Більше не екзотика: виростили батат на Житомирщині (ФОТО)

Попри те, що придбати в Україні батат – вже давно не проблема і багато хто дійсно оцінив переваги та користь цієї відносно нової культури, соцмережі досі рясніють питаннями “що таке батат і з чим його їдять?”. Одні вважають його смакові якості переоціненими, інші обурюються вартістю, що у цьому сезоні сягає від 100 до 180 за кілогам, хтось пише, що картоплю ніякий батат замінити не зможе або просто порівнюють його з гарбузом.

Такі коментарі переважно можна зустріти на сторінках фермерів, що спеціалізуються на вирощуванні батату і в осінню пору розпочинають збір урожаю та активно реалізують його. В асортименті мають десятки сортів – відмінних за формою, забарвленням, смаком. Одні можна вживати навіть у сирому вигляді, додаючи у салати, інші годяться для приготування супів, пюре, запікання, а є й такі, які підходяться для випічки і десертів.

Батат – це багаторічна трав’яниста рослина родини берізкових. Його вирощують у країнах з помірним кліматом. Походить з Центральної Америки. Одна з найпоширеніших у світі харчових і кормових культур. За хімічним складом близький до картоплі, але багатший на вуглеводи (до 30 %), в тому числі цукри (2-6 %).Вміст крохмалю в бульбах – 72 %. Бульби споживають сирими, запеченими, смаженими, вареними та консервованими, переробляють на крохмаль, патоку та інше. Батат є досить універсальним продуктом: здатний замінити або доповнити картоплю в гарячих рідких стравах (включно з борщем), дерунах, у стравах типу «риба (м’ясо/птиця) з овочами». З нього можна робити салати, пюре, каші, начинку у вареники, може додаватися у лазанью, голубці, вінегрет тощо. У смакові батату можна відчути легкий присмак картоплі, моркви, гарбуза, гороху, хоча біологічно батат має з ними мало спільного. Відомо понад 7000 сортів батату. Залежно від сорту батат буває білим, жовтим, лимонним, рудим, рожевим, кремовим, червоним, фіолетовим, вишневим, а за формою — видовженим, грушоподібним, і «пузатим» майже овальної форми.

Минулої зими наша родина також кілька разів замовляла батат, а згодом вирішили спробувати виростити його на власній ділянці в Житомирській області. Розсаду замовили у фермерів зі Звягеля. Обрали три сорти – “Перпл” (фіолетовий), “Баю Бел” та “Японський”. Висадили їх у спеціальнопідготовлені насипи (гребені) грунту з дотриманням інтервалу між рослинами (в мережі є поради і рекомендації щодо цього) на початку червня і у подальшому здійснювали щовечора полив протягом кількох тижнів, поки рослини не почали давати нові листки і розростатися.

Батат дійсно розростається і бічні пагоні також можуть пускати коріння, тому багато хто використовує плівку чи агроволокно, але ми цього не робили і у подальшому жодних проблем не виникало. У міжряддях кілька разів за сезон сапою чи вручну видалили бур’ян і це, власне, й весь обробіток (маємо чорнозем, удобрений перегноєм). До речі, деякі сорти батату цвітуть, інші втратили цю здатність.

Колорадські жуки наземну частину батату не їдять. А от бульби батату, як ми вже виявили пізніше, частково постраждали від грунтових шкідників, тому перед приготуванням деякі потрібно додатково зачищати, видаляючи пошкоджені частини (приблизно 2-5% від загальної маси).

“На пробу” викопали перші кущі батату в другій половині вересня, решту зібрали вже у жовтні – до заморозків. Копати досить складно (надкопували з різних сторін, а тоді витягували), аби не травмувати бульби. Зважаючи, що у нас це перший досвід, то кілька штук таки порізали, але це було також зумовлено і розмірами бульби – багато досить крупних вагою понад кілограм, а загалом з одного куща виходило 2-2,5 кг.

У подальшому батат очистили від грунту, просушили і кілька днів виносили на сонце, а далі склали на зберігання (щодо температурного режиму, вологості також є рекомендації, але це точно не може бути погріб).