Ключ до спадкування: важливість культури у становленні нації

Культура – це дзеркало нації. Вона охоплює різноманітні цінності та традиції життя народу. Це впливає на майбутнє країни, водночас підтримуючи її зв’язок з майбутнім. Росіяни постійно вважали себе братами нашого народу, а українську культуру невід’ємною від власної. Проте насправді українська культура має багато етапів розвитку та надає уявлення про те, як наші вороги тривалий час намагались її знищити.

Протягом століть українська культура розвивалась під впливом історичних, політичних та соціальних чинників. Перш за все, значного розквіту вона досягла за часів існування Київської Русі, яка формувалася під впливом Візантії та прийняття християнства. Центрами культурного життя тогочасної Київської Русі були такі міста як Київ, Чернігів та Володимир. В той час на території сучасної України формувалися основи української державності, релігії та мистецтва. За часів правління Володимира Святославовича був побудований храм Богородиці, який в майбутньому почали називати Десятинною церквою. Важливим є той факт, що вона вважається першою кам’яною церквою Київської Русі та пам’яткою національного значення. Будівля була оздоблена мозаїками та фресками. Також символом Київської Русі став Софійський собор, збудований київським князем Ярославом, у якому знаходилася перша бібліотека. Там були створені такі важливі для української культури твори як «Слово про закон і благодать» київського митрополита Іларіона та «Ізборник Святослава». Видатною постаттю Київської Русі також була княгиня Ольга, яка мала гострий розум та здібності у керуванні державою.

Козаки – відважні сини вільних степів, які стали символом мужності в історії нашої культури. Саме козацтво втілює у собі відвагу та пристрасть до свободи. Польські письменники та вчені у своїх творах про Україну зазначали, що серед козаків були поширені історичні думи та пісні, які вони виконували під супровід музичного інструменту – кобзи. Серед відомих народних пісень, виконаних козаками, є «Соловейко». У ній оспівується героїчний похід козака-вольниці Соловейка, завдяки чому вона стала одним із символів незалежності козацького стану. Зокрема серед козаків були письменники, які створювали героїчні літературні твори. Серед них є твір Івана Котляревського «Енеїда», який став одним із найвідоміших витворів української літератури. У ньому зображено те, якими були козацькі звичаї за часів XVIII – початку ХІХ ст. Цей твір підкорює читачів своєю розмовною мовою та утвердженням ментальності нашого народу.

Впродовж історії українська культура боролась з різними загрозами та викликами. Одна із таких загроз була пов’язана з появою Російської імперії. Ще з XVIII століття вона вела активну політику русифікації, яка була спрямована на поневолення українського народу. Використання української мови заборонялась у навчальних закладах та офіційних справах. Також російським урядом була встановлена строга цензура, тому багато українських книжок та журналів були заборонені через згадки у творах про українську символіку. Одним із серйозних проявів русифікації був Емський указ, виданий у 1876 році імператором Александром II, який забороняв друк та переклад будь-яких творів українською мовою. Було звільнено та вислано з країни видатного вченого Михайла Драгоманова та поета Павла Чубинського за їх проукраїнську позицію. Зокрема у 1914 році однією із заборон було те, що незаконним вважалося відзначати 100-річний ювілей Тараса Шевченка.

Розвиток нашої нації має визначну історію, але спроби російського уряду знищити її мало серйозні наслідки. Попри всі труднощі, українська культура підіймається з попелу та бореться за традиції свого народу, відмежовуючись від російської.

Марина Лозко

Український кінематограф: стрімкий розвиток в епоху війни (ВІДЕО)

Історія житомирського парку Шодуара: несправедливість та дух радянщини