«Не обмежую себе однією технікою», - художниця Марія Ратинська під час відкриття виставки у Житомирі (ФОТО)

До 28 листопада у Домі української культури на Бердичівській триває персональна виставка «Світло душі» житомирської художниці Марії Ратинської. Там представлено 50 робіт – від найперших до зовсім свіжих. Над ними працювала, починаючи з 2016 року.

Розповідає, що творчістю захоплювалася з дитинства. Спочатку це були стінгазети в школі, потім проєкти на заняття з англійської мови у ліцеї. Втім, художню школу ніколи не відвідувала, але цікавилася картинами інших художників різного періоду. Врешті це привело її до малювання. Аби покращити вміння, додатково пройшла майстер-класи в художній студії «L.Studio» в Києві та АРТ-студії «Полтавський Монмартр».

«Малюю те, що відчуваю і кожна картина – це новий для мене досвід. Я нібито заново відкриваю щось для себе, щось в собі. Мене завжди цікавила думка про те, як колись жили і творили свої шедеври справжні художники, про яких читала або дивилась у фільмах. З цього все і почалось, – поділилася Марія Ратинська із відвідувачами виставки, відкриття якої відбулося 18 листопада. – Оскільки мене захоплює золотий вік голландського живопису, то більше уваги приділяю вивченню і роботі в багатошаровій техніці старих майстрів. Власне, техніки старих фламандських, італійських художників, семишарова техніка — це один із найскладніших варіантів багатошарової техніки, де застосовують оптичні ефекти змішування фарб, що дає фантастичні результати, але потребує дуже багато терпіння і часу на виконання.

Крім цього, малюю в техніці «alla prima» (в перекладі – в один прийом або за раз) як олійними, так і акриловими фарбами. Практикую змішані техніки. Малюю графічні портрети простим олівцем, але здебільшого на замовлення. До речі, вивчаю графічний дизайн та навіть займалася ілюстрацію дитячої книжки. Якщо переглянути мої роботи, то можна побачити, що однієї тематики я не дотримуюся, але мені важливо, щоб роботи були світлі, позитивні. Хочу, щоб люди бачили і відчували ту енергетику, з якою я їх створюю. У нинішній час особливо важливо не втратити свій внутрішній вогник, бути світлом для інших. Власне, звідти і назва виставки. Тут зображено мої власні ідеї та задуми, дещо з актуального, а також картин за мотивами, копії чи фрагменти робіт інших художників: окремі невеличкі серії, диптихи, трилогії, голландські натюрморти, картини в стилі реалізм, фентезі, патріотичного спрямування. Є такий вислів: «Для початку навчіться малювати та писати як старі майстри, а вже потім дійте на свій розсуд — і вас завжди будуть поважати». От я і слідую цьому твердженню. На кожну роботу витрачаю різну кількість часу. Буває, що можу написати за кілька годин, приміром перша картина була створена за чотири години під час майстер-класу, а є такі, над якими працювала протягом декількох тижнів чи навіть місяців: залежить і від натхнення, і від техніки написання та матеріалу, бо акрил висихає швидко, а олійні фарби сохнуть значно довше. Найбільше мене надихають люди, спілкування з ними, природа, що оточує, музика».

Загалом, у Марії Ратинської вже є більше 150 картин. Частину з них продала за кордон, тож їх можна зустріти у приватних колекціях в Техасі, Флориді, Португалії, Франції. Попри це, є одна робота – «Дотик душі», яку не погодиться продати за жодні гроші, адже була написана в особливий для неї період і пізніше все, про що думала у момент роботи, втілилося в реальному житті.

Відзначимо, що у 2017 році Марія брала участь у виставці непрофесійних художників в рамках 13 Міжнародного фестивалю «Tattoo Collection» в Києві, а у 2019-му проходила її персональна художня виставка в Житомирській обласній бібліотеці для юнацтва, де було представлено 19 картин. Минулого року в стінах Кмитівського музею образотворчого мистецтва ім. Й.Д.Буханчука проходила її третя персональна виставка, а кілька місяців тому подивитися роботи можна було у волонтерському просторі «Підпілля», у Житомирському обласному центрі зайнятості, в музеї Лесі Українки.

З-поміж іншого, художниця робить розписи і написи на стінах. Результат можна побачити в обласній дитячій лікарні в Станишівці та кількох закладах міста – «Львівський круасан», «Варенична «Балувана Галя», у школі англійської мови «WINWIN», ресторації «Великі Мрійники», пекарні «ВашЛаваш».

Значну увагу Марія Ратинська приділяє допомозі ЗСУ та волонтерам, зокрема – донатить власні кошти, продає картини з благодійною метою. Навіть на відкритті виставки закликала присутніх не забувати про потреби захисників на фронті і долучатися до актуальних зборів, а також провела аукціон, під час якого виручила за свою роботу 3500 гривень, що одразу передала мамі одногрупника, з яким навчалася у ДУ «Житомирська політехніка». Нині він стоїть на захисті країни та збирає 150 тисяч гривень на авто для свого підрозділу. За кілька тижнів вдалося зібрати лише 80 тисяч, тож усі охочі можуть ще долучитися.