У Житомирському драмтеатрі імені Івана Кочерги 30 листопада відбулася чергова вистава української класики «За двома зайцями». Проте саме ця дата для постановки є особливою: у цей день вона відсвяткувала 20-річчя.
Головною акторкою вистави протягом всіх цих років є Оксана Павлова, заслужена артистка України. Вона розповіла, що на початку своєї акторської кар’єри роль Проні Прокопівної давалася їй надзвичайно складно. Разом із нею незмінними являються заслужені артистки Марина Букша та Ольга Карпович.
«Театр – це живе мистецтво. Це не фільм, де можна перезняти дубль. Кожен новий день ти приходиш із новим багажем: з чоловіком посварилася чи захворіла дитина. Проте ти маєш морально відгородитися від цих речей. Напередодні вистави хвилювання таке, як і вперше. Немає такої вистави, перед якою б ти не хвилювався, скільки б років не працював», – говорить Оксана Павлова.
Особливою родзинкою постановки є музика. Її спеціально для «двох зайців» написав колишній головний диригент театру Олександр Стецюк. Вона досить цікава, імпульсивна та ідеально підходить під атмосферу цього твору.
«Актори люблять цю виставу. Її любить і глядач. Сподіваємось, що вона проживе ще 20 років на сцені, адже вона – як гарне вино, з роками тільки кращає», – каже Наталія Тимошкіна, головний режисер театру, заслужений діяч мистецтв України.
Що ж стосується головного героя Голохвастого, то виконавців цієї ролі за ці роки їх змінилося аж п’ять. Наразі його грає Петро Авраменко. Актор розповів, що це була його омріяна роль, яку він досить довго не міг отримати. Однак коли його затвердили, зрозумів, що настав його зірковий час і тепер він цією роллю не поступиться.
Серед багаторазових постановок «За двома зайцями» мають місце і веселі курйози на сцені, з якими поділилися актори.
«Актор не має права “колотися”. Це такий собі сленг, що означає, що він не має на сцені сміятися. Бувають такі моменти, що партнер подає тобі репліку так, що ти просто не витримуєш. Проте нещодавно ми грали цю ж виставу і Оксана Павлова (Проня) вирішила собі наклеїти величезний довгий ніс. І коли ми відігравали одну зі сцен, сталося наступне. Я підхожу, вона накриває обличчя книжкою, а потім звертається до батьків. І в цей момент вона закриває книжку і прищемлює собі носа. Він залишається просто між листками, але вона цього не бачить. А цей матеріал, він як пластилін, дуже липкий. І поки ми сміялися і намагалися заспокоїтися, Оксана відриває від книжки цього носа і разом з листками абияк вона його прикріплює до обличчя. І тоді нас зірвало, десь хвилин три-чотири ми не могли прийти до тями», – ділиться Петро Авраменко.
На ювілейну виставу зібрався повний зал. Як бачимо, українська класика, навіть через багато років користується великою популярністю.
Аліна ТОЛКАЧ
Нагадуємо: 75-й ювілейний сезон у Житомирському драмтеатрі розпочнуть прем’єрною виставою “Show must go on”
Будьте першим, хто прокоментував "«За двома зайцями»: 20 років на сцені Житомирського драмтеатру"