«Вільний народ вільної країни»: арт-проєкт житомирянок Олени Легенчук і Еліни Стрельцової (ФОТО)

Історія однієї пари, яку за сотні кілометрів від рідної країни, зафіксувала на свій фотоапарат житомирянка Олена Легенчук – це один із прикладів того, як останні чотири місяці змушені жити українці: тікати від війни та окупації, втрачати рідних, робити вибір між життям у мирному місті і захистом батьківщини, а між тим знаходити можливість для прояву емоцій і почуттів.

На початку березня, перебуваючи в Іспанії, куди Легенчук відправилася за кілька днів до початку повномасштабної війни, вона познайомилася з співвітчизницею Марією. До того дівчина жила у Києві, але через постійні обстріли змушена була залишити домівку та шукати прихисток за кордоном.

«На той час я вже займалася волонтерською діяльністю, а також долучилася до команди митців, які створювали тематичні роботи для NFT-колекції про війну в Україні та продавали їх на підтримку ЗСУ, – розповідає Олена. – У цей же час мені зустрілася і Марія. Від неї я дізналася неймовірну історію і одразу вирішила, що це ідея для фотозйомки. Справа в тому, що Марія в тутешній церкві познайомилася із хлопцем. Він українець, але вже давно проживав у Іспанії. Вони закохалися, та хлопець раніше вже проходив службу в українській армії і тепер збирався їхати воювати. Тобто, Марія втекла від війни і знайшла його, але він має їхати на війну, щоб їй потім було куди повернутися».

Пара погодилася на пропозицію Легенчук, яка вже тривалий час проводила фотосесії в різних країнах Європи. Для зйомок обрали будівлю у Валенсії. У кадрі – військовий у формі, дівчина у сукні, прапор України та руїни будівлі.

«Я знайшла у Валенсії розмародерені будинки, які були точно такі ж як в Бучі і Гостомелі після російських окупантів. Дощового березневого дня провели там зйомку, – продовжує житомирянка. – На фото передані всі переживання нашого народу від початку вторгнення росії – страх, розпач, біль, лють, сміливість, жертовність, хоробрість, відвага. Коли я опрацювала знімки і порадилась з командою, то зрозуміли, що для NFT того формату, що ми робили на той момент, вони не підходили. Це серія з історією і її треба презентувати по-іншому».

Врешті Легенчук вирішила не просто продемонструвати фото, а й додати до них арт, поєднавши фізичний світ, який бачать очі, з духовним, що відчуває серце. За її словами, війна – це не лише фізичний біль і фізичне руйнування. Всі, кого вона торкається, зазнають значних душевних змін, тож про це треба пам’ятати, адже нам усім ще дуже довго доведеться відновлюватися і допомагати в цьому іншим.

«За допомогою звернулася до нашої талановитої художниці із Житомира Еліни Стрельцової. Таким чином у нас вийшов спільний арт-проєкт, який ми назвали «Вільний народ вільної країни», – пояснює Олена. – На світлинах можна побачити додаткові художні елементи – Україна в серці, країна, що кровоточить від ворожих обстрілів, світло, як символ надії і швидкого порятунку, для тих, хто перебуває в підвалах, в окупації, страждає від нестачі питної води і їжі. На іншому фото світло – знак Божого благословіння на всю Україну і її захисників. А ось дух котика – як пам’ять про всіх нещасних тварин, які теж постраждали чи загинули в цій війні. Є ще світлина, на якій солдата «одягнули» у вишиванку та шаровари. Це своєрідний відгомін нашого сміливого і вільного козацького родового коріння».

У планах Олени Легенчук було організувати фотовиставку арт-проєкту, про що навіть почала домовлятися під час нещодавньої поїздки у США, де проводила благодійні фотосесії і збирала кошти на підтримку проєкту «Мобільна стоматологія» для військових і цивільних у прифронтових населених пунктах.

«Я вже вела певні перемовини щодо цього, але мені забракло часу. Для організації виставки потрібно було лишатися у США ще на місяць, проте маю займатися іншими напрямками діяльності. Можливо, після війни врешті поставлю у пріоритет творчість. Наразі ознайомитися із арт-проєктом «Вільний народ вільної країни» можуть користувачі соцмереж на моїх особистих сторінках», – додає Легенчук.

Нагадаємо, у Житомирі фотограф Анна Гусарова провела фотосесію «Все мало бути по-іншому» випускниць ліцею №25 на розвалинах навчального закладу, який у березні росіяни зруйнували авіаударом.

Юлія Демусь