Своє весілля вони планували ще з серпня минулого року. У січні визначилися з рестораном, внесли передоплату, а після 24 лютого прийняли рішення все скасувати.
Дар’я та Віктор Охременко родом із Радомишля на Житомирщині, тривалий час жили і працювали у столиці. Саме там їх і застала звістка про початок повномасштабної війни. У першу ніч дівчина виїхала із рідними нареченого в Радомишль, а згодом – за кордон. У Словаччині пробула менше місяця, не витримала і повернулася до майбутнього чоловіка у столицю, а слідом приїхали й усі інші.
До теми весілля взагалі не поверталися кілька місяців, а коли все ж наважилися на святкування, то спробували віддячити тим, завдяки кому це стало можливим та переказали кошти на підтримку ЗСУ. Весілля пара повністю організувала самотужки, святкували на рідній Житомирщині.
«У червні ми знову заговорили про весілля. Подумали: «а коли, як не зараз?», «за що наші військові воюють і чи буде їм легше від того, що ми не продовжуємо жити, а просто існуємо?». Довго вагались, було соромно і ніяково, що хочемо щось святкувати, – ділиться Дар’я. – Зваживши усі «за» та «проти», вирішили дати можливість собі, рідним і друзям хоча б на день відволіктись від новин, від негативних думок. Зібратися з найріднішими і відзначити народження нової родини. Серед наших гостей були учасники АТО, а також ті, які виїхали з окупованого міста Генічеськ, жителі Іванкова на Київщині, у будинок яких прилетів, але не розірвався, снаряд, а самі вони залишалися вдома, коли вулицями вже їздили орки. Про війну і те, що відбувається в нашій країні, навіть у такі радісні та урочисті особисті миті забути просто неможливо. Разом з тим, ще на етапі планування обговорювали ідею як можна допомогти нашим оборонцям. У мене є подруга ще з університетських часів, а її мама з 2015 року займається волонтерською діяльністю у Житомирі. Це Лілія Шашкевич-Онищенко, з якою я особисто знайома вже чотири роки, знаю про її допомогу, бачу постійні звіти, довіряю їй та поважаю. Тому саме на потреби військових, якими вона опікується, були передані 5000 гривень від продажу шампанського. Ведучий попередив гостей, яка мета збору і вони гарно відреагували та відгукнулися. Вже наступного дня після святкування кошти були на рахунку волонтерки. Наприкінці весілля одна гостя, діти якої втекли від війни за кордон, підійшла до мене і подякувала за ті емоції, атмосферу свята, яке ми створили. Після цих слів я зрозуміла, що все було недарма».
Дар’я не приховує, що активно донатити на армію почала лише з 24 лютого. У перший день повномасштабного вторгнення окупантів переказала половину зарплатні на рахунок основного фонду, реквізити якого транслювали по телебаченню. Пізніше скидала на Благодійний фонд Сергія Притули. Наразі щомісяця переказує кілька тисяч гривень на ЗСУ та БФ «Постраждалі діти війни», ін.
«Для себе знаємо, що робимо щось для захисників. Моє серце не перестало боліти за наших хлопців і дівчат з передової, але потрібно проживати кожен день як останній, цінувати кожну мить. Треба вірити в перемогу і єдність нашого народу, підтримувати нашу армію і всіх постраждалих від російської агресії, – додає дівчина. – Не можеш фінансово – веди інформаційну війну в соцмережах, дізнайся чи є люди в твоєму районі, яким, найпростіше, потрібні одяг чи взуття, продукти. Головне – бажання. Ми раніше хотіли у «медовий місяць» їхати на острови чи до океану. І все це буде, але вже після перемоги. Поки ж у кожного свій фронт роботи і важливо в цьому всьому не втрачати себе, відчувати смак життя, бо, власне, за це ми і боремось – за право жити у демократичній та вільній країні, створювати родини, народжувати і виховувати дітей, бути українцями».
Юлія Демусь
Будьте першим, хто прокоментував "На Житомирщині молодята після весілля передали волонтерці кошти на ЗСУ"