«За січень ми отримали 10 тисяч гривень. Це перший місяць, що отак взяли і порахували все разом, бо зазвичай одразу передаємо на актуальні потреби – підтримуємо волонтерські збори на авто або запчастини до них, придбання приладів, екіпірування, парафіну для окопних свічок», – розповідає 65-річна Світлана Вовченко із Коростишева, яка разом із подругами сортує вторсировину, здає на переробку, а виручені кошти направляє на допомогу ЗСУ.
Розповідає, підтримувати військових почала ще в період проведення АТО/ООС, але тоді і у неї, і у знайомих, було більше фінансових можливостей. Після 24 лютого 2022 року зрозуміла, що допомагати потрібно ще активніше. Ідея з сортування прийшла в голову випадково. Якось отримала звістку, що на передовій підрозділ, в якому ніс службу однокласник її сина, втратив автівку з усіма приладами, тож земляки одразу оголосили збір – кожен переказував, скільки може, але цього всеодно було замало.
«Я подивилася, що буквально під ногами валяються пластикові пляшки. Зібрала трохи, здала і кажу до своїх, аби теж підключалися. В цьому нічого такого нема – одна користь, бо й середовище сміття забруднювати не буде, далі відправиться на повторну переробку, а нам ще й гроші для військових. Одні плюси. У нас в Коростишеві є два пункти збору, але ми порівнюємо, де дорожче беруть макулатуру, склотару, бляшанки, ПЕТ-плашки або плівку, аби отримати максимальну вигоду. Дізналися, що в Житомирі приймають ще дорожче і от уже з останньої відправки отримали три тисячі за один раз. Вдалося домовитися з одним подружжям, ми завантажуємо їм автівку і вони безкоштовно доставляють, а назад привозять кошти», – веде далі пані Світлана.
Міська рада виділила ініціативній групі на чолі зі Світланою гараж, де жінки збираються, сортують і фасують побутове сміття. Інформацію про це активно поширюють в соцмережах, аби долучалися всі охочі та приносили до приміщення із написом «Волонтери» вторсировину. І це працює – місцеві постійно залишають пакунки біля гаража.
«По сміттєвих баках ми не ходимо. Домовилися із магазинами, закладами харчування і точками на ринку, аби вони збирали тару і плівку (від пакування напоїв, фарби, не поліетиленові пакети), а у визначений день я у них все забираю. Зазвичай використовую скутер, тоді за один раз можна взяти більше, аби не кататися туди-сюди, але буває, що й пішки чи велосипедом, коли негода. Швиденько проїхалася, зібрала і їм легше, бо не треба палити чи шукати, куди діти, і в нас є робота. Буває, що своїм транспортом привезуть, кому не складно. Аби бляшанки і пляшки займали менше місця, їх потрібно зім’яти. Цим займаюся я, бо мені легше – хлопці подарували берці, то я ногами, а дівчата – Алла Бондаренко-Місюра та Юлія Стецюк, все інше складають. Здебільшого ми отак втрьох і збираємося, приходимо майже щодня. Ми починали з Юлею, а десь пів року тому до нас долучилася Алла».
До слова, пані Світлана має ще й основну роботу, господарство і город, за якими доглядає, але завжди знаходить час на волонтерство, адже переконана, що кожен має допомагати захисникам наближати перемогу. Кілька разів особисто їздила з допомогою на фронт, у той час, коли у Бахмуті ще «стояв» відомий літак. Серед волонтерів та військових отримала позивний «мама Свєта». Сини Світлани і Юлії – військовослужбовці.
Світлана Вовченко каже, що житомиряни також можуть перетворювати сміття у донати для ЗСУ – кожен в себе в будинку чи в колективі організувати збір або ж централізовано як вони. Впевнена, що домовитися із закладами теж не буде проблематично, головне – бажання. Основна перевага обласного центру, що тут дійсно все можна здати дорожче, а по місту є багато точок збору, тож частково вирішено питання з логістикою і доставкою. При потребі Світлана готова ділитися порадами із власного досвіду.
«Ми починали з пластикових пляшок, потім підключилася макулатура, скло. Зараз багато людей позбуваються від російськомовних видань. Хтось сам прийняв таке рішення через війну або рідні військові, десь наполягли діти, щоб батьки винесли це з хати. Було таке, що я за раз забирала по 50 кілограм книжок, – говорить Світлана Вовченко. – Ще ми порахували, що з липня 2022 по липень 2023, тобто за рік, зібрали 30 тисяч пластикових пляшок з-під напоїв. Чому знаємо, бо так виходило, що за одну десь копійок 10-15 виходить, а ми ходили, збирали і вантажили на велосипеди, то й так рахували. За раз брали 500 пляшок у чотири мішки. Я точно знала, скільки везу і яка це сума буде в грошовому еквіваленті, щоб одразу прикинути, на що можемо передати. З крайнього збору ми частину коштів віддали на придбання необхідного хлопчині-сироті, який став на захист країни. Йому допомагала церковна громада (ПЦУ) разом із настоятелем храму о.Віталієм і ми зі свого боку теж посприяли. Волонтерська робота – дуже важлива, але один в полі – не воїн. Так і тут, треба організовуватися разом, щось постійно робити, бо наші воїни в будь-яку погоду без відпочинку та вихідних тримають оборону. У багатьох з нас там найрідніші люди, колеги, знайомі, сусіди, друзі дитинства, тож є кому допомагати. Коли трохи потепліє, то, сподіваюся, збільшимо об’єми зборів і сортування, аби коштів на закриття актуальних запитів було ще більше».
Юлія Демусь
фото Алла Гребенюк
Через Соборний майдан або Басейну: контрасти Замкової гори у Житомирі (ФОТО)
Будьте першим, хто прокоментував "У Коростишеві волонтерки сортують вторсировину, здають на переробку і за виручені кошти допомагають ЗСУ (ФОТО)"