У Житомирі відновила роботу волонтерська майстерня проєкту «Ікона пам’яті загиблим за незалежність України» (ФОТО)

Наприкінці 2015 року у Василькові на Київщині розпочався Всеукраїнський проєкт «Ікона пам’яті загиблим за незалежність України», до якого згодом долучилися й інші регіони – Дніпро, Кропивницький, Житомир, Харків.

Цей унікальний гіпсовий барельєф створила італійська скульпторка, українка за походженням Олена Карамушка, а потім провела детальний майстер-клас по його виготовленню. З того часу волонтери власноруч роблять ікони, кожна з яких має іменний сертифікат із номером, а у подальшому, під час урочистих заходів, вручають їх рідним загиблих воїнів АТО/ООС.

В основі ікони – образ жінки-матері, яка обіймає воїна, свічка, «Біблія» та «Кобзар», на фоні – обриси українських міст, «символ стійкості та незламності» Донецький аеропорт, картини воєнних баталій. Окремо визначено місце для світлини загиблого Героя. Кожен барельєф – справжній витвір мистецтва, повністю ручна робота.

У Житомирі така майстерня працює вже чотири роки. Втім, з початку повномасштабної війни взяли перерву на кілька місяців та повністю відновили роботу лише у липні. Переважна частина команди, яка весь цей час працювала над проєктом, стали волонтерами БФ «Янголи Армії» та опікуються вирішенням питань військових з передової – збирають кошти, купують і передають необхідні речі та прилади, а також допомагають внутрішньо-переміщеним особам, багатодітним родинам. Є й такі, хто зі зброєю в руках нині боронять країну.

Попри зайнятість за основним місцем роботи і волонтерські справи у фонді, житомиряни знову взялися за ікони. Збираються так само як і раніше – раз на тиждень, у вихідні. Працюють здебільшого основним складом у 10 осіб, час від часу приєднуються ще «новачки».

У кожного вже визначений процес, яким займаються. Універсальні навики мають лише кілька волонтерів. На виготовлення однієї ікони йде близько місяця. Усі підготовчі та основні роботи краще проводити у теплу та суху погоду, оздоблення лишається наостанок. Керують майстернею у Житомирі волонтерки Ніна Шепетуха та Вікторія Боровська.

«Особисто я приєдналась до проєкту навесні 2018-го. Це якраз була його презентація і майстер-клас саме у Житомирі. Фактично, я тут з самого початку, – розповідає Вікторія. – Зі мною поруч всі ці роки працюють звичайні люди. Після повномасштабного вторгнення наша команда трохи зменшилася, але загалом зараз ікони роблять дівчата з різними професіями, волонтерки – Оксана Котенко, Тамара Черняхович, Надія Калінська, Олександра Котенко, Оксана Бортовська, Лілія Шашкевич-Онищенко. У перервах між службою приходить десантник Дмитро Перцев. Маємо за честь працювати пліч-о-пліч з мамою загиблого військовослужбовця 30 бригади, Народного Героя України Артема Абрамовича – Світланою. Головна майстерня знаходиться у Василькові, ще дві діючі у Кропивницькому, нещодавно відкрилася у Дніпрі, а от у Харкові через військові дії припинила діяльність».

За словами Вікторії, при виготовленні ікон потрібно чітко дотримуватися технології та послідовності усіх етапів – замішування гіпсу, заливка у форми, відстоювання та висихання, шпаклювання, покриття спреєм (білий лак для рельєфності), фарбування, ще одне покриття, задня та бокова стінки, медаль, фінішний спрей, малювання прапорів. Після кожного процесу необхідно висихання з інтервалом в тиждень, коли волонтери знову навідаються у майстерню.

Крім цього, створюють й інші барельєфи, які продавали під час вручення ікон, збирають благодійні внески у загальну «касу» майстерні. Ці кошти витрачались на придбання матеріалів для подальшої роботи. Проте, 25 лютого усі наявні фінансові збереження колективно вирішили передати на потреби ЗСУ. Для відновлення роботи у липні та закупки нових матеріалів волонтери використали особисті гроші.

