Китай веде безпрецедентну за масштабами розвідувальну кампанію, головною метою якої є привласнення передових західних розробок у сфері штучного інтелекту, мікрочипів та сучасних обчислювальних технологій. Як повідомляє видання The Wall Street Journal із посиланням на американські та європейські спецслужби, у загальній розвідувальній системі КНР наразі задіяні близько 600 тисяч осіб.
Для досягнення своїх цілей Пекін застосовує широкий спектр інструментів: від цілеспрямованих кібератак і таємного вербування співробітників провідних технологічних корпорацій до прихованого фінансування закордонних наукових досліджень. Окрім того, китайські фахівці практикують масовий збір відповідей популярних американських чат-ботів, щоб використовувати ці дані для навчання власних мовних моделей.
Одним із найгучніших випадків технологічного шпигунства стала справа колишнього інженера компанії Google Лінвея Діна. У США його засудили за викрадення близько двох тисяч сторінок секретної технічної документації.
Водночас британська контррозвідка MI5 попередила про небезпеку китайських дослідницьких проєктів, до яких залучили понад сотню науковців, пов’язаних із Великою Британією. За даними спецслужби, чимало вчених могли навіть не здогадуватися, хто насправді стоїть за фінансуванням їхньої роботи.
У Федеральному бюро розслідувань США наголошують, що чисельність хакерів, яких підтримує китайський уряд, приблизно у 50 разів перевищує відповідні кіберресурси американського відомства.
Західні експерти з безпеки зауважують, що окремі операції Пекіна не завжди вирізняються високим рівнем професіоналізму та витонченістю. Проте Китай успішно компенсує брак майстерності колосальним масштабом, системністю та масовістю своїх дій, що створює серйозний виклик для національної безпеки західних держав.
Нагадаємо також, що у США вимагають мораторію на реліз новітніх ШІ-систем OpenAI та Anthropic.






Будьте першим, хто прокоментував "Кібератаки, вербування та викрадення даних: як Китай полює на західні розробки у сфері ШІ"