Числа на календарі невпинно змінюються, літо наближається, а з ним і сонячні дні, спека, пляжний сезон. І як уже хочеться скинути ці важкі пальта, заховати парасольки і пройтися в коротких шортах чи сукні по сонячній вулиці. Та й «експерти» з правильного харчування з рекламних роликів майже кричать «Нумо! Сідай на дієту! Пора худнути до літа! Зараз!» і байдуже, що до нього ще добрих півтора місяці.
Зрештою не зчулишся, як потрапляєш у порочне коло дієта-звичне харчуваня-набір ваги-знову дієта. І потрапити до цього кола можна навіть на здоровому харчуванні. І проблема не в силі волі. Елементарна фізіологія — організм наполегливо компенсує втрачене. Здорових і надійних способів втратити вагу раз і назавжди наразі немає. Проте є шкідливі, які дуже часто призводять до розладів харчової поведінки, про які й поговоримо нижче.
Що таке розлади харчової поведінки
Розлади харчової поведінки або РХП — це ціла група психічних розладів, які пов’язані з прийомом їжі. Розвитися РХП можуть у будь-кого незалежно від віку, статі, ваги тощо. Спричиняє їх цілий комплекс факторів: і генетика, і біологія, і психологія, і вплив оточення. Однією із найчастіших причин появи РХП є часті дієти й голодування, з яким симптоми в розладів доволі схожі: зміни настрою, апетиту, тривожність.
ANAD зазначає, що 9 % від усього населення світу матимуть розлади харчової поведінки впродовж життя. Серед них анорексія, булемія, компульсивні переїдання, уникаючий розлад споживання їжі та інші. Часто, коли хтось чує слово «анорексія», то уявляє собі худорляву дівчину, ба навіть вважає худорлявість основним проявом цього розладу. Проте всього 6 % людей із РХП мають критично низьку масу тіла. Зміна ваги — лише наслідок, не головний симптом.
Та й не лише жінки живуть із розладами харчової поведінки. Згідно з дослідженням Марі Ґалміш, 2,2 % чоловіків усього світу матимуть РХП.
Під впливом дії чиннику порушується харчова поведінка: уникають певних продуктів, суттєво врізають раціон, віддають перевагу конкретним продуктам і ніяким іншим, мають певні ритуали й забобони щодо їжі. Як наслідок, може зрости апетит чи замість відчуття ситості після прийому їжі з’являтися відчуття голоду. Втім така реакція є цілком природною для нашого організму, оскільки він намагається заповнити дефіцит енергії.
Прояви
Як же зрозуміти, що людина має розлад харчової поведінки? Для кожного розладу характерні свої симптоми. Наприклад, для анорексії характерне зменшення апетиту, а для компульсивних переїдань — поява непереборної тяги до їжі. Проте навіть у них будуть спільні ознаки, які свідчать, що людина вірогідно має РХП. Для них характерні: часті думки чи розмови про їжу, постійні дієти чи голодування, надмірна увага корисному харчуванню, пропуск прийомів їжі, компенсаторна поведінка, зокрема, вживання проносних після харчування, «відпрацювання» їжі спортом; уникання заходів, де присутня їжа тощо. Якщо ви помітили кілька із цих проявів у себе або в близьких, варто звернутися за психологічною допомогою.
Чим вони небезпечні
Зміна ваги лише короткочасний наслідок РХП і далеко не єдиний. Водночас можуть з’явитися проблеми із зубами, випадіння волосся або його поява у вигляді пушку, анемія, неможливість зігрітися, загальна слабкість і зміна менструального циклу. Розлади харчової поведінки також можуть призвести до передчасної загибелі чи стати причиною самогубства. Так за даними ANAD, приблизно 26 % людей із РХП вдаються до спроб суїциду.
У довгостроковій перспективі РХП можуть призвести до появи серцевих захворювань у майбутньому, проблем із тиском, захворювань шлунково-кишкового тракту, захворювань опорно-рухової системи, зокрема остеопорозу в ранньому віці, та навіть скорочення тривалості життя.
Профілактика
То як цьому зарадити? І як, головне, худнути?
Найбільш дієва порада — не експериментувати з дієтами. Їх може призначити лише лікар, тому вдаватися до дієт краще винятково за його рекомендаціями. Це ж стосується і голодування, щодо ефективності й лікувальних властивостей якого досі ведуться суперечки в науковій спільноті.
Натомість ви можете спробувати раціональне і збалансоване харчування. За рекомендаціями ВООЗ, за день має бути щонайменше 3 прийоми їжі, які включатимуть достатню кількість, білків, жирів і вуглеводів. Врізати улюблені смаколики також не варто, проте ВООЗ рекомендує харчуватися за принипом 80 на 20, де 80 % у раціоні — насичені поживними мікроелементами продукти, а 20 % — солодощі, чипси та будь-які інші продукти, які вважаються шкідливими. Не засмучуйтеся чи не примушуйте себе, якщо не можете вписатися в ці цифри. Харчування не може й не повинно бути ідеальним. Їжа, безумовно, важливий аспект життєдільності людини, проте вона не повинна займати всі думки.
Діагностика й лікування
Діагностувати розлад харчової поведінки може лише психіатр чи психотеравпевт. Відповідно до ваших запитів і потреб він випише рекомендації і назначить психотерапію і необхідні медикаменти. Самолікуванням не варто займатися.
Під час відновлення, можливо, доведеться заново навчитися харчуватися: прислухатися до потреб організму, розрізняти відчуття ситості та голоду, відійти від харчових звичок, які шкодять, до більш корисних, позбутися забобонів, пов’язаних із харчуванням тощо. Це процес нелегкий, тому важливо набратися терпіння. Можна звернутися по допомогу до дієтолога чи нутріціолога, який підбере вам раціон відповідно до ваших вимог.
Доречним буде профілактичний огляд у вузьких спеціалістів, особливо гастроентеролога, якщо до цього довго голодували, сиділи на низькокалорійних дієтах чи вдавалися до вживання проносних.
Розлади харчової поведінки часто йдуть пліч-о-пліч із дієтами та голодуванням, такими популярними способами схуднення. Але РХП не лише пов’язані з появою незвичної поведінки щодо їжі, а і призводять до проблем зі здоров’ям, що в подальшому можуть закінчитися летальним випадком. Найкращий спосіб оберегти свою психіку від цих розладів — повноцінне і збалансоване харчування за рекомендаціями ВООЗ. Проте не варто прискіпливо ставитися до дотримання цих рекомендацій: наше життя не обертається навколо їжі. Ми повинні прагнути до того, аби наш спосіб харчування був максимально здоровим. Однак поняття здоров’я обмежується не лише фізичним, а і психічним.Тож від одного смаколику, коли його аж так хочеться, користі буде більше, ніж шкоди. А дієти варто залишити лікарям, які точно знають набагато краще, коли вони потрібні, а коли ні.
Надія Назарук
Будьте першим, хто прокоментував "Як сісти на дієту і втратити здоровий глузд"