Проєкт «Норвегія-Україна у Житомирі»: історії успіху учасників АТО та їх рідних (ФОТО) | Times ZT

Проєкт «Норвегія-Україна у Житомирі»: історії успіху учасників АТО та їх рідних (ФОТО)

Відкрити власне кафе, магазин, кондитерську або салон краси, вирощувати на продаж розсаду та овочі, виготовляти іграшки ручної роботи, вироби зі шкіри, 3D-вироби, створювати сіті-ферми, веб-сайти, організовувати і здійснювати стрибки з парашутом, запустити птахоферму – ці та багато інших ідей мають на меті реалізувати випускники проєкту «Норвегія-Україна. Професійна адаптація. Інтеграція в державну систему», який з 2020 року проводять на базі ДУ «Житомирська політехніка».

Наразі в Житомирі вже відбулося три випуски, а  19 лютого стартував весняний семестр. Навчання триває близько трьох місяців. Для участі в проєкті і отримання повного комплексу послуг з професійної перепідготовки, психологічної та правової адаптації, сприяння в працевлаштуванні та створення власних підприємств малого (сімейного) бізнесу можуть бути залучені військовослужбовці ЗСУ та інших силових структур, заплановані до звільнення в поточному році; військовослужбовці ЗСУ та інших силових структур, звільнені з військової служби протягом останніх трьох років і які мають стаж служби не менше 10 років; учасники бойових дій, ветерани АТО/ООС; члени їх сімей, а також члени сімей загиблих воїнів. Зазначимо, що проєкт, окрім Житомира,   у весняний період  впроваджується в 22 містах країни із залученням 19 університетів і 18 громадських організацій.  

«Житомирська політехніка» була обрана  Міжнародним фондом соціальної адаптації (МФСА) для реалізації цього проєкту  в регіоні як провідний заклад вищої освіти, який займає активну позицію у питаннях підтримки  учасників АТО/ООС.  Перший набір  було здійснено у вересні 2020 року і на даний час навчання опанували 97 слухачів з Житомира та області. Окрім цього,  завдяки співфінансуванню ОДА  та ОТГ, курс завершили ще 30 осіб. Адже справа професійної перепідготовки, психологічної та правової адаптації – це, насамперед, обов’язок держави. І саме інтеграція роками відпрацьованої моделі в державну систему України є основним завданням договору у 2019-2022 рр. І Житомирська область є однією з літерів в цьому напрямі, обласна адміністрація та вс більша кількість ОТГ залучаються до цього процесу, – розповідає  професор кафедри інформаційних систем в управлінні та обліку Державного університету «Житомирська політехніка», координатор проєкту Ірина Жиглей. – З навчальними закладами укладаються окремі договори перед кожним семестром, залежно від того, наскільки вдалим був попередній. Наразі  Житомирська політехніка гарно себе зарекомендувала і ми маємо всі підстави розраховувати ще й на 5-й набір, до завершення дії договору. Один семестр триває 3-3,5 місяці та включає 500 академічних годин курсової підготовки і соціальної адаптації. Заняття проходять у вечірній час з понеділка по п’ятницю з 18 до 21 години, та в суботу протягом усього дня. В неділю учасникам поводяться різноманітні заходи, по’вязані з психологічною та соціальною адаптацією. Участь в проєкті можуть взяти не усі бажаючі, заявок надходить значно більше, проводиться відбір шляхом анкетування та співбесіди, аби подальша робота була ефективною. З потенційними учасниками спілкується психолог, аби зрозуміти ступіть їх вмотивованості. Це освіта для дорослих і результату не буде, якщо набирати і навчати не вмотивованих людей. Буває, що хтось не потрапив у перший чи другий набір, але з часом рівень їх готовності засвоювати та використовувати нові знання значно зростає, і вони потрапляють в неступний набір. Завдяки підтримки Міжнародного фонду соціальної адаптації і ініціативи його голови, Володимира Рубцова, ми маємо практику збирати так звані маловмотивовані групи  і проводити для них тренінги, залучати до різних заходів задля підвищення їх прагнення змінити своє життя на краще.  Так само вмотивовані у нас і викладачі, які проводять заняття. За весь період сформувався такий «кістяк» тих, хто готовий ділитися  фаховою інформацією на високому рівні, кого авторитетно сприймають слухачі, що теж дуже важливо. Залучаємо не лише викладачів «Житомирської політехніки», але й практиків – юристів, адвокатів, фахівців з бухгалтерського обліку тощо. Комбінуємо викладання. Перед кожним семестром проводимо опитування і слухачі самостійно обирають, на що варто зробити в навчальній програмі головний акцент. Зокрема, два семестри було більше про організацію власної справи, а в одному  – зібралися люди, які мають певні напрацювання в цьому напрямку, займаються бізнесом і їм було важливо отримати знання і поради щодо просування товарів в інтернет, створення сайтів. Власне, тому ми й додали таку технічну складову –   ази комп’ютерної грамотності, основи веб-технологій, ІТ, популяризація в соцмережах. Начальна програма адаптується  відповідно до запитів слухачів».

