Девіантна поведінка підлітків в сім’ї або чи не пора нам придивитися до наших дітей?

Злочини проти наших дітей, які ми здійснюємо кожен день.

«Директор уважно вдивлявся в папери.

-Школу кинув… Вдома не ночував… Де ж ти ночував?

-А де ніч застане.»

О.Гончар, «Бригантина»

 Ще у сімдесятих роках Олесь Гончар чудово змалював життя важковиховуваних дітей, які живуть у будинку для неповнолітніх правопорушників. Їхні переживання, мрії, бажання бути почутим і бути комусь потрібним. Але перечитуючи рядки цієї чудової книги, в малих важковиховуваних пізнаються наші сучасні діти.

 На жаль, девіантна поведінка набула масового характеру. Зараз кожна друга родина стикається з ненормальною поведінкою дітей у підлітковому віці. Девіантна поведінка – це вчинки, які суперечать загальноприйнятим нормам етики та моралі,  які запровадженні у суспільстві.

 В Америці майже 50% підлітків мають схильність до девіантної поведінки, в країнах СНГ цей показник значно вищий. А все тому, що низький рівень економіки, безробіття, або мала заробітна платня, зниження морально-етичного рівня населення, негативний вплив ЗМІ, – провокують дітей шукати легке життя деінде.

 Однією із причин девіантної поведінки дитини є криза інституту сім’ї

 Споглядаючи на сучасні сім’ї можна помітити, що порівняно з минулими часами досить сильно збільшилось кількість розлучень і часто діти в неповних сім’ях або в новоутворених почувають себе некомфортно і, навіть, погано. Батьки ж з свого боку або не реагують на сигнали дитини, або ж криками і силою примушують її звикати до нових умов життя. Підліток в свою чергу намагається довести всьому світу свою правду. І це виливається у брехню, хуліганство, бродяжництво.

Ворожість і конфлікти у відносинах відбуваються не тільки в неповних сім’ях, а й у повноцінних. Авторитарне виховання і відсутність поваги до підростаючого покоління знищує батьківський авторитет. Так як вдома підлітка не хочуть зрозуміти, дитина шукає підтримки на стороні і як правило знаходить у не дуже гарній компанії. Якщо синові постійно кажуть, що він поганий, згодом він так себе і веде, але за цим криються образи, потреба в повазі, любові, бажанні привернути увагу, або помститися. І навіть коли батьки зрозумівши свої помилки намагаються надолужити втрачене, довіру дитину дуже важко повернути.

 Назріваючі конфлікти краще вирішувати разом з підлітком конструктивним методом. Починати треба з вислуховування дитини. Після того, як вислухали треба запропонувати варіанти вирішення ситуації. Третій крок, вибрати оптимальний варіант. Як правило найкращий варіант той, що був прийнятий одностайно. Потім треба детально оговорити цей варіант. І звісно проконтролювати виконання цього варіанту. Якщо ви не хочете пускати свою доньку на дискотеку до пізньої ночі, не ставте їй умови, не погрожуйте, поясніть причини своїх переживань і з повагою віднесіться до її бажань, оговоріть з нею варіанти вирішення ситуації, щоб і донька була задоволена і ви. Наприклад, можна запропонувати повертатися додому тільки у супроводі подружок, на таксі і перед цим обов’язково зателефонувати батькам. Домовтеся з нею, що замість 12 години ночі, вона повинна повернутися об 11, а зустрічатиме її  – батько.

 Часто з проблемами у поведінці дитини стикаються батьки, які надмірно контролюють її, і вимагають від неї найкращих показників. Завищені вимоги до дитини провокують її на постійний стрес, низьку самооцінку і можуть призвести навіть до суїциду. Приймайте своє дитя таким, яким воно є, не старайтесь нав’язати суспільні еталони, дозвольте їй розвиватись у міру своїх талантів. Обмеження, вимоги, заборони обов’язково повинні бути у житті кожної дитини, але в міру і вони повинні бути гнучкими. Наприклад донька може сісти за уроки коли завгодно, але завершити їх обов’язково до 8-ї години вечора. Таким чином ви даєте дитині право вибору у межах ваших правил. Батьки повинні бути одностайні у вимогах, але підтримувати дисципліну у лояльній дружній формі.

