У перші дні повномасштабного вторгнення у Житомирі на базі місцевого осередку НСОУ «Пласт» створили БФ «Волонтерський штаб «Перемога», який очолив Олександр Бондарчук.
Передавали на фронт дрони, планшети, радіостанції, плитоноски з плитами, турнікети, медикаменти, аптечки, розгрузки, рюкзаки, тактичні речі, наколінники, ліхтарики, батарейки, спальники, каремати, продукти харчування. У пріоритеті – пластуни-військовики, морська піхота, спецпризначенці, десантники, розвідники, артдивізіони, механізовані бригади.
У травні 2022-го волонтер і сам поповнив лави ЗСУ, а за місяць до того встиг втілити давню мрію та відкрити у сквері на Лятошинського заклад – чайний клуб «DA HUN PAO». Нині усіма справами там керує дружина Олександра – Катерина Лозинська. Каже, що для неї важливо, аби проєкт був успішним і щоб після повернення з перемогою чоловік міг пишатися ним.
Окрім цього, у 2019 році Олександр Бондарчук заснував власний бренд одягу з ексклюзивними тематичними принтами «Еvil Punisher», який спеціалізується на виготовлені мілітарі-мерчу – футболки, світшоти та худі, а також еко-сумки.
«Мій чоловік розвиває бізнес, аби підтримувати економіку країни, кордони якої захищає. Ми працюємо у Житомирі, сплачуємо податки, забезпечуємо людей робочими місцями і зарплатнею. Завдяки десяткам тисяч військових, які стримують агресора на різних напрямках, мільйони українців можуть продовжувати робити звичні у мирному житті речі – відвідувати заклади, ходити за покупками чи на прогулянки, зустрічатися з друзями, цікаво проводити дозвілля. Щоденно частину свого часу я приділяю тому, що створив Олександр.
Він дуже здібний і талановитий, захоплююся його наполегливістю, – відзначає Катерина Лозинська. – У 2018 році вперше запустив послугу друку принтів на одязі, а вже за рік розширив ініціативу до проєкту «Еvil Punisher», який набрав особливих обертів і продовжує свою діяльність донині. До слова, у перші місяці повномасштабної війни, увесь прибуток від замовлень віддавали на потреби армійців, якими опікувався «Волонтерський штаб «Перемога». Зараз він уже не надає масштабні обсяги допомоги, але волонтери закривають запити військових «точково».
Я взяла на себе певні організаційні моменти, а за творчість, тобто створення принтів і нових дизайнів, комунікацію з клієнтами, наповнення сторінок в соцмережі відповідає чоловік. Займається цим дистанційно, коли має змогу. В Житомирі ми орендуємо приміщення, де розташовуються виробничі потужності. Речі дуже якісні, бавовна, велика палітра кольорів, але переважно «олива», «койот» або чорний. Одяг вітчизняного виробництва, замовляємо на складі у Львові, а решту матеріалів – в Житомирі. Працюємо по всій країні, відправляємо поштою за кордон. Десь 80% продажів – це те, що обирають з представленого асортименту, але також отримуємо замовлення на індивідуальні принти. До речі, в Житомирі можна забрати покупку, щось обрати чи приміряти безпосередньо в офісі. В холодну пору замовляють здебільшого теплі речі, але зараз вже звертаються і за футболками. Кожного дня опрацьовуємо близько 20 замовлень. Разом зі мною в команді ще двоє працівників. Пропонуємо знижки на оптові замовлення та постійним клієнтам».
Катерина розповідає, що хоч військова тематика цікавила чоловіка та була йому близькою, він завжди хотів відкрити чайний клуб. Перша спроба – в серпні 2020-го, була невдалою. За пів року заклад остаточно припинив працювати. У розпал війни, на фоні стресів, активних волонтерських буднів, аби трохи відволіктися, чоловік скористався нагодою і спробував втілити задум знову. Був переконаний, що цього разу шансів на успіх значно більше.
Майже одразу після запуску «DA HUN PAO» Олександр Бондарчук мобілізувався, тож розвивати справу довелося Катерині. Тоді ще не усі процеси були запущені, не було чіткого розуміння, куди рухатися, але з усіма управлінськими функціями вона впоралася. Доказ тому – заклад у «серці» міста, в якому до замовлень доступно близько 40 видів елітного китайського чаю. У меню також є кава, холодні та гарячі напої, паніні, сендвічі, десерти, солодощі. Додатково функціонує крамничка чаїв: можна купити упаковку по грамах на розсип.
«Особисто мені було страшно відкривати заклад, адже не зрозуміло, яким буде завтрашній день, та чоловік був оптимістично налаштований і запевнив, що все вдасться. Його головний аргумент – треба працювати, піднімати економіку. Ми ризикнули і відкрили нашу кав’ярню. У Житомирі все більш-менш спокійно, безпечно, тому сфера обслуговування та закладів харчування продовжує працювати, попит є, – продовжує Лозинська. – У «DA HUN PAO» можна прийти відпочити, посидіти, випити улюбленого чаю чи спробувати щось нове, замовити чайну церемонію, адже наші дівчата-баристи – чайні майстри, які розуміються на цьому і допоможуть поринути в атмосферу культури чаю. У нас дуже затишно, раді кожному. Сподіваюся, що чоловік повернеться якомога швидше і зможе продовжувати займатися улюбленою справою, насолоджуватися результатом реалізованого».
Відзначимо, що Катерина Лозинська керує осередком НСОУ «Пласт» у Житомирі. Зокрема, представники організації проводять тренінги, табори, вишколи та інші заходи національно-патріотичного спрямування серед дітей і молоді, розвивають їх моральні, фізичні, соціальні, інтелектуальні та лідерські здібності, долучаються до волонтерського руху та загальноміських ініціатив.
Юлія Демусь
15-річна волонтерка Тетяна Грицик допомагає рятувати безпритульних тварин у Житомирі
Будьте першим, хто прокоментував "Мілітарі-мерч та чайний клуб: житомирянка розвиває справу чоловіка, поки той боронить Україну (ФОТО)"