Вже другий рік Олег Земнухов працює вчителем трудових технологій у Житомирській спеціальній школі. Взимку разом з колегами взялися ремонтувати та облаштовувати під навчальні потреби складські приміщення, що знаходилися у підвальній частині будівлі закладу. Там зберігали старі меблі та інше шкільне приладдя.
Втім, оцінивши стан приміщення та, зважаючи на ситуацію в країні, вирішили, що воно також може слугувати укриттям для учнів в період «повітряних тривог» та інших загроз на час війни в країні.
Аби простір був цікавим та пізнавальним для школярів, перетворили його на етнографічні світлиці та музей, розмістили експонати, нанесли на стіни тематичні малюнки, щоб таким чином візуалізувати багатовікову історію рідного краю та національного побуту.
«Будинок нашої школи – дуже давній. Це історична будівля, яка бере свій початок у 18 столітті. Її зводив Барон де Шодуар, а призначалася вона для сирітського притулку. У 1920 році тут була дитяча комуна, потім спеціальний будинок для дітей загиблих воїнів, школа-інтернат, база експериментальної школи для студентів та викладачів дефектологічного факультету нинішнього Національного педагогічного університету ім.М.Драгоманова. Зараз ми навчаємо тут дітей з особливими освітніми потребами, інклюзивне навчання, – розповідає Олег Земнухов. – Я веду уроки трудових технологій, спеціалізація «Взуттєва справа: ремонт і виробництво взуття». Майстерня для занять знаходиться на нижньому поверсі школи. Є одна кімната з вікнами, а інша поруч – трохи менша за розміром і повністю підвальна, тобто під землею. Першочергова мета ремонту – пристосувати складське приміщення до потреб майстерні. Коли ж розпочали підготовчі роботи, то побачили, що воно дуже в хорошому стані, гарно збереглося, кам’яний мур, товсті та місці стіни, стара цегляна кладка у кілька рядів. Стелі як у давніх храмах – побудовані такими конусами. Не хотіли псувати цю історичність штукатуркою, а навпаки підкреслити її, аби передати старовинний дух. З початком повномасштабної російської агресії постало питання сховищ і, власне, це приміщення якраз підходило для цього. Тоді вже почали робити з нього і укриття, і музей, бо оригінальне оформлення напрошувалося само собою. Вийшов такий історичний стиль, музейний».
Для цього вчитель використав прядки, які були в школі. Вони у робочому стані. На них для учнів проводили майстер-класи і показували як працюють старовинні інструменти. Додатково зі своєї домашньої колекції Земнухов, який займається ремеслами та вивчає старовинні технології, приніс давні інструменти, вік яких 100-200 років. Під час екскурсій буде розповідати дітям про їх призначення та використання.
«Це такі елементарні, з погляду сьогодення, інструменти, які робилися власноруч – кувались в кузні, вирізалися з дерева. Вони демонструють еволюцію знарядь праці, еволюцію технологій. Окрема увага екологічним питанням: як люди використовували те, що росло навкруги, не було ніякої «хімії», електроенергії, праски працювали на вугіллі, ручні швейні машинки і таке інше. Це своєрідний екскурс в історію, – продовжує Олег Земнухов. – Самі стіни надихають до цього і допомагають відчути атмосферу того часу. Під час оголошення сигналів тривоги в наше укриття-музей спускатимуться учні і для них цей час проводитиму екскурсії».
За словами Олега, подібним чином тепер виглядають усі кімнати нижнього поверху школи.
Зокрема, там розташовуватимуться школярі молодших класів. Ці приміщення можуть вмістити вдвічі або втричі більше школярів, ніж музей-укриття Земнухова. Та у майбутньому, після завершення війни, стануть музейними та етнографічними світлицями.
До слова, екскурсії житомирянин проводить для школярів і у своїй майстерні, де можна власноруч спробувати відтворити процес перетворення конопляного стебла у одяг чи взуття, зазирнути в таємниці чоботарської справи, познайомитися із новітніми досягненнями біодизайну, побачити у роботі старовинні дерев’яні інструменти, ін. Ще в його лабораторії «Hemps Lab» є олія, гранола, халва, протеїн і це все з коноплі.
Житомирянин наголошує, що педагогічне волонтерство не менш важливе ніж військове чи медичне, тож започаткував у місті толоку «Творимо Святу Україну разом», ініційовану ГО «Українська Духовна Республіка». Такі заходи проходили влітку на базі пришкільних таборів у різних навчальних закладах. Діти в дружніх командах створювали образи майбутнього, представляли бачення свого життєвого середовища, малювали будинки та школи, ділилися ідеями відбудови країни після війни з використанням конопляних та інших еко-матеріалів.
Протягом кількох місяців війни Олег Земнухов виготовляє для потреб військових конопляне взуття – легкі берци та кросівки, які «дихають» та вологостійкі. Крім цього, створив унікальні біокікімори з трави та конопель, які допомагають воїнам маскувати себе і техніку в польових умовах на передових позиціях.
Нагадаємо, що напередодні нового навчального року у Поліському національному університеті в Житомирі презентували лабораторію музеєзнавства «Мистецьке Полісся», де не лише проводитимуть лекції та практичні заняття для профільних спеціальностей, але й екскурсії та майстер-класи для школярів. Там зібрані предмети побуту і традиційні елементи обрядовості, які використовували поліщуки у ХІХ ст. На відвідувачів чекають писанкарство, ткання на верстаті, вироби з льону та конопель, ін. Крім цього, в лабораторії є фотозони та інтерактивні експонати. Родзинка – «Колесо туризму», покрутивши яке, екскурсійна група може взяти участь у розіграші мандрівки до туристичної дестинації партнерів «Мистецького Полісся».
Юлія Демусь
Екскурсія до каземату: в Житомирі відкривається туристична локація 100-річної давнини (ФОТО)
«Доторкнутися до науки»: житомирян запрошують в музей з інтерактивними експонатами (ФОТО)
Будьте першим, хто прокоментував "До навчального року готові: житомирянин Олег Земнухов обладнав у школі укриття-музей (ФОТО)"