повномасштабного вторгнення російських військ переїхала за кордон. Не маючи досвіду, намагалася знайти хоч якусь можливість працевлаштуватися. Тоді й познайомилася із власницею магазину квітів, завдяки якій отримала базові знання та навички з флористики, безкоштовну практику.

«Через обставини, стрес, втрату старих цінностей, коли твоя особистість піддається випробуванням, я переглянула своє життя і хотіла зробити паузу, аби зрозуміти, чи все роблю вірно. Вирішила відмовитись від всього, що знала досі і спробувати все спочатку. В умовах повномасштабної війни взяла документи, кішку в переноску і поїхала в Данію, де жили мої сестра і друзі, – пригадує житомирянка. – Перебуваючи за кордоном, ще більше дізналася про мистецтво флористики. До речі, багато хто помиляється, коли вважає, що після закінчення кількаденних курсів все одразу стане ясно і зрозуміло. Те, що ви бачите у вигляді букету, займає довгі години практики, включаючи етапи підбору сировини, замовлення та постачання. Крім цього, естетичне бачення кінцевого результату у кожного фолориста-митця – особливе. Все під настрій: сьогодні – один, завтра – інший букет, квіти та стиль».

За кілька місяців дівчина відчула, що хоче повернутися додому. У Житомирі почала волонтерити разом із командою молодіжної організації «YMCA» – проводить заняття для підлітків у сфері освіти та корисного проведення часу. Саме у просторі «YMCA» вдалося втілити давню ідею та організувати майстер-клас для охочих долучитися до прекрасного та навчитися збирати букети із сухостою, поєднувати рослини між собою. Вже після першого такого заходу до Марії стали надходити замовлення, а разом з тим прийшло і розуміння того, що є доцільність у її роботі та подальшому розвитку саме в цьому напрямку.

«Буває, настає такий період в житті, коли розумієш, що розраховувати можеш лише на себе. З цим розумінням відкриваються нові можливості, горизонти і правила. Ми – люди, проявляємо себе по-різному: хто в творчій роботі, хто в кропіткій праці. Будь-яка діяльність – важлива, особливо коли, окрім піклування про себе та свої родини, маємо докладати титанічних зусиль для спільної перемоги. Важкі часи створюють міцних людей. Зараз найкращих час для росту та впровадження будь-який ініціатив та суспільно корисних справ, – констатує власниця квіткової майстерні «Васильки» Марія Шевченко.

– Віра в себе, а навіть більше – в Бога, дає сили. Молитися за перемогу і сподіватись, що завтра так само прокинешся і будеш мати сили робити потрібне, цікаве, надихаюче. Створювати особливий стиль життя та нагадувати собі, що, працюючи, приносиш користь не тільки людям, а й природі. Мрію привити культуру користування природними ресурсами, зокрема, квітами. Що я маю на увазі? Звичайні букети з живих квітів, на жаль, швидко втрачають красу. Мої букети можуть радувати око тривалий час. Також окремо планую розвивати культуру ритуальних композицій. Велика місія в моїх роботах – нагадати, що це альтернатива пластиковим квітам.

Вони будуть не лише згадкою за спочилими, а й не шкодитимуть екології і, звичайно, можуть стояти місяцями без псування зовнішнього вигляду. У найближчій перспективі для себе розглядаю створення продукту, вирощування, а не забруднення довкілля на довгі сотні років. Ми маємо мудро використовувати ресурси, бо вони не безмежні».