Житомирські майстри створюють обереги для захисників

Ляльки-мотанки, ангели, серця, свічки, брошки, стрічки, листівки, печиво, малюнки й поетичні збірки підготували майстри у Житомирі для військовослужбовців ЗСУ, які продовжують тримати оборону на різних рубежах та у «гарячих точках».

Поки вони проганяють окупантів зі зброєю в руках, майстри завзято створюють для захисників патріотичні сувеніри та обереги з національною символікою.

«До мене звернулися волонтери, які возять на передову допомогу для бійців – військове спорядження, прилади, продукти. Попросили щось для підняття патріотичного духу воїнів. Поділилася інформацією з місцевими майстрами і дуже багато людей відгукнулося. Наразі це 14 майстрів, які працюють в різних техніках і з різними матеріалами, – розповідає житомирянка Віра Чередніченко. – Також пишуть з інших міст і пропонують прислати сувеніри поштою. Наші майстрині ручної роботи дуже оперативно долучилися до ініціативи і ще отримали посилки з Києва і Закарпаття. Такі сувеніри будемо поступово відправляти та постійно поповнювати до кінця війни. Це переважно маленькі, але дуже милі дрібнички, які зігріватимуть хлопців і дівчат, засвідчуватимуть нашу увагу, повагу та підтримку кожного. У Житомирі приносити можна у «Стометрівку» неподалік Михайлівської або попередньо сконтактувати зі мною в соцмережі чи долучитися до вайбер-спільноти «Дружні майстри». До речі, чимало майстрів, які виставляли свої роботи в «Стометрівці» до війни, пишуть і просять віддати це безкоштовно військовим, дітям у містах, звільнених від окупації. У нас просто неймовірні майстри. Пишаюся ними, бо, навіть не маючи можливості продавати свої роботи, ми всі з радістю віддаємо останні матеріали, які в нас залишилися, заради того, щоб наші захисники знали, що разом ми одна країна. Крім сувенірів, можна передавати і дитячі малюнки. Все це відправляється по пунктах призначення до військових разом з іншою допомогою. Теплі, душевні та милі речі з мирних міст для оборонців країни. Віримо в ЗСУ, віримо в Україну, тільки разом переможемо».

Віра теж долучається до створення оберегів – в’яже жовто-блакитні сердечка різних розмірів. Її син створював ілюстрації до збірки творів від учнів 3-Б класу ЗОШ № 30, які також відправляють захисникам. А ще за час повномасштабної війни разом із чоловіком навчилися плести основу для маскувальних сіток. Відзначає, що справа ця не складна і впоратися може кожен. Для цього у рибальському магазині треба придбати «човник», вартість якого 15 гривень, а у якості станка підійде будь-яка дошка. У ній треба просвердлити отвори через кожні 4 см розміром під цвяшок. Матеріал – капронова нитка. Майстер-клас з плетіння та вимоги до такої сітки можна знайти в інтернеті або ж на сторінці майстрині. У подальшому волонтери використовують ці основи для маскувальних сіток, потреба в яких у військових є завжди.

«З початку війни всі ми хотіли хоч якось допомогти військовим – розбирали гуманітарну допомогу, приносили матеріал для маскувальних сіток та обплітали їх. Я звернула увагу на те, що рук для обплітання достатньо, а от основа потрібна постійно, – констатує майстриня. – Тому відшукала в далеких шухлядах батькові човники, в шафі відкопала старі капронові нитки та за допомогою інтернету навчилася плести основу. Згодом з’явилися дівчата, які також попросили навчити їх. І зараз над створенням сіток працює багато майстринь. Закінчили з чоловіком, який допомагав мені у вільний від роботи час, велику сітку 4.20 на 10 метрів. Майстри, які залишились в Україні, працюють заради того, щоб наші захисники мали можливість хоч на мить посміхнутися, згадати заради чого вони зараз переживають весь той жах і що вони мусять бути сильні заради нас усіх. Тому і ми сильні, всіх їх любимо, чекаємо та поважаємо. Ті, хто тимчасово поїхали за кордон, теж знаходять можливість підтримати бійців, жертвуючи вироби, що лишилися в «Стометрівці». Майстри – дуже чутливі натури. І своїми емоціями ми наповнюємо ті невеличкі сувенірчики. Кожен вузлик, кожен виріб призначений стати ледь видимим щитом, захистом для наших воїнів».