Житомирянка Аліна Зух до березня цього року працювала у проєкті іноземної компанії (США). Через стан здоров’я була змушена зробити тимчасову перерву, втім займається волонтерською діяльністю.
Спершу допомагала волонтерській майстерні «Свій за свого», а з травня безкоштовно шиє м’які ноші для евакуації поранених військових з поля бою. Каже, що їх потрібно багато і постійно, тож закликає усіх небайдужих долучатися до справи.
«Я приходила у волонтерську майстерню, брала там тканину, аби різати її на смужки для плетіння маскувальних сіток. Якось побачила у них на сторінці в соцмережі оголошення про те, що потрібні майстрині, аби шити ноші. Цим напрямком займається інша житомирська волонтерка – Вікторія Тваурі. Зокрема, вона організувала свою майстерню з плетіння маскувальних сіток і пошиття необхідних для військових речей, у тому числі м’яких нош, – пояснює Аліна. – Шити на машинці мене навчила мама ще в дитинстві, але я використовувала ці навики лише для особистих справ чи потреб по дому.
Вирішила спробувати шити ноші. Поспілкувалися з Вікторією, я розібралася, що й до чого, вона передала всі необхідні матеріали і я взялася до роботи. Спочатку потрібно розкроїти тканину, намалювати лінії, де будуть пристрочуватися ручки, тобто зробити розмітку, а далі прошити стропу. Рулони досить важкі, їх треба розкручувати постійно, тому з цим мені допомагає наречений. Все розподіляю на окремі купки, щоб було швидше. Зараз намагаюся на шиття витрачати години три-чотири щодня. Чотири дні я шию і один окремо займаюся заготовками, бо це займає доволі багато часу – розкроїти, намотати нитки на шпулі.
Купила собі одразу набір 20 штук, щоб із запасом. За годину виходять одні ноші, тобто десь три вдень. Перший час для мене це все було нове, треба було приловчитися, хвилювалася, щоб все було рівненько, тож попередньо зметувала шви, на що йшло ще мінімум півгодини. Наразі від цього відмовилася, а зекономлений час витрачаю з більшою користю. Коли є терміновий запит, то намагаюся зробити більше, вмикається «турборежим» і за два дні я віддаю 10. За увесь період я пошила десь 85 нош, але звернення від військових надходять постійно».
За словами Аліни, собівартість таких м’яких нош – близько 300, це лише витрати на матеріали. Ініціативу можна підтримати фінансово – переказавши кошти на закупівлю тканини і ниток – 5363 5420 1274 1261 (банківські реквізити Вікторії Тваурі), а також можна долучитися до команди швей, в якій, окрім Аліни, є й інші майстрині.
Юлія Демусь
У Хорошеві молодь провела благодійний ярмарок: збирали на допомогу жителям Херсонщини (ФОТО)
Будьте першим, хто прокоментував "У Житомирі волонтери шиють м’які ноші для військових на фронт: як підтримати"