Проєкт #Містосад: гурток для школярів у Коростишеві (ФОТО)| Times ZT

Все починалося з ідеї та обговорення за чашкою кави, а за кілька років переросло у масштабний проєкт #Містосад. Олексій Марковський – скульптор з містечка Коростишів на Житомирщині, який створює вироби з каменю і бетону, зміг об’єднати навколо себе дорослих і дітей, разом з якими відновили закинуту теплицю й почали вирощувати там декоративні дерева, кущі і екзотичні рослини, зайнялися озелененням прилеглої території, парку та навколишніх громад.

Він – той, кому вдалося заручитися підтримкою інших та реалізувати давню мрію. На ділянці біля свого будинку Марковський уже багато років вирощує декоративні дерева. З часом їх стало так багато, що вже навіть почали витісняти фруктовий сад. Усю актуальну інформацію вивчає в мережі, а також неодноразово проходив курси з садівництва, ландшафтного дизайну і навіть планував реалізуватися в цій сфері професійно.

Олексій разом з іншими місцевими волонтерами зумів вдихнути нове життя у теплицю, яка розташована на території одного з навчальних закладів міста. На це їм знадобилося трохи більше року. Зібралися завдяки закликам в соцмережі, розчистили її, вивезли усе сміття й старий ґрунт та завезли новий, відремонтували і пофарбували металеві конструкції, замінили панелі зі скла, модернізували систему поливу. Допомагали всі – хто робочою силою, хто матеріалами чи транспортом, а згодом насінням і саджанцями.

У житті й роботі, зізнається Марковський, його надихає колега і наставник – український скульптор, заслужений художник України Віталій Рожик, який за 40 років діяльності виготовив понад 700 скульптур з каменю. Багато з них стали окрасою і справжньою візитівкою Коростишівського парку культури й відпочинку, який було закладено ще у 1860-му році на території площею майже 13 га. Це унікальне місце із фонтанами, ставками, скелястими схилами і оглядовими майданчиками з часом перетворилося на суцільні хащі. Саме Віталій Рожик 10 років тому взявся виправляти ситуацію і йому це вдалося.

Олексій – один з учасників волонтерського руху по відновленню парку. Нині там ростуть дерева, якими поділився зі своєї колекції, а віднедавна висаджують і ті, що вже вдалося виростити у теплиці в рамках проєкту #Містосад.

«Ще у 2019 році я спілкувався зі своєю подругою Надією Миколаєнко і поділився думками про теплицю. Вона підтримала мене і сказала, що варто цим зайнятися, але якось все було не до того. Під час прогулянок неодноразово проходив повз свою шкільну теплицю, придивлявся до неї. Поштовх до дій і подальшу потужну підтримку у реалізації проєкту #Містосад мені надала депутатка Коростишівської міськради Юлія Юзефович разом зі своєю командою і врешті взимку 2021-го ми зустрілися із адміністрацією ліцею №5 ім.Т.Г.Шевченка та домовилися про співпрацю. Дякую директору Юрію Вдовенку за те, що дав нам «зелене світло» для втілення задуманого. Вже навесні почалися перші роботи. Ми збиралися кілька разів, – згадує Олексій Марковський. – Не очікував, що так багато людей захочуть допомогти. Був приємно вражений. Допомагав голова ГО ” Коростишівський парк” Олександр Босой, волонтери організації. Ще є Ігор Будник – один із волонтерів «Коростишівського парку» агроном і викладач, професіонал, моя опора і частина команди #Містосад, з яким працюємо від самого початку».

«У перший рік в теплиці висіяли різні види ялинок і сосни, насіння яких передав біолог та колекціонер хвойних дерев Олександр Варениця. Наступного пересадили на ділянку поруч із теплицею. Її також додаткового розчистили разом із волонтерами і підготували для подальшого озеленення. За два дні до початку повномасштабної війни у теплиці якраз замінювали вікна. Далі на кілька місяців довелося взяти перерву через активні бойові дії в різних регіонах, а команда проєкту більше зосередилися на підтримці ЗСУ, ВПО», – говорить Олексій.

Попри війну, проєкт #Містосад розвивався. Там навіть встигли виростити розсаду квітів і рослин, які влітку прикрасили клумби у парку. Найбільшою популярністю користується декоративна цвітна капуста – біля неї зупиняються, роблять фото на згадку. Плануючи наступний сезон, каже Олексій, вже думають над тим, як ще урізноманітнити «асортимент» і чим здивувати.

А ще тішиться, що із насіння вдалося виростити метасеквою. Такі дерева, що здатні рости понад тисячу років, в Україні зустрічаються досить рідко. Перші саджанці із теплиці вже висадили у парку і біля однієї зі шкіл Старосілецької громади. Загалом, у терлиці розміром 12 на 5 м та ділянці поруч вирощують більше 100 видів рослин – сосни, ялини, метасеквої, катальпи, туї, ялівці, інжир та інші.

До слова, у Марковського з’явилася команда юних помічників, для яких проводить заняття у рамках гуртка «Містосад juniors». Долучитися до нього можуть учні із різних навчальних закладів. Разом працюють у теплиці, дізнаються більше про рослини, доглядають за ними, проводять полив і прибирання, сіють і саджають, а головне – цікаво і корисно проводять час. Такі зустрічі проходять щонайменше раз на тиждень і традиційно завершуються чаюванням із солодощами. Також для дітей влаштовує дозвілля із кінопоказом, настільними іграми, спілкуванням біля каміна тощо.

«Коли я тільки почав приходити у теплицю, біля мене збиралися діти і щось розпитували, пропонували допомогу. Пізніше створив групу в Телеграмі, запросив їх туди і повідомляв, що от збираюся в теплицю і запрошував приєднуватися, – продовжує автор проєкту #Містосад. – На певному етапі стало зрозуміло, що це дійсно потрібно дітям і у них є інтерес до такої справи. Ми домовилися із Будинком дитячої творчості, на базі якого і запустили гурток. Перші заняття проводила Катерина Скачко – волонтерка, менеджерка проєкту. Вона допомогала залучити грантову підтримку, а зараз перебуває за кордоном. «Містосад juniors» відвідують діти різного віку, хтось ходить частіше, хтось рідше. Одна з найактивніших – учениця 7 класу Більковецької школи Христинка, яку батьки спеціально привозять на заняття гуртка із іншого населеного пункту. Дітям подобається спостерігати за рослинами, вирощувати і пересаджувати їх. Окремо запрошуємо на екскурсії усіх охочих – нам є що показати і розповісти. Буває, що екскурсія закінчується, а школярі ще повертаються і розпитують про щось. Це дуже класний і позитивний досвід, який мотивує не зупинятися».