«Наразі є проблема із гіпсом. Ті заводи і підприємства, де ми раніше його купували, були розбомблені та зруйновані. То був гіпс з певними домішками і трохи легший в роботі. У наявності є натуральний гіпс, але тепер ми експериментуємо з консистенцією, щоб призвичаїтися до нового та зробити виріб так само якісним. Остаточно ще не вийшли на ту пропорцію, яка була б ідеальною, – зауважує Вікторія Боровська. – Важко взагалі знайти те, з чим звикли працювати. Дуже зросла вартість на матеріали. Я переглядала варіанти і пропозиції із гіпсом у Польщі. Можливо, будемо замовляти за кордоном і через знайомих та волонтерів доставляти. На сьогоднішній день всі майстерні у пошуках гіпсу».

У 2021 році в майстерні видали 70 готових ікон, які були презентовані й передані рідним загиблих бійців під час урочистостей в Будинку офіцерів й Домі ветерана у Житомирі, а ще в Бердичеві, Ружині, Новограді-Волинському. Передавали барельєфи у Харків та Чернігів. Із минулорічних запасів мають ще 16 ікон і поки теж думають над організацією вручень.

«У минулому році ми задали дуже високий темп роботи і зробили багато. Ніби відчували, що цьогоріч так уже не вийде, – продовжує волонтерка. – Спробували відновити роботу проєкту, хоч і чула зауваження, що це «не на часі», та на часі все задля пам’яті тих хлопців і дівчат, які полягли на війні, починаючи з 2014 року. Заради них треба рити землю, гризти її, щоб їх подвиг був гідно увіковічнений, не забутий, щоб їх рідні відчували підтримку і знали, що про їх дітей пам’ятають».

Вікторія Боровська констатує, що в суспільстві виник умовний поділ на загиблих героїв до 24 лютого та після. Так само розділяють і їх рідних. Але так бути не має, адже усі вони однаково самовіддано і мужньо захищали територію України на різних фронтах і рубежах від спільного ворога – російських окупантів. За мир, спокій та майбутнє української нації віддали життя, ціною власної самопожертви наближаючи перемогу. Проєкт «Ікона пам’яті загиблим за незалежність України» продовжується саме заради них, на знак вдячності й поваги до кожного захисника та захисниці.

«Ми зі своєю командою будемо робити ікони однаково, що для тих, що для інших. Для нас не існує поділу, є спільна справа на результат. Пам’ять – найважливіше, що може бути. У кожної мами, яка втратила у боях свою дитину, лишається лише пам’ять. Є люди, які чекають цей барельєф по шість років, для них це потрібно і важливо. Ми не маємо права зупинятися чи реагувати на чиїсь нарікання. На часі все! Повинні продовжувати робити те, що можемо. Наші головні проєкти – «Ікона пам’яті» та «Янголи армії», залишаються, але не забуваємо, що у кожного є своя офіційна робота, особисте життя», – говорить на останок Вікторія.

Нагадаємо, що БФ «Янголи Армії» ініціював у місті проведення акції #кавадлязсу, у рамках якої на початок серпня вже було зібрано близько 50 тисяч гривень. Умови – придбати каву чи інший напій для себе і таку ж або більшу суму переказати на рахунок фонду, задонатити усі кошти, замість покупки, тощо.

Юлія Демусь

На Житомирщині молодята після весілля передали волонтерці кошти на ЗСУ

Діна Лісогурська про навчальну пасіку університету, наукову діяльність і просвітництво у галузі бджільництва (ФОТО)

Будьте першим, хто прокоментував "У Житомирі відновила роботу волонтерська майстерня проєкту «Ікона пам’яті загиблим за незалежність України» (ФОТО)"

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.


*