На Житомирщині родина Скопець вирощує 14 сортів батату: про користь, догляд, зберігання і продаж (ФОТО)

На Житомирщині родина Скопець вирощує 14 сортів батату: про користь, догляд, зберігання і продаж

«Батат – це продукт, до якого потрібно звикати. Власне,  як і до будь-якої іншої, не притаманної нашій місцевості, їжі: так свого часу було з бананами, маслинами. Смак батату відкривається поступово. Комусь він «заходить» з першого разу, а хтось може покуштувати кілька разів і вже з  третьої чи  шостої спроби зрозуміти усі переваги цієї культури», – говорить Лариса Скопець із містечка Звягель на Житомирщині.

Вже чотири роки поспіль  у селі Суємці  разом з чоловіком Олександром вирощують батат. Починали із п’яти сортів, а у цьому сезоні вже мають 14 і наступного року запланували додати ще. Поки чоловік Лариси  несе службу в лавах ЗСУ, основні процеси доводиться виконувати самотужки, також допомагає донька, 75-річні батьки, біля будинку яких і розташована земельна ділянка. Щоправда,  чоловікові таки вдається взяти відпустку, аби долучитися до висадки, а потім і копання батату. До речі,   побратими Олександра по війську також полюбляють батат і навіть готують страви з нього, перебуваючи на позиціях.

«Батат – рослина невибаглива у плані догляду, але чимало зусиль і часу витрачається саме на те, аби проростити його та висадити у відкритий ґрунт. Урожай збираємо в жовтні, а вже в січні готуємося до нового сезону: батат (здорові бульби без пошкоджень) висаджуємо у спеціальні ящики з ґрунтом і піском, періодично поливаємо, але надлишок вологи може спровокувати гниття.

Коли паростки проросли і досягли  10-15 см у висоту –  зрізаємо, ставимо у воду та відправляємо на вкорінення у пластикові стаканчики. Один бабат може дати 20-40 таких пагонів. На городі починаємо висаджувати у травні, коли  ґрунт добре прогріється. Формуємо насипи, куди й поміщаємо живці – по 3-4 на метр2, поливаємо, аби паростки прийнялися, видаляємо бур’яни між рядками, – продовжує Лариса. – У нас нема крапельного поливу, тож коли нестача природніх опадів, доводиться поливати вручну.  Батат зовсім не боїться колорадських жуків, але його їсть дротянка, слимаки й миші.

Ми не вносимо додаткових добрив, використовуємо лише перегній.  Батат за кілька місяців дуже сильно розростається, утворюючи на поверхні суцільний зелений килим. Ще одна особливість – коренеплоди так само можуть розміщуватися під землею дуже хаотично і зазнаватимуть пошкоджень при механічному зборі урожаю, тому доводиться копати все вручну. З кінця серпня  смакуємо молодий батат, але на продаж, зберігання і розведення копаємо у жовтні, потрібно встигнути до морозів. Зберігати його не потрібно у погребі, підійде кімната чи комора, де температура повітря сягає +12…+20 градусів, якщо підніметься  вище – бульби зів’януть і висохнуть, як опуститься – стануть водянистими».

Пані Лариса розповідає, що спробувати виростити бабат чотири роки тому їм порадили знайомі. Тоді українці лише відкривали для себе цю культуру, тому доводилося кожному буквально пояснювати, що це таке, чим корисне.  З того часу батат став  доступнішим  – його все більше вирощують вітчизняні фермери, часто можна знайти на полицях магазинів чи на навіть на ринку.  

Родина Скопець також реалізує батат. Цьогоріч встановили ціну 90 грн/кг. Мінімальне замовлення – від 3 кг.  Узгодити  інформацію щодо бажаного сорту, кількості та інші деталі можна через сторінки у соцмережах Фейсбук та Інстаграм. Відправляють поштою у будь-яку точку країни. Кажуть, їх батат не куштували хіба в Криму. Навесні також можна замовити і придбати пагони для посадки.

«Ще з шкільних уроків  пам’ятаю, що є два замінники картоплі – топінамбур і батат. Якщо з першим ми більш-менш знайомі, адже його можна зустріти навіть у сільській місцевості, то про батат  фактично не знали нічого аж поки самі не виростили. Виявилося, що він доволі смачний: можна запікати зі спеціями або м’ясом, готувати супи, борщі чи додавати сирий у салат, але це вже треба правильно обирати сорт. Загалом сорти між собою відрізняються за кольорами і текстурою, є більш соковиті або солодші. До речі, післясмак також різний:  щось схоже на лісовий горіх, а щось на солодкий гарбуз чи абрикос, – ділиться Лариса Скопець. –   У нас є в асортименті і доступні до придбання такі сорти батату:  «Гарнет», «Баю Белл», «Борегард», «Мохан», «Порто Амарелло», «Японський» (помаранчеві всередині), «Вінницький рожевий», «Тайгунг» (всередині жовті), «Маньчжурський», «НБС» (кремові всередині), «Перпл» (фіолетовий)».

Попри те, що вже маємо чималі об’єми батату, це поки лишається на рівні хобі – я маю основне місце роботи, але подобається спостерігати як формуються  паростки, листки або коли рослина вперше за багато років зацвітає чи нарешті дає гарний урожай».

Довідково: Батат (солодка картопля) – однорічна трав’яна рослина родини берізкових, ддна з найпоширеніших у світі харчових і кормових культур, походить з Центральної Америки. За хімічним складом близький до картоплі, але багатший на вуглеводи, а вміст крохмалю менший –  72 %. Також батат містить антиоксиданти, клітковину та важливі мікроелементи –  калій, вітамін В6 та вітамін С, є потужним джерелом вітаміну А, забезпечуючи понад 700% норми споживання на порцію, джерелом бета-кератину (як морква). Батат чудово підходить для поціновувачів здорового харчування, підвищує імунітет, поліпшує травлення.

У світі є близько 7000 сортів батату.  В Україні поширені ранні сорти, які дозрівають за 90-100 днів, а також прийнятні середньостиглі. Залежно від сорту батат буває білим, жовтим, лимонним, рудим, рожевим, кремовим, червоним, фіолетовим, вишневим, а за формою  – видовженим, грушоподібним і «пузатим» майже овальної форми. Забарвлення свідчить про вміст корисних речовин. Так, рудий містить багато каротину, а фіолетовий — корисні антоціани.  Починаючи з 2014 року, група вітчизняних бататоводів розробляє та випробовує нові фіолетові сорти, наприклад «Скіф», які мають більшу врожайність в умовах України ніж більш поширений «Перпл».

Батат є досить універсальним продуктом: здатен замінити або доповнити картоплю у гарячих рідких стравах (включно з борщем), дерунах, у стравах типу «риба (м’ясо/птиця) з овочами». З нього можна робити салати, пюре, каші,  пюре, використовувтаи як начинку у вареники, можна додавати  у лазанью, голубці, вінегрет тощо. Попри те, що сирий овоч твердий і важко ріжеться, вариться батат дуже швидко: 5-7 хвилин від часу закипання води.  

Юлія Демусь

Вітаміни на зиму: збір яблук на Житомирщині (ФОТО)

Наче зірки: Марія Хоменюк про досвід вирощування декоративних гарбузів на Житомирщині (ФОТО)

Будьте першим, хто прокоментував "На Житомирщині родина Скопець вирощує 14 сортів батату: про користь, догляд, зберігання і продаж (ФОТО)"

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.


*