З травня по жовтень на всій території України переважно у лісах, на луках, пасовищах і полях, галявинах, вздовж доріг після рясних опадів можна знайти величезні «дощовики» (в народі – порхавки) – рід грибів, що відносять до родини печерицевих. Зокрема, після перших дощів у вересні такі гриби нарешті почали з’являтися і на Житомирщині, адже навесні та влітку не було взагалі.
Загалом нараховують більше 50 видів дощовиків, але не всі з них їстівні. Залежно від цього, порхавки здатні досягати у розмірі від двох сантиметрів до 30 і більше, а їх вага – 10-500 г, кілограм, два чи навіть десять кілограмів.
Дощовики не мають ні капелюшка, ні ніжки. Плодове тіло – у формі кулі, схоже на м’яч. Саме великі дощовики можна вживати в їжу – смажити, маринувати, готувати відбивні, бефстроганов із соєвим соусом і спеціями. Важливо, що гриб має молодими – з білою м’якоттю, а перед приготуванням його варто очистити від щільної шкірки-оболонки. Також радять спожити його безпосередньо у день збору. У смаженому вигляді дощовики мають приємний смак і текстуру, а обсмажені в клярі (борошно, яйце, сухарі) нагадують курятину. Час приготування – 5-15 хвилин, зважаючи на те, чи проходили вони попередньо термічну обробку.
Дощовик гігантський вважається делікатесом в більшості країн світу. Він надзвичайно корисний, адже містить цілий ряд різних мінералів, мікроелементів та вітамінів, має властивість абсорбувати та виводити з організму важкі метали, токсини та радіонукліди, Дощовик широко використовується в народній медицині – настоянки, відвари, а також з нього виготовляють фармпрепарати.
Оскільки дощовик має здатність абсорбувати важкі метали та радіонукліди, не варто збирати його біля автошляхів, великих промислових об’єктів і полів, що обробляються гербіцидами та пестицидами.
До слова, виростити дощовик можна самотужки за допомогою міцелію (грибне вегетативне тіло) у тінистій місцині – в саду, в малиннику, під деревами, в траві або чагарниках. Головна вимога – температура в будь-який час року, крім зими, повинна бути не менше 14 градусів, але і не більше 29 градусів. Плодоносить гриб кожні 20 днів вже через чотири тижні після ( міцелій висипати у розпушений грунт, присипати землею і полити). Придбати міцелій можна за оголошеннями в інтернеті.
Юлія Демусь
Солодкий запах літа: відкриваємо секрети цареградської верби (ФОТО)
У компоти, пастилу, зефір, варення або як приправу: сезон дозрівання кизилу на Житомирщині (ФОТО)
Будьте першим, хто прокоментував "Гриби-велетні: осінні дощовики на Житомирщині (ФОТО)"