«Мистецтво вишивання з давніх-давен є традиційним для нашого народу. Я прагну продовжити цю традицію, актуалізувавши її під потреби сучасних людей», – говорить 26-річна Олександра Весельєва-Пучкова із Хорошева. Влітку цього року вона запустила власну справу – за допомогою машинної вишивки створює ексклюзивні речі для дорослих і дітей під брендом «P.S.embroidery».
До цього встигла пройти навчання у Рівненському ЦПТО за спеціальністю «Вишивальник». Каже, ідея займатися вишивкою у неї виникла раніше і так співпало, що фахівці Центру зайнятості, де стояла на обліку, посприяли цьому, давши направлення на проходження професійних курсів тривалістю 2,5 місяці. За першою освітою дівчина – вчитель української мови та літератури. З дитинства цікавилася творчістю – відвідувала заняття у музичній школі, читала художню літературу, а нині доводить, що не обов’язково мати навички малювання, аби займатися дизайном.
Кошти на старт роботи отримала завдяки грантовій підтримці в рамках державної програми «єРобота». За них придбала обладнання – вишивальну машину, швейну (промислову) машину, оверлок, праску та першу партію футболок. Поки тривав ремонт у майстерні, перші замовлення виконувала вдома.
На участь в програмі подалася паралельно з навчанням на вишивальницю, підготувавши бізнес-план. Отримала схвальне рішення та документ про закінчення курсів з різницею у кілька днів, тому майже одразу взялася втілювати заплановане, а ще, за умовами програми, створила одне робоче місце і тепер виплачує заробітну плату найманому працівнику – адміністратору, сплачує податки.
Дівчина працює з усіма видами тканини. Якщо нема дизайну принта, розробляє його самостійно у спеціальній програмі. Додатково кошти за це з клієнтів не бере. Каже, що більшість робочих процесів опанувала вже на практиці методом спроб і помилок – переглядала відео та інформацію в мережі, у тематичних спільнотах майстринь тощо. За 2,5 місяці навчання отримала базові навики, але загалом для кращого результату потрібно розвиватися постійно.
Переважну більшість виробів Олександри – футболки, світшоти, лонгсліви, прикрашають принти на патріотичну тематику – орнаменти, вишивка, національна символіка та гасла, також є квіткові композиції, нещодавно працювала над замовленням для дитсадка – рушники із зображенням тваринок. Втім, все залежить від побажань замовника – до кожного індивідуальний підхід, готова втілювати різні задуми, не обмежуючись однією тематикою. Працює з речами, які купує сама або клієнти надають власні. Наразі налагоджує співпрацю із місцевим ательє, яке займається пошиттям одягу: у перспективі це може перерости у творчу колаборацію. Вже підготувала колекцію вишивок до різдвяно-новорічних свят.
«Розумію, що те, чим я займаюся – далеко не найперша потреба людей, тим більше в нинішніх умовах, але все ж таки багато хто прагне до самовираження і самоідентифікації саме завдяки зовнішньому вигляду і вбранню, зокрема. Мої речі чудово підходять для цього. Яскравий принт, щось унікальне і близьке водночас, гармонійне і вдало поєднане з іншими елементами гардеробу довершує загальний образ, робить вас більш помітними, допомагає висловити позицію, емоцію. Окрім того, машинна вишивка – довговічна, не деформується після прання, не втрачає форму й колір, – додає Олександра Весельєва-Пучкова. – Я щиро вірю в силу української вишивки і популяризую її. Мені важливо, щоб це було не лише гарно, але й якісно та практично. Іншими словами – стиль кежуал. Вишиті речі можна одягати на навчання, роботу чи прогулянку, на різні зустрічі та заходи. Це те, що актуально завжди, бо це – наше, українське. Вишиваю хрестиком, гладдю. Коли розробляю малюнок і розумію, що вишиватиму на трикотажі, приміром, йду в майстерню і попередньо тестую дизайн на своїх старих трикотажних речах, а далі, якщо все добре, переношу на виріб, коли ні, то доопрацьовую. На махрових рушниках, аби вишивка «не ховалася», зверху кладеться водорозчинна плівка. На трикотажі так само – зверху трикотажна плівка, знизу клейовий стабілізатор, бо без них постягує всю тканину. У такому вигляді виріб не віддаю, а забираю додому, замочую, висушую, прасую, запаковую і тоді з місцевими ми домовляємося, де буде зручно забрати, а в інші регіони відправляю поштою. Рекламую свої послуги на власній сторінці, на сторінках «P.S.embroidery» в Фейсбуці та Інстаграм, розміщую дописи у спільнотах. Звичайно, розкрутитися в умовах невеличкого міста трохи складно, але я працюю над тим, щоб справа, за яку взялася, мала успіх, а мої вироби приносили задоволення іншим».
Юлія Демусь
Будьте першим, хто прокоментував "«Вірю в силу української вишивки», – Олександра Весельєва-Пучкова відкрила майстерню на Житомирщині завдяки програмі «єРобота»(ФОТО)"