Вже кілька наборів новорічних кульок на ялинку підготувала житомирянка Ксенія Амельчакова. Придбати їх можуть усі охочі, світлини готових виробів публікує на своїй сторінці у соцмережі. Така творча діяльність для неї – звична справа, втім, нині основна мета – зібрати кошти на допомогу ЗСУ.
Влітку 2014-го у зоні проведення АТО на Донеччині загинув чоловік Ксенії – військовослужбовець 30-ї бригади Юрій Амельчаков. Його тіло змогли знайти лише через кілька місяців, а ідентифікувати і поховати героя – через 13 місяців, у 2015 році.
Увесь цей час, згадує Ксенія, вишивала картини та ікони. Здавалося, що як тільки завершить чергову роботу, з’явиться хоч якась інформація про чоловіка. Поряд з нею були 12-річна донька і 2-річний син. На вишивання час лишався лише вночі. Усе роздавала чи передавала на благодійні продажі, а кошти скеровувала на підтримку захисників.
«У 2015 році я почала вишивати для себе блузку, але закінчити її і досі не можу. Лишається зовсім трохи, але не можу, – ділиться Ксенія. – Рукоділлям займаюся дуже давно. Спочатку це були книжечки та іграшки з фетру для дітей, розвиваюча кишенька-корівка на ліжечко. Потім в’язала для дітей різні гарні речі по схемах із журналу. Останнім часом оздоблювала корзини до Великодня, робила пасхальні і різдвяні вінки. Мені це все подобається. Коли маю час, настрій і натхнення обов’язково щось роблю своїми руками для рідних, друзів. Коли у Лілії та Андрія Ільницьких (батьки загиблого десантника 90-го батальйону Дмитра Ільницького) народились дівчатка-трійнята, виготовила їм альбом для фото. Хотілось зробити щось приємне, адже свого часу вони дуже мене підтримували».
Ідея створювати святкові та яскраві кульки на ялинку до майстрині прийшла нещодавно. Подібну техніку побачила в Інстаграмі, спробувала опанувати. Придбала у місцевому магазині тканин потрібні матеріали – сатин і оксамит, додаткові декоративні елементи. Наразі все вже замовляє в інтернеті.
«Я розумію, що ті кошти, які переказую на потреби військових, вони не значні, всім допомогти не можу. Бачила, що волонтери проводять різні благодійні лотереї і розіграші прикрас, картин, шоперів, худі, футболок, годинників. Вирішила також долучитися. Попередньо домовилися про це із житомирською волонтеркою Лілією Шашкевич-Онищенко. Власне, задум саме такий – робити, продавати, а зібрані кошти – для воїнів, – продовжує Ксенія Амельчакова. – Чому саме кульки? Напевно, попри все хочеться якогось дива. Розумію, що зараз не до свят і прикрашання ялинок чи осель, але життя продовжується, нам треба шукати хоч в чомусь позитив, аби вистояти. Коли щось створюю, відволікаюся, відпочиваю думками, перезавантажуюся. Є робота, діти, побут, але вечірній час намагаюся присвячувати творчості. Якщо відсутня електроенергія, займаюся підготовчими процесами – роблю бантики до кульок, обдумую дизайн. Буває, що втрачаю відчуття часу і засиджуюся до другої ночі. Я ще навчаюся, переглядаю додаткові тематичні відео, фантазую відповідно до того, що маю під руками. Донька Ліза робить браслети зі стрічок і передає оборонцям на передову».
Юлія Демусь
Не рубайте! В Житомирі можна придбати ялинку у горщику (ФОТО)
Будьте першим, хто прокоментував "Із оксамиту й сатину: ялинкові іграшки ручної роботи від житомирянки Ксенії Амельчакової (ФОТО)"