Тварини на снігу: ви «за» чи «проти» них? (фото, відео)

Уявіть, що ви на вулиці. Ні, не вийшли погуляти – а весь час взимку на вулиці. Так, у вас хутро на шкірі. Але коли луплять сильні морози – спробуйте зігрітися! Хіба що притулившись боком до іншого такого ж невдахи. А коли землю вкриває шар снігу – спробуйте знайти бодай якусь їжу…

Безпритульні тварини й далі залишаються спеціальними візитками українських міст, містечок та сіл. Як вирішити цю проблему – насправді не знає ніхто. Але час від час лунає вигук «евріка!» – і громадськості представляють черговий рецепт чергового «покращення».  Ось і зараз українські законодавці вирішили «покласти цьому край». Але як?..

Держава активно розпочала діяти у напрямку захисту прав тварин лише від серпня 2017 року. Відправною точкою стало підписання Президентом Закону про посилення покарання за жорстоке поводження з тваринами, з деякими зауваженнями і пропозиціями. Закон посилив кримінальну та адміністративну відповідальність за жорстоке поводження з тваринами. Відтепер за це (нанесення побоїв, знущання, інші дії, які принесли тварині фізичний біль і страждання) встановлюються нові штрафи: 3400-5100 гривень з конфіскацією тварини, якщо для неї існує загроза з боку господаря. А раніше знущатися над твариною можна було практично безкарно: від 153 до 357 гривень.

Активісти вважають, що закон допоможе громадським організаціям у співпраці з правоохоронними органами відстежувати діяльність мандрівних цирків-шапіто, кількість яких не зменшується, а лише збільшуються. А цирки заохочують новий вид «бізнесу» – транзит екзотичних тварин з країн Африки до Європи та Америки.

«Тут взагалі виходить «джеймсбондівська» історія. В Україні кілька років тому пересувні звіринці заборонили. Тобто шапіто вже тоді були поза законом, але в той період ще не було прописано визначення самого терміна, що означає «пересувний звіринець». Тому вони і могли існувати. Тепер же закон конкретизує, що «пересувні звіринці» це переміщення тварин для циркових номерів та інших потреб, крім наукових. А шапіто – це якраз постійні перевезення тварин, тому вони тепер точно підпадають під заборону. Тобто, на сьогодні цирки-шапіто – поза законом, але вони цей закон порушують, спокійно гастролюючи містами» – каже ініціатор руху із захисту прав тварин UAnimals Олександр Тодорчук. Але помітного прогресу закон не приніс: поліція, наприклад, не палає бажанням залучати свої сили для боротьби з догхантерами та іншими кривдниками домашніх тварин.

«Тваринна Конституція»

Законопроект 7220 є однією з нечисленних спроб змінити ситуацію. Такі зміни стали спробою розпочати те, що можна назвати реформою у сфері захисту тварин. Треба зауважити, що така реформа має стосуватися всіх тварин, які підпадають під визначення відносин між людиною та твариною – і хатніх, і безпритульних, і диких. Основна думка законопроекту полягає у повальній реєстрації всіх тварин – диких, бездомних і домашніх. За перше і друге заплатить міська влада за рахунок бюджетних коштів, за останніх – їхні власники. В єдину електронну базу попадуть всі тварини, які старші за дві місяці. Якщо опікун тільки купив кота або собаку, їх зареєструвати потрібно буде не пізніше, ніж через п’ять днів і доставити у ветеринарну установу для огляду, імунізації проти сказу і лікувально-профілактичних процедур.

“Ти купив чіабату у моєму кіоску? 33% мої!”

“Я легальний, у мене кліпса на правому вусі!”

При переїзді разом з домашнім улюбленцем – українців зобов’яжуть повідомляти  про це місцеву ветеринарну службу або приватну зоологічну клініку. Після реєстрації тварині видадуть довічний порядковий номер, можливо, металевий жетон. Його доведеться прикріпити до нашийника тварини, причому не тільки собаки, але і домашнього кота. Якщо власник загубить тварину чи навмисно вижене її на вулицю, то поліція та зоологічна служба знатиме, до кого звернутися. Українці, у яких живуть коти і собаки, за державну реєстрацію домашніх або безпритульних тварин повинні будуть заплатити новий адміністративний збір у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. На сьогодні це становить 170 грн. Цю суму вони повинні внести один раз за життя тварини.

Білі собаки на білому снігу…

…і один майже білий

Внесення змін до записів електронної бази даних обліку домашніх та безпритульних тварин, виправлення технічних помилок, допущених при реєстрації – обійдеться у розмірі 0,04 прожиткового мінімуму, на сьогодні це 70 грн. У разі відкликання заяви про державну реєстрацію домашніх або безпритульних тварин адміністративний збір необхідно буде повернути.

“А я нелегалка. І що, ви депортуєте мене на батьківщину?..”

Від сплати адміністративного збору звільняються ряд категорій громадян:

• «чорнобильці»;
• інваліди Другої світової війни;
• учасники АТО та їхні сім’ї;
• інваліди I і II груп;
• громадські організації, що здійснюють діяльність у сфері захисту тварин від жорстокого поводження;
• притулки для тварин;
• органи державної та місцевої влади;
• українці, які взяли тварину з притулку.

