Текстильна мозаїка: Олена Назарець із Житомирщини шиє ковдри, подушки та фартухи в техніці печворк (ФОТО)

Олена Назарець із села Корчівка на Романівщині працює прибиральницею та доглядає зелені насадження на території асфальтного заводу. Вдома обробляє город, має господарство, а молочну продукцію переробляє і щотижня автомобілем доставляє сир в Житомир.

Поруч з цим знаходить час для улюбленої справи – шиє різноманітні речі у техніці печворк (подушки, пледи, ковдри, фартухи, дитячі набори), м’які еко-іграшки, а також створює різноманітні предмети декору, символи прийдешнього року, святкові віночки, ляльки-мотанки та композиції, оздоблює корзини, вишиває.

Зізнається, що влітку часу для цього обмаль, а от взимку можна повністю присвятити себе творчості.

Пані Олена називає себе гіперактивною та енергійною людиною, але три роки тому перенесла операцію з ускладненнями і деякий час потрібно було поберегтися, вести малорухливий спосіб життя і відпочити. Аби чимось себе зайняти, почала шити. Спершу це були домовички, зайці, панно, корзинки. Їх переважно купували місцеві, аби прикрасити робоче місце в магазині або салоні, зробити затишок вдома.

Згодом взялася за пошиття іграшок. Щоразу різний персонаж, образ, емоція і вбрання. Такі вироби особливо тішать дітей. Вони м’які, приємні на дотик, а головне – зроблені з любов’ю та душею: як і все за що береться майстриня.

«Творчість – це моє. Це те, що подобається і приносить задоволення. З шкільних років мала хист до малювання і гарний почерк, готувала сценарії свят, – ділиться Олена Назарець. – Так сталося, що реалізувати свій творчий потенціал повністю я змогла лише нещодавно. Все опановувала самотужки, шукала інформацію, експериментувала з матеріалами і техніками. Якось відкрила для себе печворк (вид декоративно-ужиткового мистецтва, коли за принципом мозаїки зшивають цілісний виріб зі шматочків тканини (клаптиків). Вже давно маю швейну машинку, тому вирішила спробувати. У технікумі навчалася за фахом «Механічна обробка деревини», тож з кресленням дружу і розуміюся на цьому. Потроху все почало вдаватися і тепер приймаю замовлення від односельчан, жителів Романова і Житомира, можу надіслати поштою в інше місто. Нещодавно шила яскравий набір у дитяче ліжечко – косу та іграшки-подушки.

Є у мене досвід пошиття ортопедичних подушок, фартушків. Якщо комусь потрібно зробити швидко, то намагаюся встигнути все оперативно. Погоджую загальний зовнішній вигляд чи конструкцію/форму виробу, його кольорову гаму, а далі дивлюся собі, що з чим краще поєднується, утворює візерунок і так далі. Використовую лише натуральні матеріали – бавовна (бавовняний велюр, перкаль, бязь, бязь gold) для наборів, льон – для фартухів. Перед пошиттям їх потрібно попрати або намочити в холодній воді і висушити, адже нова тканина дає усадку. Мені треба це зробити завчасно, аби тканина не дала усадку в готовому виробі. В якості наповнювача – якісний синтепон чи холофайбер. Роблю все надійно і практично – важливо, аби річ довго слугувала і була корисною новому власнику, бо ж це моя репутація. Серед покупців маю багато знайомих, дехто звертається вже неодноразово. Маю принцип – не робити повторів, це все ручна робота, індивідуальний пошив, так би мовити. Кожна річ – особлива та ексклюзивна. Елементи з наборів, іграшки можна прати у пральній машині, але при температурі не вище 30 градусів – форма і колір зберігаються».

Олена Назарець надає свої вироби для благодійних аукціонів на підтримку ЗСУ, розіграшів у лотереях, які проводять волонтери. Пригадує, як й сама разом з рідними і подругами у перші місяці повномасштабної війни, поки не повернулася до основної роботи, активно допомагала захисникам – готували домашні страви, вареники і випічку на фронт, забезпечували бійців хроном (його люди копали по городах ще у мерзлій землі, а потім вечорами терли вручну), у будинку культури плели маскувальні сітки, а по домівках різали старі речі на смужки для них.