“Герої мають бути вдома”, – гасло, яке до того чула десятки разів під час акцій в Житомирі на підтримку полонених і безвісти зниклих захисників у цю хвилину звучав по-особливому. Це говорить дівчинка у сукні з вишивкою, обіймаючи свого земляка – військовослужбовця Нацгвардії Андрія Щепанського, як тільки він робить кілька кроків по дорозі біля рідної домівки в селі Іванівка Житомирського району.
Пообіді 10 липня тут зібралося багато людей з прапорами, кульками. Серед них – рідні та близькі, друзі родини, представники влади району, сусіди та жителі громади, багато дітей. Всі посміхаються, спілкуються, обговорючи між собою ту довгоочікувану мить зустрічі з Андрієм, який провів у російському полоні три роки і три місяці, а після нещодавнього обміну повернувся в Україну – пройшов необхідне обстеження, реабілітацію і ось їде з Києва додому.
Андрій Щепанський народився у Житомирі, але нині його родина мешкає в Іванівці. Тут на нього чекали мама, тато і менший брат, які щомісяця виходили на акції, бабуся. Служив у Національній гвардії з 2019-року, через рік підписав контракт, з початку повномасштабного вторгнення боронив Маріуполь, де й потрапив у полон та пройшов через пекло Донецької, Оленівської, Горлівської та Торецької тюрем.
Під час акції 31 травня на майдані Корольова був присутній інший звільнений напередодні з полону військовий – Артур Радомський. Тоді, обіймаючи Анну – маму Андрія, він одразу впізнав хлопця, з яким бачився в неволі та запевнив: з ним все добре, чекайте, обов’язково повернеться. Це сталося буквально за два тижні – вже 14 червня родина Андрія отримала гарну звістку.
Зустрівши сина з дороги, Анна обійняла його, пов’язала прапор і далі він йшов вулицею, приймаючи вітання і квіти, обіймаючись з усіма тими, хто прийшов розділити щасливий момент.
З родиною після полону Андрій вже встиг раз побачитися до цього, додому автівкою їхав з батьком, а вже тут до нього вийшла бабуся. Не приховує, що її заповітним бажанням було дочекатися онука, попри вік та проблеми зі здоров’ям, трималася всі ці роки. Жартує, тепер чекатиме весілля. Менший брат теж чекав, а разом з ним усі ті набори конструкторів, які мають складати разом.
“Я щаслива, що мій син вдома, але ми продовжимо боротися за кожного з тих, хто досі в полоні”, – запевняє Анна Щепанська, притискаючи міцно Андрія.
Юлія ДЕМУСЬ
“Пензлем серце” – виставка Ліни Бас в Домі української культури у Житомирі (ФОТО)
Фотоіспекція фонтанів у Житомирі: які працюють у цьому сезоні
Будьте першим, хто прокоментував "У селі поблизу Житомира зустрічали звільненого з полону нацгвардійця Андрія Щепанського (ФОТО)"