Житомирська райлікарня: життя чи смерть?

Ця історія розпочалася взимку 2017 року і з тих пір житомирська районна лікарня бореться не тільки за життя і здоров’я своїх пацієнтів, а й за власне існування.

27 лютого 2017 року під час однієї з прес-конференцій народний депутат Борислав Розенблат  (член партії БПП) вирішив «вбити» двох зайців: працівників житомирської районної лікарні та їх пацієнтів, заявивши, що має намір закрити лікарню і перенести туди онкологічний диспансер:

«…я вважаю, що у Житомирському районі є багато лікарень, які сьогодні фактично є дубляжем тих лікарень, які є. Я хочу, щоб була у нас наповнюваність і обласної лікарні, ЦМЛ №1, ЦМЛ №2. Яку функцію виконує районна лікарня, яка знаходиться біля міста Житомира, я не знаю. Я б хотів, щоб ми її будівлю використовували як онкодиспансер. Вона знаходиться біля Житомира, вона вже побудована. І якщо ми зробимо оптимізацію, то нам нічого не потрібно будувати. Краще ми ці кошти, які планували витратити на реконструкцію, на будівництво, направили на обладнання і таким чином зробили б насправді гарну лікарню.»

Яку функцію виконує житомирська райлікарня, в якій обслуговується чи не усе доросле населення району? Давайте розберемося.

Житомирський район налічує більш ніж 70 тисяч жителів, з них дорослих – близько 54 тисячі. Усі ці 54 тисячі осіб де-юре обслуговуються у центральній житомирській райлікарні, що знаходиться у селі Станишівка Житомирського району.

Ось яку інформацію про лікарню можна знайти на сайті райдержадміністрації:

Послуги, які надає житомирська райлікарня

Реакція громади

Жителі району досить емоційно сприйняли новину і реакція у всіх однакова – категоричне проти. Для того, щоб їх почули відбуваються страйки та підписуються петиції. Зокрема, до редакції газети «Сільське життя»  читачами було надіслано офіційний лист:

Позиція громади з приводу закриття лікарні

А згодом і звернення громади до вищих органів влади:

Прохання громадськості розглянути справу стосовно райлікарні

Голова Житомирської районної держадміністрації Сергій Микитюк висловив власну думку з цього приводу, заявивши, що закривати лікарню недоречно:

«Я вважаю, що спочатку потрібно було б поговорити з керівництвом району та вислухати думку громад з цього приводу. Моє ставлення до цієї пропозиції – негативне. Ми маємо зберегти нашу лікарню. І навіть якщо пропонується якась реформа медицини, то, перш за все, потрібно подбати про забезпечення мешканців району належним медичним забезпеченням».

Зазначимо, що головний лікар КУ «Центральна районна лікарня» Валерій Шуляк нещодавно подав заяву на звільнення і з 5 липня очолив посаду головного лікаря у медичному закладі «Асклепій». Нагадаємо, що 29 липня 2016 року під час сесійного засідання  Житомирської районної ради Валерія Івановича було висунуто та обрано на пост головного лікаря. Так, Шуляк рік віддав праці в установі, але наразі у свої не найкращі часи райлікарня залишилась без головуючого. Що не і дивно, як вважають деякі громадяни:

Думка з приводу звільнення Шуляка

З багатостраждальної історії Житомирського онкологічного диспансеру

Житомирський онкологічний диспансер, який планується перенести на місце районної лікарні, має досить цікаву історію, яку зіткали із невиконаних обіцянок нардепи.

Будівлю для онкодиспансеру було зведено та здано в експлуатацію  ще в далекому 1964 році. У ті часи він був одним із перших в Україні. У 2017 році він так і залишився – «у тих часах». Ганебна руйнація.

У 1986 році було прийняте рішення з приводу будівництва нового приміщення для диспансеру. Виділили земельну ділянку, розробили проект і…відклали його у довгу шухляду аж до початку нульових.

