Ґвалт навколо 8-го березня: історія дня боротьби за права жінок

Ще донедавна в Україні 8-го березня дівчата викладали фото з квітами та подарунками, а також пов’язували цей день зі святом краси та жіночності. Проте сьогодні суперечки довкола цього дня – не вщухають. Спочатку йшлося про те, що це свято пов’язане із радянським союзом, тому його святкування в сьогоденних реаліях – недоцільне. Проте вже під час дискусій про це народилася істина – цей день міжнародний, і його мета – дати жінкам можливість висловитися щодо своїх прав, а також проводити демонстрації, марші та інші тематичні заходи.

Втім, крім істини народжується чимало негативу, принижень та зла. Відтак, у коментарях під новинами про 8 березня важко не помітити мізогінію, де одні жінки кажуть іншим, якими вони мають бути, або принижують їх вибір і спосіб життя. Пам’ятаємо, що у кожної людини свій спосіб мислення, до якого ми маємо ставитися з повагою. Це відрізняє нас від неусвідомлених людей, і допомагає толерантно просувати важливі для суспільства цінності та ідеї. 

Отож, розберемося з історією 8-го березня. Чому саме цей день, хто його започаткував, чому радянський союз зробив цей день святом, і як нам бути тепер. 

8 березня: історія

Початок 8 березня заклали німецькі соціал-демократки Клара Цеткін і Роза Люксембург ще в 1910 році на Другій міжнародній соціалістичній жіночій конференції в Копенгагені. Тоді учасниці підтримали пропозицію Клари Цеткін щорічно відзначати День жінок на початку березня проведенням демонстрацій. Загалом, протести стосувалися умов праці та заробітної плати.

Втім зараз, на тлі ажіотажу, довкола цього питання з’явилося багато непідтвердженої інформації. Для прикладу, що 8 березня бере свій початок з Америки 1908 року, коли в Нью-Йорку нібито відбулася демонстрація соціалістичних жінок, або з історії про повій, які протестували проти затримки зарплати морякам. Але жодна з них не має вагомих підтверджень.

Згодом 8 березня стало більш маніпулятивним святом. Більшовики, на феміністичних гаслах використовували жінок для утвердження своєї влади в Україні. На початку 1920-го року влада УСРР зверталася до жінок із гаслами «відмовитися від обивательщини, думи про себе і стати до відновлення зруйнованого господарського життя», налагодити дитячі ясла, дитяче харчування, клуби тощо. 

Гасла 8 березня змінювалися залежно від часу та основних партійних завдань. Спочатку радянські агітки були сповнені закликів до повалення «кухонного рабства», жінок заохочували до роботи на заводах. Як розповідають історики «Українській правді», більшовики, зокрема Ленін, керувалися суто утилітарною функцією жінки. СРСР потрібні були робітниці – це головне, що рухало комуністами в утвердженні рівних прав чоловіків і жінок. Їх не влаштовувала жінка, яка могла мати право вибору: бути домогосподаркою чи робітницею. 

Уже з 1960 року риторика помітно зсунулася в бік жіночності, жіночих обов’язків, материнства. 

Яка ситуація з 8 березня сьогодні

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну почалася логічна відмова від усього російського та радянського. Для більшості 8 березня має пряму асоціацію з «совком», тому вони підтримують відміну цього свята, або його перенесення на інший день. Інша частина українців наголошує, що це міжнародний день, який ми маємо відзначати змінивши концепцію. Тобто, не тюльпани і «краса», «жіночність», а права жінок. 

13 лютого 2023 року на розгляд Верховної Ради подали законопроєкт, який пропонує скасувати 8 березня, а замість нього призначити 25 лютого Днем української жінки. Це розділило українців. Дехто підтримує таке рішення через російський «душок», хтось вважає недоречним, що це святкування припадає на наступний день після 24 лютого – дуже важливої дати для всієї України. Більшість все ж обурюється не датою, а спотвореним сенсом 8 березня. 

Також розділилися думки щодо того, чи робити 8 березня вихідним днем. Хтось каже, що якщо жінки вимагають рівноправ’я, то тоді цей день має бути робочим, щоб вони були як всі. Хтось каже, що потрібен вихідний, адже це дозволить проводити в цей день акції, марші жінок, виставки, лекції та інші заходи. Проте на період воєнного стану всі святкові дні вважаються робочими, тому сьогодні більша частина українців – працюють. 

Найбільше в історії з 8 березня засмучує те, що нашим суспільством все ще дуже легко маніпулювати, хоча за період війни ми мали б навчитися фільтрувати інформацію, перевіряти її та не піддаватися на провокації в мережі. Втім, як видно по коментарям про це, люди готові облити один одного брудом, замість того, щоб спробувати розібратися в темі і висловити свою думку в тому ж опитування від «Дія».

Щодо самого 8-го березня, то звісно ж, найкраще – робити жінкам приємно незалежно від дат і свят. Говорити компліменти, радувати квітами, приділяти увагу та турботу, адже вони заслуговують цього весь час, а не лише раз в рік. І безумовно, варто завжди пам’ятати про ті відкриті питання щодо прав і можливостей жінок, говорити про них, не знецінювати, а навпаки, робити кроки до вирішення критичних питань щодо цього. Не шляхом принижень і суспільного ґвалту, а цивілізовано – просвітою, аргументацією та прикладами.

Нагадаємо, як українці тролять 8 березня: найсмішніші меми тижня.

Будьте першим, хто прокоментував "Ґвалт навколо 8-го березня: історія дня боротьби за права жінок"

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.


*