Проєкт «Норвегія-Україна. Професійна адаптація. Інтеграція в державну систему» у Житомирі політехніка впроваджує в тандемі з ГО «Центр конверсії та професійної адаптації» (Михайло Псюк – керівник, Олена Сивак, Людмила Каленчук). Саме вони у співпраці з психологом Наталією Харитоновою займаються набором слухачів, а також здійснюють соціально-психологічний супровід, займаються організацією заходів для учасників проєкту та їх родин безпосередньо в університеті та у ГС «Дім Ветерана» – психологічні та бізнес-тренінги, арт-терапія, зустрічі, виставки, обговорення. Цікаво, що поки батьки на заняттях, діти можуть корисно провести час в інтерактивному просторі музею науки і технологій Житомирської політехніки.

«Проєкт об’єднав трьох великих партнерів: Міжнародний фонд соціальної адаптації здійснює організаційну та фінансову підтримку, ДУ «Житомирська політехніка» формує навчальні програми і проводить заняття, а наша громадська організація безпосередньо займається соціальною адаптацією військових, ветеранів та членів їх родин, – пояснює Михайло Псюк. – Йдеться не лише про професійну адаптацію, але й соціально-психологічну – тренінги, арт-терапія, спілкування. Психолог проєкту – Наталія Харитонова, до неї слухачі можуть звернутися на будь-якому етапі. Фактично ми формуємо спільноту вмотивованих людей, які отримавши необхідну теоретичну базу і практичні навики, заручившись підтримкою фахівців, отримують  можливість реалізуватися професійно в обраній сфері – розвинути бізнес-ідею до успішної власної справи, стати більш впевненими, наполегливими, знайти нову роботу, інтегруватися в суспільство за межами військової структури і зони бойових дій, адаптуватися до цивільного життя. Звичайно, не у всіх випускників по завершенню навчання вдається одразу втілити усе задумане, адже у багатьох випадках, крім особистого бажання і всебічної підтримки з нашої сторони, необхідні кошти – на придбання обладнання, оренду приміщення, інше. Пошук меценатів, зовнішнього фінансування – це наш наступний крок. Є певні напрацювання з владою області, а керівники ОТГ, розуміючи важливість проєкту, вже готові самостійно оплачувати половину вартості  навчання представникам своїх громад. Підписані партнерські угоди з Міністерством освіти і науки, Міністерством ветеранів. Це свідчення того, ми на правильному шляху і сьогодні дійсно є запит на професійну адаптацію військовослужбовців та учасників АТО/ООС, але треба підтримка і постійна робота. Ми не залишаємо випускників навіть після закінчення навчання, є база контактів. Запрошуємо їх обмінюватися досвідом, відвідувати наші заходи, надаємо інформаційну підтримку, консультації, навчальні матеріали, допомагаємо налагодити співпрацю, якщо слухачі з різних семестрів працюють в одному напрямку. Людина, яка має знання і не вірить в це, нічого не досягне. Є висока ймовірність, що здобувши знання у рамках проєкту, наші слухачі рано чи пізно  використають отримані навики ».

