Перед прем’єрою фільму «Місто, в якому не ходять гроші», яка відбудеться 13 вересня, з’явилася можливість подивитися трейлер фільму просто на стогривневій банкноті.
Житомир став третім містом, де 4 вересня влаштували допрем’єрний показ фільму за однойменною повістю Андрія Кузьменка. Новинку привезли режисерка Ганка Третяк та сценарист і виконавець однієї з ролей Андрій Хохолкін. До цього фільм презентували у Луцьку та Ковелі, а після цього відвідають Львів, Ужгород, Харків, Дніпро та ще декілька міст.
На кінопоказ у Житомирі прийшла переважно молодь. Це відзначили самі творці фільму, адже попередні покази стрічки довели, що молоді люди і люди старші зовсім по-різному сприймають кінокартину. Фільм наповнений символами, які люди зчитують і усвідомлюють з них моменти, що ближчі для їх покоління.
Кому варто піти на цей фільм:
- тим, хто любить шукати в у фільмах щось своє,
- тим, хто цінує кіно не лише «за картинку»,
- тим, хто прочитав цю повість Андрія Кузьменка,
- тим, хто щиро вболіває за українську кіноіндустрію.
Після перегляду фільму творці розповіли як працювали над стрічкою, як добирали акторів, яку роль у цьому всьому мав відігравати Андрій Кузьменко і якого персонажа обрав для втілення на екрані.
За словами режисерки, робота над екраїзацією тривала близько п’яти з половиною років. Шукаючи ідеї для нового фільму, Ганка Третяк прочитала повість «Місто, в якому не ходять гроші» і, за її словами, «наче кіно подивилась». Зателефонувала до Кузьми. Для нього ця повість була дуже важлива, тому спільна робота почалася одразу — вже в січні 2013 року.
«Коли ми з Андрієм працювали над фільмом, ми багато його обговорювали, і у нас співпадали бачення щодо фільму, і ті сенси, які закладав у повість він, ми проговорювали. І книга, і фільм багаторівневі, тому кожен сприймає їх на своєму рівні. Хтось зчитує історію з життя однієї особи, хтось бачить велику ідею свободи і несвободи, закритого і відкритого суспільства, хтось бачить велике питання часу, який забирають чи ти сам віддаєш, лишаючись ні з чим. Нашим завданням було пройти через ці великі теми і видати такий твір, який би спонукав людей мислити. І вдалось це нам чи ні — скаже глядач», — розповіла Ганка Третяк.
Також вона відповіла на питання, як відреагувала на фільм родина Андрія.
«Дружина Світлана бачила однією з перших. Їй дуже сподобалось, вона сказала, що саме в такому форматі і в цей час важливо, що це кіно з’явилося і привернуло увагу до літературного таланту Кузьми», — розповіла Ганка Третяк.
Творці фільму говорили і про зйомки, і про певні нюанси роботи над фільмом і про те, як підбирали акторів.
Зйомки спочатку відтермінував Майдан, а потім Андрій Кузьменко загинув і усі заплановані прес-конференції одразу скасували. Про фільм не говорили в медіапросторі, навіть створювали його під іншою назвою. Та роботу все ж не припинили, але трагічна подія не могла не вплинути на саму концепцію.
Змінився музичний супровід, яким мав займатися Скрябін — а для цього він навіть підібрав якісь речі зі своєї творчості, досі не видані. З двох варіантів кінцівки обрали одну, хоча напрацювання по іншій вже були, а також Ганка Третяк вирішила залишити всі діалоги такими, якими вони були у книзі. Це була принципова позиція.
«Якщо і відбувалися якісь зміни, то лише для того, щоб адаптувати твір до кіноформату», — пояснив Андрій Хохолкін.
Ну і звичайно ж, на роль, яку Андрій Кузьменко хотів зіграти сам, довелося шукати іншого актора.
Знімали фільм в різних куточках України — зокрема у Києві, Переяславі-Хмельницькому, Полтаві, Дрогобичі, в Карпатах.
Акторку на головну роль — Аліси — шукали довго, а знайшли випадково. Карина Мельниченко працює кастинг-директором. Тобто вона вже знімалась, але цей фільм — її перший повний метр. І під час кастингу, коли вона працювала з акторками — а кастинг був ігровий — в якийсь момент дівчина почала працювати з партнером, і відповідати йому за сценарієм. Тоді уся команда, яка працювала над фільмом, зрозуміла: акторку більше шукати не треба.
Найдовше шукали актора на ту роль, яку обрав для себе і мав виконувати Андрій Кузьменко — аж до того часу, коли поїхали в Дрогобич в експедицію. До зйомок лишалося 5 днів. І вже в Дрогобичі цю людину знайшли. Ним став актор Дрогобицького драматичного театру Іван Гарасимчук. Він не читав повісті, за якою знімали фільм, але ознайомившись лише з своєю частиною сюжету, одразу зрозумів, яким має бути його герой.
«За 15 хвилин, прочитавши лише свій монолог, свою частину сценарію, актор Іван Герасимчук відчув свою роль на 100 %. У розмові за мною він сказав: я розумію, як це — втрачати час не на те, на що ти планував. Ти склав своє життя не так, як хотів. І ти вже не знаєш — є у тебе час щось змінити чи немає», — пояснила режисерка.
Кузьма мав бути і саундпродюсером, і музичним продюсером цього фільму. Але так склалося, що автором саундтреку до фільму став сучасний діджитал-композитор Євген Чистяков. Тому глядачі не почують там жодної пісні Андрія Кузьменка, проте його голос, як оповідача, звучить за кадром.
«У Кузьми є багато матеріалу, який він написав “в стіл” — понад 400 пісень, віршів та лірики. Вони, мабуть, будуть видаватися. З ним би все було по-іншому, і тому ми не використовували його музики в фільмі», — розповіла Ганка Третяк.
На запитання із залу про знімальний процес творці фільму відповіли, що оператор Денис Якимчук, який, до слова, працював з Netflix над серіалом «Марко Поло», використовував деякі технології, які задіюють зараз в усьому світі.
«Працюючи над фільмом, деякі люди виконували величезну роботу. І грали в кадрі, і просто працювали на знімальному майданчику. Команда фанатіла цим проектом і робила все, що від неї залежить, щоб його реалізувати», — розповів сценарист Андрій Хохолкін.
Найближчим часом фільм покажуть під час Кіномаркету на Берлінському кінофестивалі. А ще — планують взяти участь з ним на фестивалях в різних інших країнах.
Зараз компанія Ganka Film працює над сценарієм книги Любка Дереша «Голова Якова».
Зазначимо, що «Місто в якому не ходять гроші» — не єдина екранізація за мотивами творчості Андрія Кузьменка. У липні 2018 з’явилася інформація, що компанія Star Media готує фільм за повістю «Я, побєда і Берлін».
Олена ВАХОВСЬКА
Будьте першим, хто прокоментував "«Місто, в якому не ходять гроші»: кіно на стогривневій банкноті та допрем’єрний показ у Житомирі"