У Житомирі організація «Саме Та» підтримує одиноких матусь

Повномасштабна війна в Україні триває вже майже півтора місяці. За цей час чи не кожен остаточно визначився зі своїм місцем та призначенням: захищати країну зі зброєю в руках на передовій чи допомагати воїнам в тилу, стати волонтером і підтримувати цивільне населення, діставати і передавати гуманітарну допомогу з-за кордону, влаштовувати акції і вести інформаційну війну на усіх фронтах, взаємодіяти із міжнародною спільнотою.

Житомирянка Оксана Вахнюк, попри свою чітку громадянську позицію та соціальну активність до війни, відверто зізнається, що «волонтерство – це складно, в першу чергу морально», тому майже місяць намагалася допомагати лише точково, адресно окремим людям у зрозумілих ситуаціях. Втім, нещодавно вона оприлюднила пост у соцмережі про те, що має на меті опікуватися потребами і вирішенням нагальних потреб одиноких матусь. За цей час встигла не лише визначати основні напрямки та види допомоги, але й запустити гуманітарний штаб ГО «Саме Та», знайти приміщення і дістати на перший час необхідне для родин з дітьми – засоби гігієни, підгузки, дитяче харчування.

«Напевно, Всесвіту іноді відомо більше ніж нам. Є ті, кому допомога потрібна і є ті, хто може допомогти, а я лише посередник. Не секрет, що мій особистий біль і відповідальність – це одинокі мами. Я розумію ці проблеми і потреби, бо я одна з цих мам. Знаю як це, розумію все, що щоденно проходять ці жінки, з якими викликами стикаються. Ймовірно, я вже ніколи не перестану цим хворіти і переживати. Так свого часу виникла організація «Саме Та» і тепер ми дещо трансформуємо нашу діяльність. Допомога у першу чергу передбачається одиноким мамам з Житомира і тим, хто вимушено переїхав, евакуювався у наше місто, – наголошує керівник ГО «Саме Та» Оксана Вахнюк.

– Розумію, що їх проблеми, про які було відомо і в мирний час, з початком війни лише загострилися. Одяг, харчування, підгузки – такі прості і такі необхідні речі. Наша ініціатива покликана покривати саме першочергові потреби. Є й інші запити на допомогу: оплата оренди житла і комунальних послуг, продукти харчування, сезонний одяг і взуття, ліки, пошук можливостей для роботи і підробітку. Налагоджуємо співпрацю задля отримання в подальшому продуктових та гігієнічних наборів. Одиноких мам з дітками від одного і до 10 років запрошуємо в ігрову кімнату Сімейного хабу «Літо», де малеча зможе погратися, а мама – відволіктися і відпочити. Також хочемо запустити навчання з актуальних інтернет-професій, щоб жінки могли працювати і утримувати свої сім’ї. Якщо хтось має ідеї чи бажання приєднатися, допомагати разом із нами – можна звертатися до мене».

Постійні запити з потребами волонтери отримують в коментарях та особистих повідомленнях у соціальних мережах, але для зручності створили гугл-форму за посиланням, заповнивши яку, можна отримати більш детальну і систематизовану інформацію про одержувача (контакти, населений пункт, перелік конкретних потреб, статус родини, кількість і вік дітей). Після опрацювання заявки із мамою обов’язково зв’яжуться.

«На жаль, всіх охопити ми не можемо. Взяли на себе обсяг роботи з одинокими мамами, малозабезпеченими та багатодітними родинами. Географічно працюємо з Житомиром та Станишівською ОТГ. Потреби у матусь дуже різні. Вік діток теж різний. На першому місці – продукти харчування. Це потреба номер один. У мене за сотанні кілька днів більше 20 заявок на це, але вірю, що все вийде. Далі засоби гігієни та миючі для дому. Також одяг і взуття для дітей від 3 до 15 років. Є потреба в ліках. У нас є запас підгузків і дитячого харчування. Щодо іншого – активно працюємо. Зараз пишу грант на МБФ «Український Жіночий Фонд», подала заявку на Unсhan, – продовжує житомирянка Оксана Вахнюк. – Із спостережень за час роботи: Житомир більш забезпечений допомогою (багатодітні, малозабезпечені, сім’ї військовослужбовців), а от потреби району і сільських ОТГ не закриті повноцінно, особливо одиноких мам. Зараз всі намагаються щось робити. Військові захищають мирне населення, волонтери захищають тих, хто в скрутному становищі, мирні території і відносно спокійні міста приймають вимушених переселенців. Волонтерство – справа хороша, але при належній організації».