До слова, участь «Житомирської політехніки» в проєкті  трансформувалася у створення нового структурного підрозділу  –  Навчально-наукового центру конверсії військових кадрів та ветеранів війни під керівництвом  Володимира Лагути – учасника АТО та голови громадської ради Міністерства ветеранів. Серед завдань центру –  організація комплексного навчального процесу для отримання фаху, професійної перепідготовки та підвищення кваліфікації ветеранів.  Політехніка першою в Україні створила такий центр, а нині позитивний досвід підтримали й в інших містах.

«Особливістю навчальної програми в «Житомирській політехніці» є акцент на управління проектами, навчання слухачів брати участь в різного роду грантових програмах, конкурсах, відборах. Вже 8 слухачів різних років випуску подали заявки на гранти IOM Ukraine  для започаткування та розширення власного бізнесу, 5 із них вже одержали фінансування, 3 – очікують на результат. Серед них – Олег Смаль, випускник 2021 року, який захистив бізнес-план та очікує рішення на одержання гранту на придбання обладнання для міні-закладу швидко харчування «Шаурвілль», – ділиться Ірина Жиглей. – Часто буває, що у проєкт приходять члени однієї родини. Спочатку пройшла навчання дружина, а потім чоловік чи навпаки або навіть можуть бути слухачами одного семестру. Приміром, Наталія та Василь Гончар  – випускники 2020 та 2021 року,  із Малина від  ГО «Реабілітаційно-спортивне об’єднання ветеранів  АТО «Стражі Миру» виграли конкурс Малинської міської ради в рамках «Програми фінансової підтримки ветеранських організацій» та отримали 90 тисяч гривень на реалізацію проекту «Бійці тилу», пріоритетним завданням якого стало проведення заходів з військово-патріотичного виховання, відзначення святкових, пам’ятних та історичних дат, проведення  реабілітаційних заходів для ветеранів АТО, ООС шляхом організації екскурсій із залученням інклюзивних груп дітей».

Випускниця 2021 року Ліля Беспавла – вдова  учасника АТО Євгена Беспавлого, засновниця інтернет-магазину шкіряних виробів та подарунків з натуральної шкіри з індивідуальними написами «Libes Prezent». За три місяці вона опанувала ази підприємницької діяльності, просування бізнесу в соціальних мережах, створила сайт, сторінки в соціальних мережах та групи в месенжерах. Зараз активно просуває свій бізнес, а  серед власників її продукції є й посол  Норвегії в Україні.

«Особисто для мене це важливий проект. Я прийшла в нього в найскладніший момент свого життя і він дозволив мені втриматися на плаву, так би мовити, – відзначає Ліля Беспавла. – Викладачі – дуже професійні, програма підібрана дуже грамотно. Важливо те, що якщо щось не так, то дуже швидко все підлаштовувалось під наші потреби. Особисто у мене складність була з тим, що через карантинні обмеження навчання проходило в основному в онлайн-режимі, а я сприймаю інформацію так не дуже добре.

Але все залежить від кожного особисто. Якщо хочете отримати знання, то в будь-якому випадку їх тут отримаєте. Дуже хороша підтримка організаторів, завжди у всьому допоможуть і підкажуть. На мою думку, такі проєкти потрібні, тому що зараз все швидко змінюється, потрібно вміти швидко переналаштуватись, змінити професію або сферу діяльності. Нажаль самостійно не всім і не завжди це дається, а з підтримкою як у проєкті вже набагато легше».

Випускник 2021 року Олег Нікулін в Бердичеві заснував творчу столярну майстерню «Nikol», виготовляє якісні вироби з деревини будь-якої складності.

«Випускник 2021 року Іван Канків – учасник бойових дій, звільнений в запас у 2020 році. Після завершення курсів за програмою «Норвегія-Україна» перетворив своє захоплення на власну справу під брендом «Фотограф Ivan Kankin», – додає Ірина Жиглей.

