Чи може богунський яр стати «зручним» та «комфортним»?

Яр в долині річки Кам’янки формувався століттями і тисячоліттями. Яр це фактично рана на тілі землі: не така широка, як ущелина – та все ж достатньо помітна. З ярами у народі часто пов’язують трагічні чи навіть криваві історії. Для багатьох людей яр – потенційно небезпечне місце, де увечері краще не з’являтися…  

Схоже, міська влада вирішала зламати цей зловісний шаблон. Річка, що протікає під Богунським мостом, перетинаючи проспект Миру – зараз не така глибока та повноводна, як колись. Та мальовничі береги Кам’янки все одно приваблюють увагу місцевих мешканців. З першими теплими днями тут одразу стає людно: гуляють молоді сім’ї, матусі з дітлахами, дружні компанії тощо. Біля самої Кам’янки люди збираються довкола вогнищ на пікніки. Іноді можна побачити й дітей, які бовтаються у воді.

Яр – глибока, широка й достатньо протяжна крутосхила долина V-подібної форми, що виникла внаслідок ерозії пухких порід внаслідок дії тимчасових лінійних водотоків: під час потужних опадів, танення снігу, льоду чи льодовиків.

Раніше це місце було, м’яко кажучи, не окультурене. Люди ходили по самотужки витоптаних стежках. Однак не так давно тут почали відбуватися приємні зміни: вимощені пішохідною плиткою стежки, зручні сходи. Те, що ще вчора було у мріях – сьогодні стає реальною картиною. Роботи ще тривають, та люди вже задоволені!

Уже зараз тут можна зустріти матусь з колясками, яким зручно пересуватися даним шляхом. Тепер це класне місце не лише для піших, але й для велосипедних прогулянок. Сходи тут, майже як Потьомкінські в Одесі: сходинок так же багато, їм не видно кінця та краю, хоча вони значно вужчі і поки що не такі відомі у світі.

Але є й те, що насторожує. Бруківку для стежок, яку ще не виклали, наприклад, залишають тут без нагляду. Це не дуже далекоглядний крок. Не дуже совісні люди легко можуть скористатися ситуацією та викрасти частину плитки.

В яру дійсно стає затишно. Проте немає меж досконалості, і цьому місцю ще є до чого прагнути! Наприклад, доцільно було б встановити ліхтарі, щоб і у вечірній час можна було спокійно тут гуляти. Також слід встановити смітники – адже часто факт того, що люди кидають сміття прямо на землю, обумовлений саме відсутністю урн.

Ну і, звичайно, непогано було б мати можливість присісти на лаву та відпочити, почитати книгу, поспілкуватися з другом або коханою людиною в атмосфері суцільного спокою.

Тетяна ОВСІЄНКО