Як магістри наліпки клеїли… Гірка правда про Агенцію регіонального розвитку Житомирщини

…Ви не уявляєте глибини розчарування завзятих студентів, коли на другий день двотижневої практики ми отримали своє перше (та останнє!) завдання: змоделювати логотипи підприємств Житомирщини і зробити наліпки на банерну карту області. «Поки всі наліпки не поклеїте на карту – звіт не підпишу!» – сказав, як відтяв, та й посміхнувся в вуса…

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 р. № 258 було затверджено типове положення про агенцію регіонального розвитку – АРР. Аби розібратися, навіщо раптом областям закортіло так бурхливо розвиватися, і головне, звідки на такі проекти бралися кошти – варто звернутися до витоків. Одним з експертів з питань територіального розвитку є координатор міжнародних проектів Центру реформ та місцевого розвитку Андрій Гінкул.

Саме ця людина є одним з авторів типового положення про АРР. Свого часу він розробив всі необхідні проекти документів для засновників та працівників агенцій, які планують формувати АРР на рівні своїх областей. Отож, з тексту положення про агенцію та слів пана Гінкула, характеристика типової Агенції регіонального розвитку по Україні виглядає так:

  • тип власності: АРР є юридичною особою. Отже, має самостійний баланс, відповідні рахунки в банках, фірмовий бланк та печатку;
  • мета створення: ефективна реалізація державної регіональної політики; виконання стратегії області;
  • склад засновників: до складу засновників АРР можуть увійти представники бізнесу і громадськості. Таким чином, агенція не тільки отримає додаткові кошти для розвитку, але й додатковий контроль за тим, аби гроші використовувались саме для досягнення поставлених цілей, а не, наприклад, на безпідставне збільшення зарплат працівників агенції;
  • органами управління агенції є: наглядова рада (що складається з активних учасників суспільного життя області!) і виконавчий орган в особі директора агенції;
  • фінансування:
  1. найбільш стабільне джерело фінансування – місцевий бюджет;
  2. область повинна також фінансувати діяльність АРР, якщо депутати та облрада зацікавлені у вдалому функціонуванні агенції;
  3. подати запит на співфінансування з Фонду регіонального розвитку;
  4. частину коштів повинні надавати бізнес та громадський сектор;
  5. міжнародні організації та донори.

Зі слів того ж Гінкула, корупцію в діяльності цих агенцій геть викорінили, оскільки «агенція – не бюджетна і не комунальна установа, отже, обласна рада не зобов’язана її фінансувати». Тобто, якщо в ланцюжку бюджетування бере участь обласна рада, то корупції неминуча – так це слід розуміти?..

Житомирська агенція під збільшувальним склом

Після таких широких та надихаючих перспектив хочеться нарешті дізнатися, як йдуть справи на рідній Житомирщині. 25-го липня 2017 р. у Житомирській ОДА було обрано хедхантера (директора). Ним став екс-радник голови ОДА Артем Сачук.

Ну, а вже 8-го серпня Агенція регіонального розвитку Житомирської області була офіційно зареєстрована як юридична особа. Новостворена установа одразу націлилася на залучення величезної кількості інвесторів. Але, згідно з даними сайту, станом на сьогоднішній день штаб агенції обмежується чотирма особами: директор, менеджер проектів з регіонального розвитку, адміністратор проектів, менеджер проектів з комунікації. Слово директорові: «Я не збираюся відразу набирати 20 людей, які будуть займатися нічим. Моя позиція така: краще мати у команді 2 вовків, ніж стадо овечок. Через 3-4 місяці, як агенція почне роботу над першими проектами, шукатимемо хорошого юриста…»

Згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, новостворена установа може займатися такими видами діяльності:

  • Регулювання та сприяння ефективному веденню економічної діяльності;
  • Надання комбінованих офісних адміністративних послуг;
  • Організування конгресів і торговельних виставок;
  • Міжнародна діяльність;
  • Інші види освіти, н. в. і. у.;
  • Видання довідників і каталогів;
  • Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов’язана з ними діяльність;
  • Веб-портали;
  • Надання інших інформаційних послуг, н. в. і. у.;
  • Діяльність у сфері права;
  • Діяльність у сфері зв’язків із громадськістю;
  • Консультування з питань комерційної діяльності й керування;
  • Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук;
  • Дослідження й експериментальні розробки у сфері суспільних і гуманітарних наук;
  • Дослідження кон’юнктури ринку та виявлення громадської думки;
  • Надання послуг перекладу;
  • Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у.

Логічне запитання: чи не забагато обов’язків поклала на себе юна агенція у складі чотирьох людей?

