Воєнний стан – проблеми та наслідки

B2555DCC 4743 49AB 925F 979260FD8AEB w650 r0 s - Воєнний стан – проблеми та наслідки

Верховна Рада ввечері 26 листопада ухвалила постанову про введення в Україні воєнного стану. За таке рішення проголосувало 276 народних депутатів з присутніх 303.

Експерти одразу ж прокоментували цю подію, як «досягнення компромісу» між парламентом та Президентом. В чому ж полягає компроміс?

У першій версії Указу Президента «Про введення воєнного стану в Україні» йшла мова про введення воєнного стану на всій території України терміном 60 днів.  Це могло призвести до відміни президентських виборів в березні 2019 року, суттєвого спаду економіки, чергової девальвації гривні, обмеженню прав та свобод громадян України і так далі аж до введення військової диктатури в країні. Дебати у Верховній Раді під час розгляду цього Указу призвели до суттєвих змін, які і оголосив безпосередньо на засіданні Президент Петро Порошенко.

Воєнний стан оголошено лише в десяти областях України, розташованих вздовж кордонів з Росією, Придністров’ям

та Молдовою, а також на узбережжях Чорного та Азовського морів, на 30 днів, дата виборів залишиться без змін. Зокрема, мова йде про Луганську, Миколаївську, Одеську, Сумську, Харківську, Чернігівську, Донецьку, Запорізьку, Херсонську та Вінницьку області. Остання – межує з Житомирщиною.

Що ж таке воєнний стан та для чого він потрібен?

«Воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності; він передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню й органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та зміцнення  національної безпеки, а також тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень» (стаття 1 Закону «Про правовий режим воєнного стану»).

Особисто Петро Порошенко запевнив, що «Запровадження воєнного стану не передбачає заходів, пов’язаних із обмеженням прав і свобод громадян чи впровадженням цензури». Проте жоден з депутатів не бачив остаточної версії документу, за який проголосували, отже слова Президента – лише обіцянка.

Права та свободи

«Одним із ключових положень військового стану є обмеження прав і свобод громадян. Фактично з цього приводу Президент не зміни вніс, а дав слово, що він цього робити не буде. Але з тексту вилучити ці положення неможливо, тому що це постулати, які є  невід’ємною частиною військового стану», – прокоментував виступ Президента у ВР колишній голова Донецької військово-громадянської адміністрації Павло Жебрівський.

Експерти вже прогнозують можливі наслідки введення воєнного положення в Україні.

«У зв’язку з запровадженням воєнного стану на території України тимчасово на період його дії можуть обмежуватися свободи та права громадянина на підставі законів і Конституції України. Президент не планує застосовувати цю норму, але у разі загострення військової ситуації та посилення агресії з боку РФ ми повинні мати такий інструмент і таку можливість», – заявив секретар РНБО Олександр Турчинов  під час виступу у Верховній Раді.

В областях, де діятиме воєнний стан, відповідно до указу Президента деякі гарантовані Конституцією права громадян, можуть бути обмежені. Мова йде про свободу пересування, недоторканність житла, таємницю телефонних розмов та листування, свобода слова та переконань, невтручання в особисте життя, право на збори, мітинги, демонстрації і страйки. І це далеко не повний перелік обмежень.  

Фінанси

Представники МВФ досі не надали офіційних коментарів з приводу подальшої співпраці з Україною, проте вітчизняні ЗМІ в своїх публікаціях посилаються на колишнього голову представництва Фонду в Україні Жерома Ваше, який в одному зі своїх інтерв’ю в 2014 році повідомив: – «Що стосується можливого введення воєнного положення, то МВФ не має юридичних заборон, які б перешкоджали продовженню співпраці в таких умовах».

Голова Нацбанку Яків Смолій під час засідання РНБО запевнив присутніх, що введення воєнного стану не вплине на роботу банківської системи країни: – «Національний банк не бачить ризиків для безперебійної роботи банківського сектору. Його ліквідність складає близько 75 млрд. грн, що є достатнім для його належного та безперебійного функціонування».

Доля щойно прийнятого бюджету України на 2019 рік поки остаточно не з’ясована. Думки експертів з цього приводу різняться. Наприклад виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера Олег Устенко вважає, що: – «Логічно було б очікувати на перегляд державного бюджету. Причому перегляд за статтями як дохідної частини, так і видаткової. Ідея одна – “усе для потреб фронту”. Батьківщина в небезпеці. Викачати із закривавленої економіки треба буде максимально. І оборона також має отримати максимум. Набагато більше, ніж те, що нині закладено в проект державного бюджету на 2019-й рік – приблизно 5% ВВП на сектор безпеки та оборони».

Народний депутат Павло Дзюблик вважає, що перегляду бюджету не буде, бо це недоцільно: – «Воєнний стан введений на 30 діб, тобто перед новим роком він закінчується, якщо не буде ніяких агресивних дій з боку Російської Федерації. І на тому все. Тобто я не думаю, що це буде якось пов’язане з бюджетом».

Мобілізація

Президент оголосив. що в його наміри не входить оголошення повної чи часткової мобілізації: – «Не планую поки що вдаватися до повної чи часткової мобілізації – ця можливість залишається відкритою, лише якщо Росія таки вдасться до подальшої ескалації».

Глава держави наголошує, що військове положення не значить проголошення війни, а вводиться виключно з метою посилити обороноздатність України.

  • 5
    Поширили:

Будьте першим, хто прокоментував "Воєнний стан – проблеми та наслідки"

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.


*