Викладачка Поліського університету про вирощування, збір і використання рослин для фіточаїв (ФОТО)

Викладачка Поліського університету про вирощування, збір і використання рослин для фіточаїв

У холодну пору досить популярні різноманітні гарячі напої, окреме місце серед яких займають фіточаї. Так прийнято називати  рослинний трав’яний чай із лікарських рослин, який вживають для профілактики і лікування хвороб, нормалізації роботи органів.

Для фіточаїв збирають на лугах, в лісі,  у садках чи на спеціальних плантаціях та сушать квіти, листя, плоди, насіння, коріння, кору рослин, а далі компонують для отримання певного ефекту, смакових якостей тощо.

Фіточай  – один із найдавніших лікувальних засобів. Коли ще не було такого різноманіття фармзасобів та звичних нам аптек, люди лікувалися виключно травами. Нині фіточаї можна придбати у тих таки аптеках або зібрати самостійно, відповідно до вподобань і потреб.

Жодних труднощів у цьому нема, – говорить викладачка факультету лісового господарства та екології Поліського національного університету Людмила Котюк, яка разом з колегами вирощує на території Ботанічного саду рослини і збирає з них фіточаї. Протягом 2018-2020 років вони отримали чотири патенти на корисну модель:  на фітокомпозиційний чай «Гармонія», композиційний фіточай «Довголіття», спосіб створення композиційного фіточаю з антиоксидантними властивостями, спосіб створення композиційного фіточаю з імуномоделюючими властивостями.

Деякі з  власноруч вирощених трав у засушеному вигляді можна побачити і  у її робочому кабінеті. Розповідає про особливості кожної, розтирає листя чи квіти, аби максимально відчути аромат. Ділиться, що пряні рослини, які нині можна зустріти в чаях, раніше додавали до страв, аби присмачити їх, до появи солі.

«На території Ботанічного саду Поліського національного університету закладені ділянки з рідкісними рослинами, які у тому числі мають лікувальні властивості. Ми використовуємо близько 30 видів, більшість багаторічні. Насіннєвий матеріал  отримали із Національного Ботанічного саду ім.М.М. Гришка. Вони мають величезний асортимент. Так от, у якості наукових досліджень, ми вивчали як вони можуть зростати у наших умовах. Більша увага була приділена рослинам, які мають гарний декоративний вигляд, приємний аромат, а також накопичують різні біологічні сполуки, тож мають лікувальні властивості. В природі є багато видів рослин, які використовують з лікувальною метою, вони входять до такого зібрання, яке називають фармакопеєю, а ті, які до нас завезені  (інтродуценти) культивують в ботсадах, в парках, присадибних ділянках, багато з них  – хороші медоноси, – розповідає Людмила Котюк.  – Території, де ростуть лікарські трави у природі постійно зменшуються – десь вирубали ліс, сталася пожежа, переорали, а зараз ще й через бойові дії та обмеження у зв’язку з повномасштабною війною, тому не всюди можна вільно збирати. У нас є можливість і ми її використовуємо задля того, аби розширити асортимент лікарських рослин, вирощуючи їх самостійно та використовуючи для фіточаїв.

Варто зауважити, що багато цих рослин входять до складу європейських фармакопей, а у нас не внесені до відповідного переліку, тому в промислових масштабах, приміром, аби співпрацювати з підприємствами, які спеціалізуються на виготовленні фіточаїв, надаючи сировину, ми не можемо. У нас всі рослини екологічно чисті, нічим не обробляються, лише полив і видалення бур’янів. Для того, як впровадити рослину у виробничий процес, вона повинна пройти дослідження, випробування (спершу на тваринах, а потім перевіряється дія на організм людини). Не так просто можна використати будь-яку рослину як компонент фіточаю.  По рослинах, які в нас зростають, все відомо, є багаторічний досвід. Кожна з них має певний набір компонентів, відповідно до яких і визначається її дія, можливий вплив і користь для нашого організму. Чай може бути одно чи багатокомпонентний. Знову ж таки, все підбирається відповідно до властивостей рослини, щоб було приємне поєднання, смак, аромат, колір і т.д.

Що входить у чай можна дізнатися на пакуванні. Крім «Ліктрав», на Житомирщині є ще менші приватні підприємства, які займаються фіточаями. Збирати трави ви також можете самостійно – з весни по осінь, кореневу систему копаємо, коли накопичується максимальна кількість корисних речовин.  Якщо використовуєте наземну частину, то найбільша кількість біологічно активних рослин в них – у період бутонізації і цвітіння.  Рослини зрізають і сушать не на сонці. Це має бути темне приміщення  (горище, стелажі з накриттям) з провітрюванням, можна розвісити пучками на опори чи мотузку, розкласти на тканину чи папір, періодично перевертаючи, а після висихання помістити у герметичну ємність. Найбільш ефективними рослини залишаються упродовж двох років, тому приблизно стільки й доречно їх зберігати й використовувати.  Ви можете собі повністю зібрати фіточай або додавати окремі рослини до чорного, зеленого чаю, придбаного в торговельних мережах”.

Нагадаємо, що в травні цього року в Поліському національному університеті було встановлено Рекорд України у категорії “Наука і Технології” – 124 фіточаї на одній локації.

Юлія Демусь

За два тижні до Нового року: грибні пригоди житомирян (ФОТО)

Майстерня «Просто Миколка»: два мільйони на ЗСУ, свічки для Папи і різдвяного шоу на «1+1», святковий асортимент

Будьте першим, хто прокоментував "Викладачка Поліського університету про вирощування, збір і використання рослин для фіточаїв (ФОТО)"

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.


*