Юрисконсульта, до речі, досі нема. 2-ого листопада минулого року у ЗМІ просочилась інформація, що Житомирська обласна рада, за згодою 37 із 60 присутніх депутатів, виділила 271 тис. грн на функціонування агенції регіонального розвитку, відтак зарплата працівників складає 25 тис. грн. Представники «Опозиційного блоку» тоді висловили пропозицію, що установа для залучення інвестицій може і сама заробити собі на зарплати. Але рішення все ж затвердили. Причому, якщо перевірити дану агенцію за ресурсом YouControl – виявиться, що грошей облрада на заснування… не виділяла.

То куди ж ділися ці кошти та за яким цільовим призначенням були використані? Саме за цими важливими моментами мають пильнувати члени наглядової ради, що входить до органів управління агенції. Наведемо посади осіб, що входять до складу діючої ради: заступник голови Житомирської обласної держадміністрації, перший заступник голови Житомирської обласної ради, депутат Житомирської обласної ради, провідний консультант апарату облдержадміністрації, керуючий справами виконавчого апарату Житомирської обласної ради та керівник апарату Житомирської обласної державної адміністрації. Хтось помітив бодай одного бізнесмена, фермера, громадського діяча чи активіста?..

Великі плани – чи бюрократичне прожектерство?

Сенсом створення будь-якої агенції з розвитку є розробка проектів, потенційно привабливих для іноземних або місцевих інвесторів, результатом втілення яких стане приплив нечуваної кількості грошей на розвиток регіону. Що ж пропонує увазі спраглих очей інвесторів та бізнесменів АРР Житомирщини?

  • Створення сучасної ферми на основі бази старої свиноферми (галузь: с/г);
  • Створення сучасної птахоферми (галузь: с/г);
  • Будівництво сонячної електростанції потужністю 10 МВт біля смт. Ружин Житомирської області (галузь: енергетика);
  • Реконструкція оздоровчого закладу “Полісся” (галузь: рекреація);
  • Будівництво першого в області масложирового комбінату (галузь: промисловість);
  • Створення сучасного заводу з виробництві пелет з деревини (галузь: промисловість);
  • Будівництво цегельного заводу потужність 25 млн. цеглин в рік (галузь: промисловість);
  • Створення сучасного деревообробного підприємства (галузь: деревообробка).

На розсуд читачів залишаємо цей перелік, адже тут більше запитань, ніж відповідей. Наприклад, як реалізувати дані проекти за відсутності інфраструктури, зокрема, доріг та транспортного сполучення? Чим завинив маслозавод «Рудь», що треба будувати для нього або заміну, або конкурента?

Навіщо додавати до переліку вже існуючих 6-тьох деревообробних підприємств ще й сьоме – велике (Житомирська область і так «славиться» браконьєрським вирубуванням лісів)?

Нарешті, як зробити прибуткову «цукерочку» з занедбаного санаторію «Полісся», де стріха буквально сиплеться шматками на голову місцевого сторожа?..

Виробнича практика: крах ілюзій

З агенцією я особисто знайома, адже, як магістр «Публічного управління та адміністрування» (напрямок «Антикорупційна діяльність») – проходила там зимову виробничу практику.

Йдучи першого дня до Житомирської облдержадміністрації (а саме там розташований офіс агенції), я морально готувалася до самовідданої роботи на благо рідної області. Біля дверей нас перестрів директор агенції з хвацько закрученими вусами, ніби щойно з наймоднішого барбер-шопу. Мимоволі промайнула думка: з таким директором Житомирщина має шанси і на багатих інвесторів, і на побудову власної Силіконової долини! А. Сачук першого дня був хоч і привітним, проте стриманим і небагатослівним.

Ви не уявляєте глибини розчарування завзятих студентів, коли на другий день двотижневої практики ми отримали своє перше (та останнє!) завдання: змоделювати логотипи підприємств Житомирщини і зробити наліпки на банерну карту області. «Поки всі наліпки не поклеїте на карту – звіт не підпишу!» – сказав, як відтяв, та й посміхнувся в вуса.

Клеїти наліпки на карту – на думку А. Сачука, гідне заняття для магістрів управління…

Перегоріли ми миттєво. Не хотілося вже ані практики, ані досвіду, а бажання проходити стажування в органах державної влади – так і геть зникло. Зустрічі з розпіареними інвесторами проходили за щільно закритими дверима, без нас; «бурхлива» діяльність агенції відбувалася поруч, але ми в ній участі не брали.

І ми їх клеїли!

Мораль історії проста: за новомодними назвами та колоритним антуражем ховаються пережитки далекого радянського минулого – прикриті вуаллю банального бюрократизму, з типово чиновницькою недовірою до молодих людей. Знаєте, що, пане Сачук? З таким ставленням до освіченої молоді Україна шкандибатиме у Європейський Дім десятиліттями…

Аліна СРІБНА

Будьте першим, хто прокоментував "Як магістри наліпки клеїли… Гірка правда про Агенцію регіонального розвитку Житомирщини"

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.


*