2009 рік – споруду визнано аварійною і ухвалено рішення з приводу будівництва трьох нових корпусів. Радіологічного, хірургічного – восьмиповерхового,  операційно-реанімаційного – триповерхового. Далекоглядним планом також була реставрація старої будівлі, де можна було б розмістити денний стаціонар та хоспіс. Ізраїльські та німецькі будівельні компанії готові були запропонувати свою допомогу у створенні та реконструкції будівель для нового онкодиспансеру.

Роботу із реанімації лікарняного закладу оцінили у 60 мільйонів гривень.

Протягом трьох років було витрачено близько майже 3 мільйонів щоб виготовити проектно-кошторисну документацію і… її відклали у довгу шухляду.

А тим часом у 2013 році вартість будівельних робіт та реставрації будівель складала вже 200 мільйонів гривень. З яких держбюджетом було виділено лише один мільйон.

2014 рік – голова Житомирської обласної держадміністрації Сергій Рижук запевнив, що проконтролює питання будівництва нових корпусів:

Сергій Рижук під час телешоу «Відкрита розмова»

24 травня  2016 року, після відвідування онкологічного житомирського центру, у блозі Борислава Розенблата з’явилася стаття з гучною назвою: «Кілька слів про “Музей онкології”», де нардеп обіцяє виділити 5 мільйонів гривень на реконструкцію будівлі:

Із власного блогу народного депутата

2 листопада 2016 року головуючий Житомирської обласної держадміністрації Ігор Гундич серед своїх і суспільних пріоритетів виділив створення нового онкологічного диспансеру:

Пріоритети у роботі

27 лютого 2017 року Борислав Розенблат на одній із прес-конференцій на поставлене питання про долю онкодиспансера заявив:

«Я обіцяв направити туди 5 млн грн, але питання, коли ти дійсно розумієш, що ці 5 млн грн просто підуть у безодню. Я не можу дозволити собі так розпоряджатися державними коштами.»

 «…я категорично проти будувати його там. Тому що, по-перше, там нема місця, по-друге у нас нема коштів, а допомагати людям треба. Те обладнання 70-х, 90-х років, яке там стоїть, це просто жах, те, що фактично вже не використовується у всьому світі, ми ще маємо таке обладнання. Тому така велика у нас є смертність і такий великий рівень захворювання».

У цей самий час головний лікар онкодиспансера Борис Гуля наголошує на необхідності нових апаратів, так як старі уповільнюють лікування хворих.

Зараз онкологічний житомирський диспансер виглядає приблизно так:

Санвузли у жахливому стані (с) reporter.zt.

Невдала спроба замаскувати фарбою плитку, яка відвалюється (с) reporter.zt.

І стеля, яка тече (с) reporter.zt.

Ось вже понад тридцять років, починаючи від 1986, відповідальні за благоустрій онкодиспансеру тупцюють на місці не роблячи жодних кроків у сторону вирішення проблеми. Нова будівля досі не зведена, обіцянки досі не виконані.

Які перспективи?

Арифметика чисел:

Центральна міська лікарня №1 обслуговує доросле населення Корольовського району (а це 31 тисяча осіб). Потужність поліклініки становить 1400 відвідувань у день.

Центральна міська лікарня №2 обслуговує доросле населення Богунського району (40 тисяч пацієнтів).

У разі закриття КУ «Центральна районна лікарня» частина робочих місць скоротиться, іншу частину лікарів буде переведено. Пацієнтів райлікарні переведуть у житомирські центральні лікарні Богунського та Корольовсього районів міста Житомира. А це плюс 54 тисячі осіб.

ЦМЛ №1 і ЦМЛ №2 + пацієнти райлікарні = відсутність місць у стаціонарі, жахливі черги у вузьких коридорах, знервовані пацієнти (згадаємо, що деяким із них ще необхідно добратися із районного центру в місто), лікарі з понаднормовими…

І поки доля районної лікарні не вирішена залишаються відкритими декілька запитань:

• Як забезпечувати жителів району належними медичними послугами в разі закриття райлікарні?
• Яка доля чекає на ледь живий онкологічний диспансер?
• Куди піде ділянка онкодиспансеру у разі успішної реалізації задуманого плану?
• Що виросте на місці старої будівлі? Чи не новий «Фаворит»?

Марія Денисевич, журналістка