 У 13-16 років більшість підлітків не мають впевненості в своїй красі, розумі, можливостях. Їм здається, що усі навколо їх розглядають під мікроскопом, що всі навколо знають про їх недоліки. Якщо дитину підтримують вдома, постійно нагадують про те, що вона добра, розумна, красива, що її люблять, то їй набагато легше пережити цей період. Але якщо і так низьку самооцінку, ще більше занижують батьки, вчителі, однолітки, то вихід тільки один самоствердитися у будь який спосіб. Дуже часто бажання бути визнаним в групі однолітків веде до порушення нормальної поведінки. Щоб не бути вигнанцем, майже 70% підлітків починають палити, вживати не нормативну лексику, хуліганити.

 У нашій країні 40% підлітків у 14 років уже куштували алкогольні напої. Доступність алкоголю та тютюну, широка реклама психоактивних речовин дають змогу відчути себе дорослим. У багатьох випадках батьки навіть не здогадувалися про це, так як вважали свою дитину «не такою». Але є і такі батьки які не вбачають нічого страшного у тому що дитина може випити пляшку пива разом з друзями, бо ж самі такі були у юності. А саме у стані алкогольного сп’яніння скоюються такі злочини як: крадіжки, розбій, зґвалтування. Безконтрольність, відсутність довірливих відносин батько-син, багато вільного часу ведуть до того що дитина вештається хтозна де і хтозна з ким.

 Якщо дитина дуже нервова і категорична, не варто карати її, краще активно вислухати і можливо допомогти порадою, або хоча б обійняти і дати відчути, що вона у безпеці. Щоб не допустити подібних ситуацій, постійно хваліть її, підтримуйте її починання, діліться своїми почуттями,займайтеся разом з нею якимись справами. Наприклад можна кожен ранок разом бігати, або разом готувати вечерю. Якщо у вашого чада буде якесь захопливе хобі, або спортивна секція, гурток, це звісно допоможе відчувати себе більш значимим у цьому житті.

 Рекомендації батькам по позитивному вихованню підлітка:

– Будьте уважні до дитини, з ким вона товаришує, чим захоплюється,що приносить додому.

– Виявляйте до підлітка більше любові,ласки;

– Заохочуйте його вподобання, хобі

• Обмежуйте перегляд фільмів зі сценами насилля.
• Будьте єдині у вихованні
• Не застосовуйте фізичні покарання
• Враховуйте індивідуальні особливості вашого чада.
• Будьте другом!

Ганна СТАНІШЕВСЬКА

P.S. Сподіваємося, що для Вас буде корисний наступний матеріал:

Самооцінка психічних станів (тест Айзенка) для дітей з 14 років.

Пропонується опис різних психічних станів.

Якщо цей стан часто спостерігається, то ставиться 2 бали, якщо цей стан буває, але зрідка, то ставиться 1 бал, якщо зовсім не підходить – 0 балів.

