Сьогодні, 3 вересня, у Житомирському обласному краєзнавчому музеї презентували колекцію з 32 срібних монет часів Київської Русі, які тиждень тому знайшли в смт Городниця Новоград-Волинського району.
Один з найстаріших музейних закладів України, якому цьогоріч виповнюється 150 років, презентував знайдені монети та ще 6 екземплярів, знайдених наступного дня.
Останню з монет знайшли, пересіявши грунт, який чоловік віз додому. Всі монети будуть в одній колекції.
Резонансну знахідку привезли в Житомир спец перевезенням з сиренами і мигалками.
«Мені надзвичайно гордісно, що я мав змогу потримати історію в руках. За першою освітою я історик і мене тішить, що саме на території Житомирщини було знайдено те, чому більше тисячі років. Приємно, що кожен з наших громадян та гостей держави зможе побачити знахідку. Тепер вона не буде знаходитись в колекції кого-небудь й милувати око тільки його й оточення. Ми всі родом з дитинства й мріяли знайти скарб. Сергію Комаруну це вдалось». — розповів голова Житомирської обладміністрації Віталій Бунечко.
Під час прес-конференції в музеї також презентували слайд-шоу з іншими скарбами, які були знайдені на території Житомирської області.
Працівник музею розповів, що археологи повертались на місце знахідки ще наступного дня, щоб довивчити територію й знайшли там ще 6 монет. 5 з них належали Володимиру, а 1 — Святополку.
«З Житомирщиною я познайомився ще в 10 класі, коли Микола Костриця проводив свої конференції. Людина, яка закохала мене у ці древлянські землі, у Волинь. Історія цієї знахідки — це як теорія шести рукостискань. Тільки тут було 3. Фото монет мені відправив друг з Житомира, син покійного місцевого науковця. Йому відправив його товариш, а тому — Сергій Комарун, який і знайшов срібняки. Була 21 година вечора. Але 32 монети — це скарб національної ваги. Я думав, що доведеться переконувати Сергія, але він одразу погодився віддати скарб державі. Це позиція простої людини, яка навіть не задумувалась над тим, що це якісь ціннісні матеріальні кошти. Ці монети Святополка Окаянного- всі 3 можливі типи, які він чеканив протягом 1016-1019 років, а також Володимира Великого (Святославовича), 2-го, 3-го та 4-го типу. Чеканки цих монет відбувалися в період приблизно 1010-1019 року. Цей скарб був ситуативної сховки, нашвидкоруч. Там глечика не знайшли. Монети були загорнуті й покладені на невеликій глибині. Власник очевидно хотів повернутися за цим скарбом в найближчий час», — розповів співробітник інституту історії України академії наук України Олександр Алфьоров.
Він також зазначив, що монети князя Володимира Великого- це унікальні, раніше не відомі науці екземпляри. Востаннє скарб такого масштабного значення знаходили в 1876 році.
«В українському законодавстві навіть немає прописаної покрокової реакції. Сергій знайшов, повідомив сільського голову, а далі ми не знали, що робити. Новий Цивільний кодекс не регулює це й навіть виплату компенсації тому, хто знаходить скарб. Раніше це була виплата 25%. Державі порібно створити прецидент, щоб люди, знаходячи такі скарби, довіряли державі й віддавали їх. Особі, яка знайшла скарб, виплачується компенсація до 20%. 32 срібні монети важать в середньому до 100 г. Я уявляю, що можна отримати за таку знахідку. І виплата не обов’язково 20 %, може бути й 1%», — додав Алфьоров.
«Це єдиний скарб в Україні, який задокументовано на місці знахідки. В Україні, на жаль, ситуація з охоронною пам’яток низька, бо величезна кількість речей просто перепродуються на метал. Люди не усвідомлюють, що знайшли й продають, а вже ввечері скарб з усіма почестями знаходиться там, де його не має бути. Перед реставрацією монети пройдуть всі необхідні аналізи: візуальні та хімічні на спеціальних інструментах тощо. Усі археологічні знахідки з Новоград-Волинського району останні 10 років передаються музею. Якщо ми зараз передамо знахідку Києву, то це начебто що ми будемо їхати любити батьківщину далеко в Луганськ, Донецьк Харків чи навіть Ленінград. Я впевнений, що в київських музеях достатньо матеріалів, які достойно представляють установи». — сказав керівник Житомирської археологічної експедиції співробітник інституту археології України Андрій Петраускас.
«У монетах використаний сплав срібла з міддю. Деякі монети навіть вкриті мінералізованим шаром кірки продуктів корозії міді. Є коричневі й навіть зруйновані фрагменти. Руйнація монет дійсно серйозна, але срібні монети займають друге місце по зруйнованості після чорного металу. Срібло дуже крихке й ламке. Очищення чи видалення продуктів корозії на монеті може зруйнувати інформацію, тому важливо знайти правильний підхід до кожного срібника.Важливо остаточно визначити, які сплави були використані», — пояснив художник-реставратор Віктор Голуб, який працює у науково-дослідному реставраційному центрі України.
Віталій Бунечко зазначив що Сергію Комаруну, який знайшов монети, адміністрація організує подяку, проте й звернеться до Кабміну з ініціативою розробити механізм нагородження людей, які знаходять скарби.
Крім столичних музеїв на збереження цієї знахідки претендує ще й Житомирський Краєзнавчий музей.
«Відповідно до чинного законодавства, єдиною музейною установою на території Житомирщини, яка має право зберігати експонати, які включені до державного фонду України, є саме Житомирський обласний краєзнавчий музей. Не Новоград-Волинський, а ми. Ми нічого не маємо проти наших колег, однак вони до цього переліку ще не включені. Можливо завдяки цій знахідці і ввійдуть», — сказав директор музею Микола Весельський.
Знайдені монети зберігатимуться у спеціально облаштованому фондосховищі обласного музею, який обладнано спеціальною сигналізацією, стаціонарною й фізичною охороною.
Монети потребують спеціальної реставрації, атрибуції й довивчення. Лише після того, як буде встановлено автентичність, широкий загал зможе побачити знахідку
Будьте першим, хто прокоментував "За цінні монети, які привезли в Житомир з сиреною, змагається кілька музеїв України"