Максим Пасічник з Житомирщини виготовляє м’ясні джерки

За його плечима 10 років служби в армії, спортивні тренування, оборона Київщини, травма ніг і вихід із тилу ворога, а ще підготовка та участь у благодійних марафонах в Україні й за кордоном. Максим Пасічник із Новогуйвинська точно знає, на скільки важливо у подібних умовах забезпечувати організм їжею, зокрема білком.

Каже, ще у період проведення АТО/ООС думав над тим, щоб створити продукт, який завжди був би під руками, займав мало місця і при цьому був максимально поживний. Подібні ідеї приходили до нього неодноразово – в умовах бойових дій та проходження курсу виживання у гірській місцевості взимку і влітку, а далі – повномасштабне вторгнення російських військ. Він разом із побратимами брали штурмом аеропорт в Гостомелі, але, зазнавши втрат, змушені були відійти, а після подолали ще 100 км, виходячи з тилу ворога. Тоді їх 12 днів їх вважали загиблими, та хлопцям вдалося вибратися живими, хоча й вкрай виснаженими.

«Тоді я знову думав собі, як би добре було, аби в кишені у мене було щось, що просто дістав і з’їв. Тебе це дійсно зарядить і ти будеш ситий», – пригадує Максим.

Після звільнення з лав ЗСУ за станом здоров’я він все ж наважився втілити задумане раніше і розпочав виробництво м’ясних джерків під брендом «RedHunter» – такий позивний мав, будучи військовим.

Зізнається, в нагоді дуже стала освіта кухара, яку здобув раніше. Це дозволило самотужки розібратися з особливостями процесу приготування корисних та якісних продуктів, які чудово підійдуть воїнам, туристам та спортсменам.

Усе необхідне обладнання 30-річний Максим Пасічник придбав за власні кошти, використовуючи заощадження і кредити, також допомогли друзі. Розробив лінійку продукції – поки що це лише джерки з органічної курятини, яку купує у підприємства з Житомирщини, але далі буде ще свинина, яловичина, баранина, м’ясо індички і качки й навіть щось більш екзотичне. Крім цього, ще додадуться кабаноси.

Із 20 кілограмів курятини виходить близько 6 кілограмів джерків. М’ясо маринується у герметичних боксах добу, а далі сушиться у дегідраторі протягом 9 годин. Усю роботу зараз Максим виконує самостійно. Коли буде більше замовлень, залучатиме помічників.

Маринади готує самостійно, використовуючи різні спеції та регулюючи вміст солі. Тут важливо, що джерки споживають переважно в таких умовах, де нема можливості забезпечити велику кількість води, тому робити їх надмірно солоними чи гострими, як звичайну закуску до напоїв, не варто, щоб не викликали спрагу.

«Окремо опрацював варіант не дуже солених, а навіть прісних джерків. Їх у мене замовляють люди, яким не можна глютен. Я крохмалю не додаю. “RedHunter Jerky” – без барвників, штучних підсилювачів смаку, мінімум спецій», – додає ветеран.

Готову продукцію Максим запаковує у герметичні ємності. Споживати можна протягом двох тижнів. Фасує по 50, 100 та 150 г, але після покупки вакууматора будуть більші об’єми, а також відправка за межі України, оскільки вже має такі замовлення. Першу партію джерків «RedHunter» розкупили навіть без додаткової реклами, оскільки багато друзів і знайомих знали про починання колишнього професійного військового. Наразі замовити із доставкою поштою по Україні чи отримати безпосередньо в руки у Житомирі можна в особистих повідомленням на сторінці Максима Пасічника у соцмережі Фейсбук або на сторінці бренду в Інстаграм.

«Після поранення звикаю до нового статусу ветерана та разом з ним до цивільного життя. Під час служби в ЗСУ дуже часто доводилося шукати додаткові джерела протеїнів для додавання в щоденний раціон. Я створив продукт, який би з не тільки виконував цю функцію, але ще був смачним та корисним. «RedHunter Jerky» – це проєкт по виготовленню крафтових мʼясних перекусів найвищої якості. Мʼясні перекуси виготовлені вручну невеликими партіями з кращих сортів 100% органічного мʼяса преміум-класу. Завдяки використанню простих інгредієнтів, з додаванням найкращих спецій збережено апетитний смак і ніжність мʼяса, – наголошує Максим Пасічник. – Також буду підтримувати благодійні ініціативи. Зокрема, 10% прибутку спрямовуватиму ветеранським некомерційним організаціям та організаціям, що надають першу допомогу пораненим на полі бою (придбання розхідних матеріалів)».