– Основні напрями роботи – предметна фотографія; яскраві, унікальні світлини для просування бізнесів; рекламна фотографія для маленького та середнього бізнесу; студійна зйомка з використанням імпульсного та безперервного освітлення; світлини на різному тлі та з прозорим фоном; виїзна фотосесія, а також допомога в аналізі цільової аудиторії з метою підвищення ефективності реклами. Випускник 2021 року Вадим Вікаренко – ветеран АТО/ООС реалізував свою бізнес-ідею щодо виготовлення та продажу військової сувенірної продукції та фурнітури з символікою підрозділів бригад ЗСУ та України, срібні перстні ручної роботи, імені брендовані годинники з зображенням, нагороди обкладинки, прапори, футболки, шеврони, погони, кулони срібні, тактичні ручки, брелоки, чашки, нагородні планки, колодки, запальнички з нанесенням зображення, спортивні нагороди, форма та індивідуальні замовлення».

Випускниця 2021 року, дружина учасника бойових дій  Марина Орлик почала свій розвиток з подарунка чоловікові – власноруч прикрашеної декоративної пляшки. Наразі від улюбленої справи дійшла до рівня власного бізнесу, а саме – крамниці-виставки власних робіт та робіт учасників АТО, ООС, членів їх сімей, членів сімей загиблих в АТО, ООС.

«У проєкт «Норвегія-Україна» потрапила на осінній семестр. За період навчання я навчилася багато – працювати з фотошопом, розробляти бізнес-план, створення власного сайту та ще багато цікавого, – говорить Марина Орлик. – Також я ще більше розкрилася як творча людина та зрозуміла всю важливість та необхідність проєкту. Через ситуацію в країні значно знизився морально-психологічний стан та моральна стійкість людей. Знижений рівень комунікацій в сім’ї підштовхує людей до вчинків, які руйнують родини.

Завдяки добре підібраному складу команди проєкту, учасники та їх рідні мали змогу не тільки професійно навчатися, але й цікаво проводити час на групових заняттях, спрямованих на реабілітацію, спілкування, та відпочинок. Після закінчення проєкту я помітила, що стала більш соціально-активнішою та всебічно розвиненою. Сімейні стосунки вийшли на новий і кращий рівень. Також з’явилося багато нових знайомих. Дякую всім організаторам проєкту. Дякую за допомогу, дякую, що ви є».

«Деякі учасники прийшли на проект задля одержання нових знань і масштабування вже існуючого бізнесу та соціальних проектів. Так, випускник 2020 року Сергій Дубок – офіцер запасу ЗСУ, військовий юрист, прийшов до нас вже маючи свою справу – адвокатське бюро «Дубок і партнери», яке надає правову допомогу військовослужбовцям та іншим силовим структурам. Метою проходження курсу для нього було поглиблене вивчення маркетингової частини, а також налагодження правильної комунікації в середні діючого бізнесу. За словами Сергія, за допомогою курсу «Адвокатське бюро» змогло чітко встановити внутрішню роботу та структуру бюро, а також прописати завдання для кожного працівника фірми. Після проведення ретельного аналізу та вивчення внутрішнього та зовнішнього документообігу, було відзначено скорочення витрат на 23%, та збільшення швидкості обробки документів на 33%».

Довідково: учасники проєкту «Норвегія-Україна. Професійна адаптація. Інтеграція в державну систему» можуть дізнатися, як розпочати свій бізнес, як зробити його унікальним, де взяти гроші, як просунути бренд на ринок, як формувати бюджет. У програмі навчання –  бізнес-планування та правові основи підприємницької діяльності, представлення бізнесу в мережі Інтернет, управління бізнес-проектами, бухгалтерський облік та оподаткування для суб’єктів малого бізнесу та неприбуткових організацій, аналіз фінансової інформації, цифровий офіс, інтелектуальна власність, існови веб-технологій, ділова іноземна мова.  По закінченню курсу слухачі мають навички з розробки бізнес- та/чи соціального проєкту (в т.ч. для подачі на отримання грантів), підвищать рівень знання з англійської мови, отримають диплом про участь в програмі «Норвегія-Україна. Професійна адаптація. Інтеграція в державну систему (NUPASS)», сертифікат про завершення програми, свідоцтво про підвищення кваліфікації від Державного університету «Житомирська політехніка» обсягом 500 год.

текст Юлія Демусь

фото ДУ «Житомирська політехніка»

Будьте першим, хто прокоментував "Проєкт «Норвегія-Україна у Житомирі»: історії успіху учасників АТО та їх рідних (ФОТО)"

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.


*