У Житомирі відновила роботу волонтерська майстерня проєкту «Ікона пам’яті загиблим за незалежність України» (ФОТО)

Наприкінці 2015 року у Василькові на Київщині розпочався Всеукраїнський проєкт «Ікона пам’яті загиблим за незалежність України», до якого згодом долучилися й інші регіони – Дніпро, Кропивницький, Житомир, Харків.

Цей унікальний гіпсовий барельєф створила італійська скульпторка, українка за походженням Олена Карамушка, а потім провела детальний майстер-клас по його виготовленню. З того часу волонтери власноруч роблять ікони, кожна з яких має іменний сертифікат із номером, а у подальшому, під час урочистих заходів, вручають їх рідним загиблих воїнів АТО/ООС.

В основі ікони – образ жінки-матері, яка обіймає воїна, свічка, «Біблія» та «Кобзар», на фоні – обриси українських міст, «символ стійкості та незламності» Донецький аеропорт, картини воєнних баталій. Окремо визначено місце для світлини загиблого Героя. Кожен барельєф – справжній витвір мистецтва, повністю ручна робота.

У Житомирі така майстерня працює вже чотири роки. Втім, з початку повномасштабної війни взяли перерву на кілька місяців та повністю відновили роботу лише у липні. Переважна частина команди, яка весь цей час працювала над проєктом, стали волонтерами БФ «Янголи Армії» та опікуються вирішенням питань військових з передової – збирають кошти, купують і передають необхідні речі та прилади, а також допомагають внутрішньо-переміщеним особам, багатодітним родинам. Є й такі, хто зі зброєю в руках нині боронять країну.

Попри зайнятість за основним місцем роботи і волонтерські справи у фонді, житомиряни знову взялися за ікони. Збираються так само як і раніше – раз на тиждень, у вихідні. Працюють здебільшого основним складом у 10 осіб, час від часу приєднуються ще «новачки».

У кожного вже визначений процес, яким займаються. Універсальні навики мають лише кілька волонтерів. На виготовлення однієї ікони йде близько місяця. Усі підготовчі та основні роботи краще проводити у теплу та суху погоду, оздоблення лишається наостанок. Керують майстернею у Житомирі волонтерки Ніна Шепетуха та Вікторія Боровська.

«Особисто я приєдналась до проєкту навесні 2018-го. Це якраз була його презентація і майстер-клас саме у Житомирі. Фактично, я тут з самого початку, – розповідає Вікторія. – Зі мною поруч всі ці роки працюють звичайні люди. Після повномасштабного вторгнення наша команда трохи зменшилася, але загалом зараз ікони роблять дівчата з різними професіями, волонтерки – Оксана Котенко, Тамара Черняхович, Надія Калінська, Олександра Котенко, Оксана Бортовська, Лілія Шашкевич-Онищенко. У перервах між службою приходить десантник Дмитро Перцев. Маємо за честь працювати пліч-о-пліч з мамою загиблого військовослужбовця 30 бригади, Народного Героя України Артема Абрамовича – Світланою. Головна майстерня знаходиться у Василькові, ще дві діючі у Кропивницькому, нещодавно відкрилася у Дніпрі, а от у Харкові через військові дії припинила діяльність».

За словами Вікторії, при виготовленні ікон потрібно чітко дотримуватися технології та послідовності усіх етапів – замішування гіпсу, заливка у форми, відстоювання та висихання, шпаклювання, покриття спреєм (білий лак для рельєфності), фарбування, ще одне покриття, задня та бокова стінки, медаль, фінішний спрей, малювання прапорів. Після кожного процесу необхідно висихання з інтервалом в тиждень, коли волонтери знову навідаються у майстерню.

Крім цього, створюють й інші барельєфи, які продавали під час вручення ікон, збирають благодійні внески у загальну «касу» майстерні. Ці кошти витрачались на придбання матеріалів для подальшої роботи. Проте, 25 лютого усі наявні фінансові збереження колективно вирішили передати на потреби ЗСУ. Для відновлення роботи у липні та закупки нових матеріалів волонтери використали особисті гроші.

«Наразі є проблема із гіпсом. Ті заводи і підприємства, де ми раніше його купували, були розбомблені та зруйновані. То був гіпс з певними домішками і трохи легший в роботі. У наявності є натуральний гіпс, але тепер ми експериментуємо з консистенцією, щоб призвичаїтися до нового та зробити виріб так само якісним. Остаточно ще не вийшли на ту пропорцію, яка була б ідеальною, – зауважує Вікторія Боровська. – Важко взагалі знайти те, з чим звикли працювати. Дуже зросла вартість на матеріали. Я переглядала варіанти і пропозиції із гіпсом у Польщі. Можливо, будемо замовляти за кордоном і через знайомих та волонтерів доставляти. На сьогоднішній день всі майстерні у пошуках гіпсу».

У 2021 році в майстерні видали 70 готових ікон, які були презентовані й передані рідним загиблих бійців під час урочистостей в Будинку офіцерів й Домі ветерана у Житомирі, а ще в Бердичеві, Ружині, Новограді-Волинському. Передавали барельєфи у Харків та Чернігів. Із минулорічних запасів мають ще 16 ікон і поки теж думають над організацією вручень.

«У минулому році ми задали дуже високий темп роботи і зробили багато. Ніби відчували, що цьогоріч так уже не вийде, – продовжує волонтерка. – Спробували відновити роботу проєкту, хоч і чула зауваження, що це «не на часі», та на часі все задля пам’яті тих хлопців і дівчат, які полягли на війні, починаючи з 2014 року. Заради них треба рити землю, гризти її, щоб їх подвиг був гідно увіковічнений, не забутий, щоб їх рідні відчували підтримку і знали, що про їх дітей пам’ятають».

Вікторія Боровська констатує, що в суспільстві виник умовний поділ на загиблих героїв до 24 лютого та після. Так само розділяють і їх рідних. Але так бути не має, адже усі вони однаково самовіддано і мужньо захищали територію України на різних фронтах і рубежах від спільного ворога – російських окупантів. За мир, спокій та майбутнє української нації віддали життя, ціною власної самопожертви наближаючи перемогу. Проєкт «Ікона пам’яті загиблим за незалежність України» продовжується саме заради них, на знак вдячності й поваги до кожного захисника та захисниці.

«Ми зі своєю командою будемо робити ікони однаково, що для тих, що для інших. Для нас не існує поділу, є спільна справа на результат. Пам’ять – найважливіше, що може бути. У кожної мами, яка втратила у боях свою дитину, лишається лише пам’ять. Є люди, які чекають цей барельєф по шість років, для них це потрібно і важливо. Ми не маємо права зупинятися чи реагувати на чиїсь нарікання. На часі все! Повинні продовжувати робити те, що можемо. Наші головні проєкти – «Ікона пам’яті» та «Янголи армії», залишаються, але не забуваємо, що у кожного є своя офіційна робота, особисте життя», – говорить на останок Вікторія.

Нагадаємо, що БФ «Янголи Армії» ініціював у місті проведення акції #кавадлязсу, у рамках якої на початок серпня вже було зібрано близько 50 тисяч гривень. Умови – придбати каву чи інший напій для себе і таку ж або більшу суму переказати на рахунок фонду, задонатити усі кошти, замість покупки, тощо.