«Тем для творчості стільки ж, скільки маємо зараз болі і захвату», - ілюстраторка Ірина Лисенко (ФОТО) | Times ZT

«Тем для творчості стільки ж, скільки маємо зараз болі і захвату», – ілюстраторка Ірина Лисенко (ФОТО)

З початком повномасштабної війни житомирянка Ірина Лисенко виїхала до Німеччини, а потім на деякий час повернулася в Україну. Наразі знову за кордоном і готує виставку своїх робіт, які також спробує продати, аби мати можливість й надалі допомагати волонтерським організаціям та підтримувати ЗСУ.

Крім цього, вона опублікувала на особистій сторінці в соцмережі допис про те, що надрукувала постери й листівки з тематичними ілюстраціями, які були створені в період війни. Їх кожен бажаючий може придбати, а половину від заробленого дівчина так само передасть на потреби захисників.

«Якщо говорити про мою реакцію на повномасштабне вторгнення російських військ, то я була якраз з тих, хто взагалі завмер. Перший час не могла нічого робити. Єдине, чим я була корисна на початку війни — це перекази коштів у фонди, на ЗСУ і знайомим волонтерам, – згадує Ірина Лисенко. – Потім був період волонтерства з українськими дітьми в Німеччині. Разом із з другом проводили творчі і спортивні заняття для них два рази на тиждень. Весь цей час з початку війни мені було дуже важко малювати. Здавалось, що все буде надзвичайно болючим. Але, в якийсь момент, все ж таки процес пішов. Тем для творчості стільки ж, скільки ми маємо зараз болі і захвату. Зараз у мене вже зібралася своєрідна серія робіт, що відображають мої переживання або роздуми щодо ситуації, відчуттів, змін станів. Я глибоко захоплена всіма – і тими, хто пішов воювати та захищати країну, зупинивши ворожий наступ, і нашими аграріями, які продовжують працювати під обстрілами, і жінками, які рятують свої сім’ї у будь-який спосіб, і усім українським народом загалом, який забезпечує воїнам надійний тил».

Ірина відзначає, що їй дуже пощастило з іноземними друзями, адже вони надзвичайно турботливі і максимально включені в усі ті процеси, які відбуваються навколо війни в Україні. А ще розповсюджують інформацію про це, приймають біженців, допомагають у будь-який можливий спосіб, розуміючи і власну відповідальність, і не маючи жодних сумнівів у тому хто, як і для чого розпочав війну проти України та українців.

«У той же час я розумію, що є люди, які не відчувають, що війна в Україні — це «історія» і про них, жителів європейських пацифістських країн, – продовжує житомирянка. – Тому зараз я хочу нагадувати якомога частіше, що війна триває, вона жорстока. Росіяни – терористи і на очах всього світу відбувається геноцид українського народу. Нагадувати, що війна ближче, ніж здається. Це не про ціни на газ і продукти, це про життя українців, збереження нашої країни і засад демократії у всій Європі. Зважаючи на ці аспекти, нині маю дві мети – продавати принти і донатити з продажів, говорити з людьми про війну. Я не робила тираж робіт лімітованим. При бажанні будь-яку роботу, яка була створена після 24 лютого, можна купити».

Лисенко малює з дитинства, та свідомо ставитися до цього почала лише тоді, коли після закінчення школи мала обирати майбутній фах для навчання. Освіту здобувала в ЖДУ ім.І.Франка, де в той час відкрилась спеціальність «Образотворче мистецтво». Паралельно відвідувала художню школу. Фактично, професійно малюванням зайнялася лише в 17 років.

Постійно вигадувала різні підробітки, де могла творчо реалізуватися – малювала на одязі, розмальовувала стіни та навіть встигла попрацювати вчителькою малювання. Проте найбільший розвиток відчула, коли стала дизайнером в IT-компанії.

«Саме тоді мені набридло бути дизайнером, а захотілось займатись виключно ілюстрацією. У 2016 році закінчила курси ілюстрації в школі «Projector». Далі вже намагалася емпірично зрозуміти, що і як працює на ринку ілюстрації. Як можна жити і заробляти, якщо ти фрілансерка, що малює, – додає ілюстраторка. – За цей час встигла попрацювати у великому проєкті з ментального здоров’я, створювала ілюстрації до соціальних проєктів, мала чимало комерційних робіт. Щодо знакових проєктів, мені важко зараз виділити щось окреме, чим я особливо пишаюсь, бо після початку повномасштабної війни навіть не знаю, що вже є таким змістовним. Можливо, звучить трохи трагічно, але я так відчуваю».

Нагадаємо, 20-річний студент із Озерного Павло Москаль із перервами малює усе життя, експериментує зі стилями та матеріалами. З-поміж іншого останнім часом почав створювати і патріотичні малюнки. Зокрема, у його доробку магніти із крилатою «Мрією» та відважним «Патроном», картина із лідером гурту «Калуш» та розбомбленим Маріуполем. Все це продав під час благодійного аукціону та лотереї, а виручені кошти передав на придбання приладів для десантників на передову.

Житомирський художник Юрій Камишний створив серію патріотичних замальовок із українськими хатками, що обороняються, ворожими російськими ракетами, колорадами, триколорами, окупантами та ведмедями, національними героями з «Азовсталі», байрактарами та ін. Таким чином намагається показати сучасні події в національному колориті.

Юлія Демусь

Акварельна творчість Ooh Lily: ілюстраторка з Житомира про пошук себе, фріланс та патріотичні роботи (ФОТО)

«Здається, що кожною посилкою підтримую їх», — Мар’яна Сучок про допомогу воїнам і лотерею з патріотичною футболкою (ФОТО)

Будьте першим, хто прокоментував "«Тем для творчості стільки ж, скільки маємо зараз болі і захвату», – ілюстраторка Ірина Лисенко (ФОТО)"

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.


*