38-річний Олександр Гонгальський має вроджену важку форму ДЦП, але це не завадило йому стати чемпіоном світу та завоювати десятки кубків та медалей з різних куточків України. Чоловік має вищу освіту і прагне над усе допомагати людям.
Коли маленькому Олександру був лише місяць родина переїхала до Німеччини, де хлопчик майже 6 років проходив лікування та реабілітацію.
«Мене тут навчили самостійності, застібати ґудзики, їсти… Коли мені було 5 років батько захворів на рак, і ми повернулися до Новограда, де тато помер. Потім мама лікувала мене в санаторії “Хаджибей”» в Одесі», – згадує Олександр.
Роки лікувань не були марними. У 7 років хлопчик почав ходити, але часто падав та отримував травми. В 11 років, завдяки молодшому брату, Олександр зацікавився шашками. Вдома тоді навіть шашок не було, та 8-річний братик знайшов вихід: із гральних карт зробив дошку, а шашками слугували кораблики з настільної гри «Морський бій». Брат показав, як мають пересуватися «шашки» та розповів про правила гри. Ці дитячі моменти сьогоднішній чемпіон світу згадує з особливим трепетом.
«Шашки я таки дістав. Сидів з ними на лавочці чи на бордюрі під під’їздом і просив перехожих зіграти зі мною. Намагався всіх обіграти. Якщо ж не вигравав, то грали до тих пір, поки мій результат не був переможним», – згадує Олександр.
В 13-річному віці хлопець вперше зайнявся шашками професійно, завдяки своєму першому тренеру, що мешкав у сусідньому під’їзді.
«Я дуже хотів зіграти з ним. І що ж… Він обіграв мене, хоча я думав, що граю добре, – посміхається Олександр. – Після цього тренер попросив мою маму водити мене на гурток до школи. Мама ж постійно сумнівалася, чи потрібно це мені. Та я її умовив. Так Віктор Ішков став моїм першим тренером».
Вже через три місяці з початку відвідування гуртка підліток візьме першість на шкільних змаганнях.
«Добре пам’ятаю свою першу перемогу, бо тоді обіграв хлопця, який 9 років займався і мав перший розряд із шашок. Тоді повірити у це навіть тренер не міг!» – згадує чоловік.
Відтоді змагання повсякчас змінювалися: міські, обласні, всеукраїнські, міжнародні.
У 2019 році у Луцьку він вперше став чемпіоном України. А вже цього року на світовому чемпіонаті з шашок – 64 серед людей з ураженням опорно-рухового апарату, що проходив у Болгарії, Олександр отримав перше місце. Йому присвоїли звання «Майстер спорту України міжнародного класу (гройсмейстер України)».
В кінці листопада, Олександр повернувся з Туреччини з теж важливими перемогами. На чемпіонаті світу з шашок-100 в Анталії Олександр виборов дві срібні нагороди – у класичних шашках, де змагалися люди з ураженням опорно-рухового апарату, та у змаганнях бліц серед усіх людей з інвалідністю, а також перше місце у командному заліку.
«На змаганнях зі швидких шашок серед усіх людей з інвалідністю грали 14 майстрів спорту з різних країн. У Болгарії під час класичної гри теж було непросто. Боявся упустити момент, коли була остання гра з поляком. Я ж тоді розумів, що перше місце може бути моїм. Не помилитися – це дуже важливо, особливо коли залишається мало часу», – зауважує чемпіон.
На всіх змаганнях Олександра завжди підтримує дружина Тетяна. Вона веде запис партій, підтримує, коли чоловік нервує. У шлюбі вони вже понад 8 щасливих років.
38-річний чемпіон отримав вищу освіту, як соціальний працівник, оскільки завжди мріяв допомагати людям. Очолював у Новоград-Волинську благодійний фонд, який опікувався людьми з інвалідністю, і, навіть, був депутатом Корольовської районної ради у Житомирі. Чоловік впевнений, що досягнення були б неможливими без віри в себе, невгамовного бажання жити та перемагати, та без людей, які в нього повірили.
Нагадаємо, що житомирянин Лука Нетяга став Чемпіоном Світу з дзюдо серед дефлімпійців.
Будьте першим, хто прокоментував "38-річний житомирянин з ДЦП став чемпіоном світу з шашок"