Собачі психіатри

При реєстрації собаки, який належить до потенційно небезпечної породи, її власник зобов’язаний надати медичну довідку про проходження обов’язкового попереднього та періодичного психіатричних огляду,  а також довідку з кінологічного центру (клубу) про проходження ним спеціального навчання з утримання собак потенційно небезпечної породи.

Також власників зобов’яжуть кожні три роки доставляти собак, котів та інших домашніх тварин до ветеринарної клініки для ретельного огляду. Звичайно, законотворці не врахували того, що більшість опікунів роблять спеціальні щеплення для тварин не менше 1 разу на рік, тому дана норма стосується більше тих, хто покладається «на удачу».

Кінологія – це не про кіно

Згідно з новим проектом, розведення домашніх тварин допускається тільки через кінологічні і фелінологічні клуби або розплідники, що мають ліцензію. Українцям заборонять розводити потомство «на дому». При цьому знайти для себе друга не в розпліднику і за копійки (або безкоштовно) проблемою теж не буде. На сьогодні притулки переповнені на 120-130%, волонтери не справляються з навантаженням. Сторінки груп захисту тієї чи іншої породи в соціальних мережах теж рясніють оголошеннями про відмовників.

Другий момент в контексті вирішення тієї ж проблеми – обов’язкова стерилізація безпородних тварин і тварин, які не являють порідної цінності. Але тут є декілька запитань. Впровадження масової стерилізації домашніх тварин, що не становлять племінної цінності – потрібне, питань немає. Проте воно потребує різних підходів: від інформування населення, передусім роз’яснювальної роботи, до певних обмежень чи впровадження тих чи інших пільгових програм.

Головною проблемою для простих громадян є фінансова сторона стерилізації, тому що якісне обслуговування коштуватиме немалих грошей. В законопроекті було враховано момент, що коли у тварини є певні медичні протипоказання (стан серця, вік тощо.) – стерилізувати її, чи ні, ви вирішуєте разом з ветлікарем.

Цвинтарі для рябків та барсиків

Як не дивно, але офіційних цвинтарів, які перебувають на балансі держави або муніципалітетів, в країні досі немає. Є розташовані на приватній землі, причому їх не так вже й багато. Померлих тварин українці ховати не звикли – а звикати треба. Поховати свого домашнього улюбленця власноруч громадяни не зможуть. Після смерті кішки або собаки власник зобов’язаний буде негайно повідомити про це ветеринарну клініку. Труп тварини потрібно буде здати разом з раніше отриманим паспортом і номерним знаком, зазначеним на жетоні. Похорон кота або собаки повинен здійснюватися суто на кладовищах для тварин і в крематоріях, які створять за рахунок місцевих бюджетів.

“Я не вмер, я просто лежу…”

За зоологічним порядком має стежити поліція

Контроль за дотриманням всіх зазначених нововведень пропонується покласти на Національну поліцію. Полісмени матимуть право приходити до українців додому і перевіряти: чи носить кіт ошийник, чи в належних умовах перебуває собака, чи не виникло у домашньої тварини «незаконної» вагітності. Крім накладення штрафів, у поліції будуть повноваження тимчасово вилучати у громадян домашню тварину – до рішення суду.

Побачив кицю – нагодуй її!

А потім погладь…

Фактично це готовий алгоритм дій для поліції – дороговказ, коли застосовувати адміністративну відповідальність за порушення норм та правил поводження з домашніми тваринами. Нарешті з’являється чітко прописана відповідальність за жебракування з тваринами, збільшуються штрафи за порушення. Питання лише у координації та готовності НПУ залучати патрульну поліцію, слідчо-оперативні групи, дільничних – до практичної реалізації закону.

Злочини і покарання

Законопроект визначив ряд штрафних санкцій для тих, хто матиме бажання йти на правопорушення:

• вигул собаки без комплектації, жетонів, чіпів – 850-1700 або 1700-2550 грн; якщо при цьому постраждали люди – 2550-3400 і 3400-5100 гривень відповідно;
• не прибирання екскрементів собаки (за винятком собак-поводирів) – 850-1700 гривень;
• жебракування з собакою – 5100 гривень, повторно – 20 400 гривень;
• порушення вимог щодо розведення – 5100 гривень, повторно – 20 400 гривень;
• відсутність стерилізації тварини – 3400 гривень, повторно – 20 400 гривень;
• торгівля тваринами з рук або в таких місцях, як «стихійні ринки», без документів – 170-340 гривень, повторно – 20 400 гривень.

Але найголовніше далі. За жорстоке поводження з тваринами, яке:

• призвело до їх каліцтв, цькування однієї тварини на інші – арешт 6 місяців або обмеження волі на 3 роки;
• привело їх загибелі – обмеження/позбавлення волі на 3-5 років;
• здійснення групою осіб насильства щодо двох і більше тварин – позбавлення волі на 5-8 років.

Юрій МЕЛЬНИК

Нагадуємо, раніше TimesZT писав: Безпритульні тварини: собаче життя по-бердичівськи