Радикальне підвищення соцстандартів та «стеля» для чиновників: у Раді зареєстрували новий законопроєкт

У Верховній Раді України зареєстровано резонансний законопроєкт, який пропонує кардинально переглянути соціальну політику держави у 2026 році. Документ передбачає стрімке зростання виплат для громадян на тлі суворого обмеження доходів топчиновників.

Згідно з проєктом закону, прожитковий мінімум планують підняти вже з 1 липня з поточних 3209 грн до 9906 грн, а з 1 жовтня — і взагалі до 10 180 грн. Мінімальна зарплата також зазнає суттєвих змін: після січневих 8647 грн вона має зрости до 11 183 грн у липні та до 12 160 грн у жовтні. Мінімальна пенсія за віком з 1 липня становитиме 7387 грн, а з жовтня — 7591 грн. Крім того, з 1 червня 2026 року пропонується у 1,5 раза збільшити грошове забезпечення військовослужбовців.

Фінансувати це планують, зокрема, за рахунок обмеження зарплат держпосадовців та керівників держкомпаній — їхні доходи не зможуть перевищувати виплати рядового військового.

Та попри очевидну привабливість для населення, провідні економісти та фінансові аналітики вже б’ють на сполох через приховані загрози цього законопроєкту:

• Ризик гіперінфляції та знецінення гривні: Одномоментне вливання величезної маси «порожніх» грошей в економіку неминуче спровокує різкий стрибок цін на продукти, послуги та пальне. Соціальний ефект від підвищення виплат буде повністю нівельовано зростанням вартості життя.
• Криза державного бюджету: В умовах воєнного стану державна казна критично залежить від міжнародної допомоги. Західні партнери, а саме МВФ та Світовий банк, категорично забороняють фінансувати соціальні видатки за рахунок їхніх коштів чи емісії гривні. Реальних внутрішніх джерел для триразового збільшення прожиткового мінімуму в України наразі немає.
• Тиск на бізнес та тінізація: Стрімке зростання мінімальної зарплати автоматично збільшить податкове навантаження на підприємців. Це може змусити малий та середній бізнес масово закриватися або переводити працівників у «тінь» та виплачувати зарплати в конвертах.
• Кадровий голод у держсекторі: Обмеження зарплат топменеджерів держкомпаній призведе до відтоку кваліфікованих управлінців у приватний сектор. Управління стратегічними державними підприємствами може опинитися під загрозою через низьку мотивацію менеджменту.

Загалом фахівці схиляються до думки, що законопроєкт має ознаки популізму. Запровадити такі стандарти без реального зростання ВВП та під час війни — це прямий шлях до дестабілізації фінансової системи країни.

Наразі документ перебуває на розгляді профільних комітетів парламенту.

Нагадаємо також, що Україна вперше за чотири роки масово опитує громадян про доходи.