До 165-річчя барона де Шодуара в Житомирі влаштували краєзнавчу зустріч, представили архівні документи і пам’ятну медаль (ФОТО)

У Житомирському обласному краєзнавчому музеї 1 березня влаштували тематичний захід до 165-річчя Івана Максиміліановича де Шодуара. Зокрема, краєзнавча зустріч «Меценат із Житомира» зібрала у стінах музею багато гостей – краєзнавців, істориків, екскурсоводів, студентську молодь та усіх тих, хто цікавиться історією міста й визначних постатей.

Барон де Шодуар, без сумніву, один із них. Він був останнім з представників знатного роду (переїхали з Франції до Польщі, пізніше прийняли російське підданство, оселились на Волині). Родинний архів де Шодуарів був розпорошений і нині зберігається в Державному архіві Житомирської області, Житомирському обласному краєзнавчому музеї та в Києві – у Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського.

Частину документів з фондів держархіву, документи і картини з колекції музею було представлено на огляд під час краєзнавчої зустрічі й ознайомитися з нею могли всі охочі. Також до уваги присутніх були представлені доповіді про родину де Шодуарів, їх внесок у розвиток міста, спадщину та її подальшу долю.

Крім цього, «Клуб колекціонерів та краєзнавців Житомира» презентував пам’ятну монету з нагоди дня народження барона де Шодуара. Показати її та поштовий конверт з власною маркою від «Укрпошти» ще планують під час зльоту колекціонерів 3 березня з 10-00 до 12-00 за адресою вул. Михайлівська, 7.

Нагадаємо, що барон де Шодуар мав садибу в Івниці, де народився, а також маєток у Житомирі, що знаходився на території сучасного міського парку поруч із пішохідним мостом. Іван Максиміліанович мав чималі статки, збирав книги (колекція нараховувала близько 40 тисяч) та картини (у родини була власна картинна галерея), сам був художником і меценатом: підтримував у Житомирі низку релігійних, культурних, наукових і спортивних закладів, долучився до закладання громадського бульвару, власним коштом огородив його кованою огорожею, дав гроші на будівництво будинку дитячого притулку і його ремісничих майстерень, облаштував першу у місті метеостанцію тощо. Під час Першої світової активно допомагав лазаретам, військовим частинам, вдовам та сиротам, хоча сам в той час вже був прикутий до інвалідного візка.

Біля палацу Де Шодуара в Житомирі було висаджено дерева з усіх континентів, встановлені скульптури, а ще він побудував сходи до набережної (184 сходинки), які збереглися до нашого часу. Крім них і бронзової статуї Діани, зберігся й перший двоповерховий будинок барона, де він проживав у 1903-1905 роках, будинок сторожа при в’їзних воротах, будинок прислуги на виїзді з садиби, винний льох. Вцілілу частину першого поверху палацу займає адміністрація парку. Більшість рідкісних дерев зрубали під час реконструкції парку в 1980-х роках.

Палац проіснував до жовтневого перевороту 1917 р. Після приходу до влади більшовиків та смерті барона бібліотека була розпорошена, частина її втрачена. За часів Другої світової музей пограбували німецькі окупанти. Вціліла частина колекції картин згодом перейшла до Житомирського обласного краєзнавчого музею і стала основою його унікального зібрання живопису. Будівля палацу постраждала на завершальному етапі Другої світової війни, його залишки було розібрано у повоєнний час.