У Житомирському державному університеті імені І. Франка на природничому факультеті функціонує Музей природи з колекцією в понад 600 видів тварин. Все це таксодермічні скульптури, або ж, іншими словами, спеціально забальзамовані силуети тварин. У музеї колекцію експонують ще з 70-их років минулого століття. Серед експонатів палеонтологічні знахідки вимерлих представників фауни, колекція метеликів, змій, мушель та комах, а також ссавці української та іноземної зоології.
“В основу нашого музею покладена зоологічна колекція доцента кафедри зоології Копеїна Кенна Івановича. Він був мисливствознавцем, прекрасним таксидермістом. Саме завдяки його зусиллям, зв’язкам значною мірою створювалася основа цього музею – саме зоологічна колекція. Також пізніше до цього музею долучилися збори відомого нашого геолога Житомирщини, доцента кафедри ботаніки Корбута Гаррія Олександровича. Його прекрасна колекція різноманітних мінералів, а також палеонтологічні знахідки зі Словечансько-Овруцького кряжу. Ну і звичайно колишній уже покійний декан цього факультету Курчій Леонід Миколайович, який був організатором цієї справи, завдяки якому створювалося це приміщення. Багато тут робилося силами студентів цього факультету. Музею вже фактично більше 50-ти років. Тут не тільки тварини фауни України і Житомирщини, а з усіх куточків світу. Не завжди класичний музей академії наук може похвастатися такими експонатами, які є у нас”, – розповіла декан природничого факультету ЖДУ ім. І. Франка Руслана Романюк.
Найдавнішим експонатом музею є голова зубра. Він родич бізонів американських. Поруч на стіні розміщене маленьке зубренятко. Є серед цікавих представників тибетський як, благородний олень та олень Карібу.
“Є також лань, мені дуже подобається, по латині лань “дама-дама”. От люблять дівчата цей експонат. Сайга татарська, шимпанзе і гібон сіаманг, ну і один з дуже цікавих представників древніх – це броненосець дев’ятипоясний. Чим цікава ця тваринка, по суті, вона реліктова, дуже древня, вона ендемічна. Це фауна південної Америки. Броненосці подібно до наших їжачків скручуються в клубочки і в них народжуються тільки близнята, по троє-четверо дитинчат. Це в них в природі”, – зауважила декан.
За скляними рамами представлена і велика орнітологічна колекція. Серед цікавинок американський страус Нанду. Висота такого експонату ледь не втричі вища за середні зріст людини. Трохи менший африканський страус, пінгвін Аделі, представники чорного австралійського лебедя та інші:
“Найбільш унікальними представником американської орнітофауни є королівський журавель. У нього така гарна корона на голові. Зараз його модно в зоопарках в приватних садибах розводити як декоративну домашню тваринку. А от фламінго рожевий народжується абсолютно сірим, з прямим дзьобом. А такої форми закрученої набуває згодом. Він харчується креветками, дрібними ракоподібними різноманітними, а ті, в свою чергу, водоростями. І саме від каротину, який є в тілі креветок і водоростей залежить колір пір’я. Перші роки, коли фламінго привозили в зоопарк, вони блідніли, втрачали колір, тому що тут екзо пігмент, який синтезується від їжі. В зоопарках креветками і рачками звичайно не годують, але підгодовують каротином. А в радянські часи годували морквою. Цікавою є африканський птах-секретар. Називається так, тому що за шиєю пір’їнка як колись у секретарів, які писали гусячими перами. Навідміну від більшості хижих, які мають гострі дзьоби та кігті для полювання, цей птах, як правило, вбиває свою здобич ногами і це переважно змії, ящірки, яких досить багато на африканському континенті. Взагалі колекція денних хижих птахів яструбоподібних птахів в нас дуже велика. Один з таких потужних видів це орел-могильник, різні канюки, яструби, лунь, та інші”.
Руслана Романюк також розповіла, що попри досить різноманітну колекцію діти на екскурсіях найбільшу увагу приділяють українській фауні, а саме тваринкам, які часто зустрічаються в казках та мультфільмах. Тут можна побачити і вовка і лисицю, кабана, видру, борсука, лемура та сову.
“Наш музей використовується з просвітницькою метою. Тому наші студенти на самі цікаві експонати приготували QR-коди в рамках методики навчання біології в школі. В нас є QR-коди до зебу, сайгака, священної корови. Тому відвідувачі мають можливість не тільки послухати екскурсовода, а й самостійно подорожувати за QR-кодом. У нас тут скрізь є таблички з українською та латинською назвами виду. Є також своєрідний путівник – студентська магістерська, де описані всі види”, – зазначила пані Руслана.
У стелажах також представлена частина анатомічної колекції, так зване кровоносне дерево. Це частинки судинної системи людського організму. Також є скелети дорослої особи та малюка. Серед представників ссавців є різноманітні примати та навіть хребець кита, який мешканець Житомирщини використовував як підставку для рубання дров.
“А ось це китовий вус. Китоподібні є зубаті, як от дельфіни, касатки, а є вусаті, вони не мають зубів. У них в роті, де щелепа, ось така штука – це своєрідний цідильний апарат. Кити найбільші ссавці на планеті, вони харчуються дрібненьким планктоном, креветочками, дрібними водоростями. Через цей цідильний апарат кит їх і пропускає”.
Всі види тварин, представлені в Музеї природи, не є спеціально впольованим. Вони потрапляють до рук таксидермістів внаслідок нещасних випадків. Відвідати музей можна за попередньої домовленості та сплати символічного благодійного внеску. Детальніше дізнатися про екскурсії в Музей природи можна за телефоном: +38 (096)-979-57-20.
Будьте першим, хто прокоментував "Африканські страуси, вимерлий вид броненосця та священні індійські корови: у Житомирському Музеї природи представлено забальзамовану фауну (ФОТО)"