I

1) Не відчуваю в собі впевненості.
2) Часто через дрібниці червонію.
3) Мій сон неспокійний.
4) Легко впадаю у відчай.
5) Турбуюся навіть про уявні неприємності.
6) Мене лякають труднощі.
7) Люблю копатися в своїх недоліках.
8) Мене легко переконати.
9) Я недовірливий.
10) Я насилу переношу час очікування.
II
11) Нерідко мені здаються безвихідними положення, з яких все-таки можна знайти вихід.
12) Неприємності мене сильно засмучують, я падаю духом.
13) При великих неприємностях я схильний без достатніх підстав звинувачувати себе.
14) Нещастя і невдачі нічому мене не вчать.
15) Я часто відмовляюся від боротьби, вважаючи її безплідною.
16) Я нерідко відчуваю себе беззахисною.
17) Іноді у мене буває стан відчаю.
18) Я відчуваю розгубленість перед труднощами.
19) У важкі хвилини життя іноді поводжуся по-дитячому, хочу, щоб пожаліли.
20) Вважаю недоліки свого характеру невиправними.
III
21) Залишаю за собою останнє слово.
22) Нерідко в розмові перебиваю співрозмовника.
23) Мене легко розсердити.
24) Люблю робити зауваження іншим.
25) Хочу бути авторитетом для інших.
26) Я не задовольняюся малим, хочу найбільшого.
27) Коли гнів Мій, погано себе стримую.
28) Віддаю перевагу керувати, ніж підкорятися.
29) У мене різка, грубувата жестикуляція.
30) Я мстивий.
IV
31) Мені важко змінювати звички.
32) Мені нелегко переключати увагу.
33) Дуже насторожено ставлюся до всього нового.
34) Мене важко переконати.
35) Нерідко у мене не виходить з голови думка, від якої слід було б звільнитися.
36) Нелегко зближуюся з людьми.
37) Мене засмучують навіть незначні порушення плану.
38) Нерідко я проявляю впертість.
39) Неохоче йду на ризик.

40)Різко переживаю відхилення від прийнятого мною режиму дня.

Обробка результатів.

Підрахуйте суму балів за кожну групу питань:
I 1 … 10 питання – тривожність;
II 11 … 20 питання – фрустрація;
III 21 … 29 питання – агресивність;
IV 31 … 40 питання – ригідність.

Оцінка та інтерпретація балів.

І. Тривога: 0 … 7 – не тривожні; 8 … 14 балів – тривожність середня, припустимого рівня; 15 … 20 балів – дуже тривожний.
ІІ. Фрустрація (фрустрированность): 0 … 7 балів – не маєте високої самооцінки, стійкі до невдач, не боїтеся труднощів; 8 … 14 балів – середній рівень, фрустрація має місце; 15 … 20 балів – у вас низька самооцінка, ви уникаєте труднощів, боїтеся невдач, фрустрирована.
III. Агресивність: 0 … 7 балів – ви спокійні, витримані; 8 … 14 балів – середній рівень агресивності; 15 … 20 балів – ви агресивні, не витримані, є труднощі при спілкуванні та роботі з людьми.
IV. Ригідність: 0 … 7 балів – ригідності немає, легко переключається “, 8 … 14 балів – середній рівень; 15 … 20 балів – сильно виражена ригідність, незмінність поведінки, переконань, поглядів, навіть якщо вони розходяться, не відповідають реальній обстановці, життя. Вам протипоказані зміна роботи, зміни в сім’ї.

Тривожність – переживання емоційного неблагополуччя, пов’язане з передчуттям небезпеки або невдачі. Будь-яка нестабільність, порушення звичного ходу подій може привести до розвитку тривожності.

Фрустрація (лат. frustratio – обман, невдача, марне очікування, розлад, руйнування (планів, задумів)) – психічний стан, що виникає в ситуації розчарування, нездійснення якої-небудь значущої для людини мети, потреби.Виявляється в гнітючій напрузі, тривожності, відчутті безвихідності і відчаю.

 Ригідність (від латин. rigidus – жорсткий, твердий) – утрудненість, аж до повної нездатності, в зміні наміченої суб’єктом програми діяльності в умовах, що об’єктивно вимагають її перебудови.

Агресивність (лат. aggressio – нападати) – стійка характеристика суб’єкта, схильність, що відображає його відношення до поведінки, метою якої є спричинення шкоди що оточує, або подібний афективний стан (гнів, злість).

Пропонуємо для перегляду: «Дітям більше потрібний приклад для наслідування, ніж критика»