Скільки платять за здоров’я мешканці Житомирщини?

Щомісяця кожен житомирянин в середньому витрачає на медикаменти 300 гривень, незалежно від того, звертався він до лікаря, чи ні. У цей час середній показник витрат по Україні становить 570 грн., а в Тернопільській області – 1118 грн. Житомир одне із найбідніших міст України – чи житомиряни просто рідше хворіють?..

У Житомирському медичному інституті презентували результати дослідження «Індекс Здоров’я. Україна – 2017». Протягом травня-червня минулого року було проведено всеукраїнський моніторинг з ініціативи організаторів цього проекту: «Міжнародний фонд «Відродження», Київський міжнародний інститут соціології та Школа охорони здоров’я Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Анкетування проводилося в усіх областях України і передбачало соціальне опитування. Воно складалося із 200 питань про якість і ціну медичних послуг, а також включало в себе оцінку довіри до лікарів та медичного персоналу. За період анкетування було опитано до 10 тисяч респондентів, по 400 жителів з кожної області.

Отож, наскільки фінансово доступна медична допомога для мешканців Житомирщини? Житомирська область увійшла в ТОП-4 областей, де амбулаторна та стаціонарна допомога виглядають найбільш фінансово доступними: лише 21% населення, або один із п’яти мешканці області мусив відкласти свій візит до лікаря з фінансових причин. Наприклад, 2016 року цей показник сягав 44%. Найбільш фінансово доступною амбулаторна та стаціонарна допомога є в Луганській області (лише 9% не відвідали лікаря через брак коштів). Натомість в Черкаській (45%), Одеській (43%), Донецькій (41%) та Херсонській (41%) областях медична допомога є найменш фінансово доступною.

Чи задоволені жителі Житомирської області амбулаторною та стаціонарною медичною допомогою?

У 2017 році 63%, або приблизно двоє з трьох мешканців Житомирської області заявили, що мають погане та дуже погане здоров’я. 2016 року таких було 74%.  Отже, регіон досі входить у трійку областей по Україні, де люди найгірше оцінюють своє здоров’я.

Так само негативно жителі області оцінили екологічну ситуацію в регіоні: лише 29% схвально відгукнулись щодо чистоти повітря й води. Гірше екологічну ситуацію оцінюють лише мешканці Дніпропетровської та Запорізької областей – 25% і 20% опитаних відповідно вважають екологічну ситуацію в регіонах  доброю або дуже доброю. Найкраща ситуація з екологією, на думку респондентів, у Чернігівській області – так вважають 68% мешканців Чернігівщини.

Водночас Житомирська область посідає третє місце за рівнем задоволеності дільничним педіатром: 92% цілком задоволені та скоріше задоволені. Для порівняння, дільничним терапевтом (сімейним лікарем) задоволені 75% мешканців області, а медичною допомогою в стаціонарі задоволені лише 21%.

76% батьків у нашій області позитивно ставляться до вакцинації. При цьому 18% батьків серед усіх опитаних в області відмовилися від обов’язкових щеплень для своєї дитини (у 2016 році цей показник сягав 24%).

За отриманою статистикою лише 37% жителів області в разі нездужання найперше зверталися до сімейного лікаря чи терапевта. А інші 63% відсотки найчастіше пояснювали свою поведінку тим, що знали, як лікуватися з попереднього досвіду, або не зверталися до лікарів через недовіру до них (15%).

…У селі Вереси Житомирського району – метушня: висока комісія з Києва їде оглядати місцеву амбулаторію загальної практики сімейної медицини. Разом зі столичними чиновниками прибули й медичні фахівці з Канади. Вони хочуть зробити незалежну оцінку стану амбулаторії, а також порадити, що саме потрібно для неї придбати. Сільський голова Олександр Шут помітно нервує.

– Ви знаєте, чому їдуть саме до Вас?

– Та звідки я знаю?!! Наче ж у нас все нормально, все, як у людей…

Голова розповідає, як внутрішніми стінами амбулаторії колись текли брудні потоки – через плаский дірявий дах. 2002 року зробили новий двоскатний дах, відтоді не тече.

«Це не найкраща амбулаторія – з тих, що ми бачили. Це така собі, середнього рівня…» – каже, звертаючись до співрозмовника, якийсь солідний дядько з числа високих гостей. Комісія вже тут. Віце-прем’єр Геннадій Зубко запитує, чи є в амбулаторії… комп’ютер.

– Є, є! – відповідає схвильований медик.

– І електронна база всіх мешканців села там є?

– Е, м-м…

Медик червоніє.

– Бази поки що немає…

Це схоже на правду: перед цим ми бачили велику шафу з паперовими картками хворих.

– Навіщо ж вам комп’ютер? – запитує Г. Зубко.

– Ну, там, в Інтернеті подивитися, щось по рецептурі… – невпевнено відповідає медик.

В одній з кімнат лежать двоє «хворих», яким щось капають у вени з крапельниць. На запитання, що саме їм капають, на що скаржаться – вони сором’язливо мовчать. Традиційна показуха?..

Звичайно, можна назбирати безліч дрібних недоліків. Але слід пам’ятати: у Вересах мешкає 2260 людей; в амбулаторії працює 7 медиків. Це і аптека, і простенька поліклініка, і станція невідкладної допомоги одночасно. І далеко не кожне село може похвалитися бодай таким рівнем медичного обслуговування.

Тетяна МОНЬКО

Тарас СТРІЛЬЧИК