Волейбол сидячи? Спортсменка з Житомира Анастасія Філон про мету, наполегливість та щоденну працю (ФОТО)

«Для мене спорт – це розвиток. Важливу роль у досягненні результатів відіграє наполегливість, працьовитість, сила духу та особисте бажання ставати кращою», – каже житомирянка Анастасія Філон, яка з 2019 року виступає у складі жіночої збірної України з волейболу сидячи, представляючи країну на міжнародних змаганнях з волейболу серед людей з вадами опорно-рухового апарату.

Розповідає, що у спорт потрапила випадково і до того навіть нічого не знала про волейбол сидячи. На той час дівчині було 18 років. Вагалася, чи варто починати, але вже після перших змагань зрозуміла, що це точно те, чим вона хоче займатися надалі. Вдячна мамі і старшому братові, які наполягли на тому, аби Настя поїхала на перші спортивні збори. Відповідне запрошення отримала від майбутньої колеги по команді, а їй контакти і рекомендації Філіон надали на протезному заводі, де та отримувала послуги з протезування.

«Перші збори, куди я поїхала, проходили у Дніпрі. Наш тренер – Ярослав Малойван. Пізніше мені знайшли ще тренера у Житомирі. Буквально через кілька місяців уже були мої дебютні змагання – Кубок «Супер 6» у Китаї. Попри те, що досвід мала мінімальний, відіграла усі ігри. Додому повернулися з «бронзою». Коли пережила ці емоції, відчула все на собі, зрозуміла, що хочу тренуватися ще більше, навчатися майстерності гри волейболу сидячи, – пригадує спортсменка. – На Чемпіонаті Європи у 2019 році також здобули ІІІ місце. У 2020-му в Канаді боролися за путівку на «Параолімпійські ігри», та, на жаль, програли у фіналі. Звичайно, шкода втрачати такий шанс, втім зараз є над чим працювати, до чого прагнути. На Чемпіонаті світу минулого року серед 15 команд ми стали сьомими. Вважаю, що результат доволі хороший, оскільки ми грали без замін».

За кілька років Анастасія відвідала 12 країн, на території яких проходили чемпіонати та тренувальні збори команди. Днями повернулася зі Словенії. Збірна активно готується до Чемпіонату Європи, що проходитиме у жовтні в Італії. Попереду чекає ще багато зборів. Крім цього, дівчата тренуються на місцях, адже представляють різні регіони країни. Через повномасштабну війну, не приховує Філон, тривалий час збори команди не проходили взагалі, тим паче що до того вони зазвичай збиралися в Дніпрі.

«Ми намагалися підтримувати фізичну форму, займалися кожна у своєму місті. Особисто ми з Людмилою Лозко в Житомирі тренуємося у спорткомплексі Поліського національного університету, тренер – Анатолій Денисовець. До речі, рік тому закінчила цей університет, маю диплом бакалавра «Екології» та магістра «Технолога», – продовжує Анастасія. – Збори відновилися влітку 2022 року. Це дуже важливий аспект підготовки, адже ми – команда, маємо вчитися відчувати і розуміти одна одну. Ще деякий період їздили у Дніпро, але місто піддавалося ракетним обстрілам, тож з міркувань безпеки усі тренування нам організовують за кордоном. На Чемпіонаті світу багато команд підходили до нас, розпитували про ситуацію в країні, підтримували, пропонували допомогу і навіть запрошували до себе на збори, бо розуміють, що через війну готуватися повноцінно ми не можемо. Наразі триває новий набір у збірну. Потрапити у команду можуть дівчата, які мають проблеми з опорно-руховим апаратом».

Фізичну форму Анастасія Філон підтримує щоденно – качає прес, спину, присідає, стоїть у планці, виконує вправи з м’ячем. У планах – вдало виступити на чергових змаганнях, здобути особисту нагороду на одному з чемпіонатів та нарешті потрапити на «Параолімпіаду». Успіхами завдячує родині, тренерам і більш досвідченим дівчатам-спортсменкам, на яких рівнялася і які, у свою чергу, навчали, ділилися порадами. Волейбол сидячи – основна професійна сфера діяльності дівчини. Окрім нього намагається приділити час рідним і друзям, вивчає англійську мову.

Юлія Демусь

Волейбол сидячи вперше був представлений у 1956 році в Амстердамі. Гра поєднувала в собі правила волейболу та поширених в Німеччині, Нідерландах і скандинавських країнах сітбола і фістбола. У 1981 році у Бонні відбувся перший офіційний чемпіонат Європи з волейболу сидячи за участю десяти команд. З 1983 року розігруються чемпіонати світу для чоловічих команд і з 1993 року — для жіночих. У 2004 році жіночий волейбол сидячи дебютував на Паралімпійських іграх. Як і в класичному волейболі, волейбол сидячи грають команди, що складаються з 6 гравців основного складу і 6 запасних. Крім цього, є певні відмінності: розміри майданчика у волейболі сидячи 10 на 6 метрів, розділені сіткою (площа корду однієї з команд 5 на 6 метрів), розміри сітки 7 метрів на 80 см. Висота сітки у чоловіків 115 см, у жінок 105 см від підлоги. Основна площа сітки визначається антенами і обмежувальними стрічками, довжина аутів 6 метрів з боку лицьової лінії і по 3 метри з боку бічних ліній, задня лінія атаки знаходиться в 2-х метрах від центральної лінії. Також гравці передньої лінії приймаючої сторони, мають право блокувати подачу, а в момент торкання м’яча (особливо на передній лінії) гравець не має права відривати точку опори, тобто сідниці від підлоги.

Спортсмени з Житомирщини вибороли 12 медалей на турнірі джиу-джитсу «TMS UKRAINIAN CUP KYIV-2023» (ФОТО)

16-річна Віолета Кумечко про тренування під час війни, дружбу в спорті і «золото» на етапі Кубку світу з самбо

Будьте першим, хто прокоментував "Волейбол сидячи? Спортсменка з Житомира Анастасія Філон про мету, наполегливість та щоденну працю (ФОТО)"

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.


*