IT LAB STUDIO
HOVER
INNA BILA

Євреї хочуть відсудити у Бердичева парк? (ВІДЕО)

Шейхет Мейлах Гершович судиться з Бердичевом за міський парк. Це керівник Представництва Американського об’єднання для євреїв колишнього Радянського Союзу. В червні 2020-го року у Львові він подав позов до суду. Суть – Бердичів нібито не виконує постанову кабміну від 98-го року про збереження закритих кладовищ нацменшин. А саме не проводить заходи щодо утримання і збереження такого цвинтаря у міському парку.

«Коли ліквідовується кладовище, встановлюється термін 20 років. Після нього міська влада має право на цих місцях організовувати зелені насадження, парки. Законодавством це дозволяється. Що було і здійснено у ті часи. Був відкритий парк, він зараз у нас діючий. І тому підстав задовольнити їхню позовну заяву ми не вбачаємо, бо правових підстав у них немає», – каже Оксана Окунь, головний спеціаліст, юрисконсульт юридичного відділу Бердичівської міської ради.

Краєзнавець Анатолій Горобчук розповідає: з архівів відомо, що  єврейське кладовище на території сучасного парку заснували у 16-17-му столітті. Останнє поховання датувалось 1798-им роком, про що свідчать археологічні дослідження науковців 1929-го року.

«Під час розкопок виявили 3 рівня поховань на території кладовища, віднайшли багато предметів, які належали померлим. Це ґудзики, кресала, люльки, які передали до музею кляштору босих кармелітів», – розповідає краєзнавець Анатолій Горобчук.

Восени 1930-го, розповідає пан Анатолій, єврейське кладовище ліквідували і на його території облаштувати парк. Опис факту знищення цвинтаря зафіксував у доповідній записці колишній директор історико-культурного заповідника Теодось Молчанівський. А от рішення міськради про це віднайти краєзнавцю не вдалось: частину архівів знищили при німецькій окупації.

За місця єврейських поховань Шейхет Мейлах судився з багатьма містами. Виграв там, де території, відносно яких він подавав позови, були об’єктами культурної спадщини. Приміром в Умані і Львові. У Бердичівській міській раді кажуть: парк не належить до об’єктів культурної спадщини. Його немає у реєстрі пам’яток історії культури.

«Це кладовище було ліквідовано, воно не підпадає під дію цього розпорядження. Оскільки в законодавстві України є чітке розмежування закритих і ліквідованих кладовищ. Це 2 різних об’єкта. Оскільки об’єкта немає, то здійснювати якісь дії відносно нього фізично немає можливості», – розповідає Оксана Окунь.

Краєзнавці припускають: помітні схили на території парку – орієнтовна межа єврейських тришарових поховань, які і досі під землею. Це майже третина території парку. Позивач вимагає, кажуть в міській раді, щоб у парку встановили межі колишнього єврейського кладовища.

«З ними у нас уже були судові процеси, які розпочались у 2009 році. Позивалась дана організація щодо збільшення меж існуючого єврейського кладовища на вулиці Житомирській. Господарський суд одразу відмовив у 2009 році. Але судові процеси тягнулись до 2014. У Верховному суді теж була відмова щодо даного позову», – говорить Артем Азізов, заступник міського голови Бердичева.

Якщо Шейхет Мейлах виграє суд, Бердичів не зможе виконати заплановані ремонтні роботи в парку.

«Місцева єврейська община підтримує більше сторону бердичівлян. З їхнього боку будь-яких зауважень щодо невиконання міської адміністрації своїх зобов’язань взагалі не надходило», – каже Артем Азізов.

Бердичівська єврейська община занепокоєна реставраційними роботами, які планують робити в парку. Але судитись ні з ким і не думала.

«Мер нам пообіцяв, що врахує, ми будемо старатись разом ці питання вирішити, щоб максимально було добре і місту, і не протирічило єврейській традиції», – каже телефоном Аківа Нємой, помічник головного рабина Бердичева.

Кенотаф – пам’ятник, під яким нема останків померлої людини, у парку обіцяють зберегти.

«Пам’ятне місце вшанування равина-проповідника Лібера Елізера, яке було встановлено у 80-х роках, воно однозначно буде збережено при будь-яких умовах. Під час реконструкції парку, поточних ремонтних робіт. Навіть скажу більше: ми будемо намагатись максимально його облаштувати гарно, покращити. Воно буде залишатись на тому місці, де воно знаходиться», – говорить Артем Азізов.

Бюджетним коштом до Львова на судовий процес доводиться їздити представникам юридичного відділу. У випадку виграшу позивача Бердичів оплатить всі його судові витрати і може залишитись без шматка своєї території. Але при виграші Бердичева можна подати регресний позов, щоб відшкодувати бюджетні витрати міста на цей суд.


Будьте першим, хто прокоментував "Євреї хочуть відсудити у Бердичева парк? (ВІДЕО)"

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.


*