Поняття краси в мистецтві: від античності до сучасності

Мистецтво – це галузь людської культури, що виражає узагальнені сенси через конкретні образи світу. Вона охоплює різноманітні сфери людської діяльності та досконале вміння, що включає творчий талант. Мистецтво є майстерністю, яка приносить естетичне задоволення та відображає культурні зміни в суспільстві.

Ця галузь культури виникла ще за часів первісної людини, коли за допомогою рисункового письма на печерах зображали предмета та явища дійсності. Найдавнішим твором мистецтва вважаються знайдені на Південному узбережжі Африки дві палички, що були покриті перехресними лініями, створені 77 тис. років тому. В епоху палеоліту (2,5 млн – 10 тис. років тому) люди створювали малюнки за допомогою вугілля та соків різноманітних рослин. Ці ранні твори відображали події з життя та полювання наших предків, а також були пов’язані з магічними та релігійними обрядами.

З розвитком цивілізації мистецтво набуло більшого сенсу. Мистецтво Давньої Греції відіграло важливу роль у розвитку європейської культури. Головною темою була людина як найвище творіння природи. Відомі давньогрецькі скульптори створювали мармурові статуї та оспівували красу людського тіла. Однією із них є «Афродіта» Праксителя, яка стала першим монументальним зображенням оголеної жіночої фігури.

На відміну від давньогрецького, римське мистецтво мало більш декоративний аспект. Яскравою особливістю художніх пам’яток було відображення тісного зв’язку з життям через створення скульптур історичних постатей. Такою була статуя «Август з Прима-Порта», на якій зображений римський імператор Октавіан Август.

Новий погляд на мистецтво пов’язаний із настанням епохи Відродження в Європі, що датується XIV — XVII ст. В основі культури цього періоду був принцип утвердження краси та гідності реальної людини. Майстри Відродження втілювали ідеали гармонії та симетрії у творах мистецтва. Відомим представником цієї епохи є італійський художник Леонардо Да Вінчі та його картина «Мона Ліза», яка є одним із найбільш цінних творів живопису. Вона має пірамідальну композицію. Якщо подивитися на губи Мона Лізи, зображення почне посміхатися. У разі відведення погляду, посмішка зникає.

Також митці приділяли значну увагу дотриманню пропорцій та рельєфу м’язів. На статуї Мойсея «Мікеланджело», що є однією із вершин епохи Відродження, можна помітити емоційний вираз обличчя та м’язи на передпліччі.

У XIX – XX ст. мистецтво пережило революцію. Цей період характеризується появою таких нових напрямів як імпресіонізм, експресіонізм, кубізм та сюрреалізм. На сьогодні, мистецтво поєднує традиційні техніки з новаторськими підходами. Сучасні художники висловлюють свої почуття та ідеї через пошук нових образів. Велика увага приділяється експерименту з матеріалами та формами. Художники пишуть як за допомогою олівців, так і використовують маркери та олійні фарби.

Мистецтво надихає на нові звершення та викликає естетичні почуття. Воно сприяє духовному розвитку особистості та формує її світосприйняття. Завдяки чому, люди мають можливість розуміти один одного без слів.

Марина Лозко

Часопис «Українське слово»: важливий документ української культури