Реальний морок: житомиряни ходять ногами по склу дефективної «пам’ятки» (ФОТО)

Біля підземної «пам’ятки» на Великій Бердичівській зупиняється автобус. Пасажири виходять – і чимчикують у своїх справах прямо через «пам’ятку», не звертаючи уваги на загороджувальні стовпчики. Мабуть, логіка така: якщо автори цього «шедевру» не додумалися натягти між стовпчиками елементарний ланцюг – то які вони, к бісу, загороджувальні?..

Чолов’яга середнього віку стає ногами на скло. Це ж дуже цікаво – трісне, чи ні?.. Тут навіть не одразу розумієш, у кого мозок більше оповитий мороком: у цього «розумника» – чи у творців ганебного артефакту.

Давайте без зайвих емоцій. Ось Лувр. Так виглядає цивілізований скляний купол, якщо ви хочете показати щось під землею. Піраміда, а не пласке скло!

Хтось скаже: «О, порівняв Житомир з Парижем!» Добре, давайте порівняємо Житомир з Києвом. Та ж історія: підземні галереї на майдані Незалежності накриті схожими скляними конструкціями. Не пласкими, а опуклими! Які дозволяють воді стікати вниз – і заодно змивати зі скла пилюку та бруд. Просто і ефективно.

Тепер запитання: скільки класів освіти треба мати, щоб спроектувати ОЦЕ?

1. Підземелля накрили пласким склом на рівні тротуару, яке природно вкривається брудом.
2. Воді стікати нікуди. Взимку на скло налипатиме сніг і крига.
3. Внутрішньої вентиляції нема: конденсат помітно неозброєним оком.
4. У склі відбивається будинок і вулиця. Що там під склом внизу – не видно геть. Чому? Господи, бо нема освітлення!

Заради справедливості слід сказати: були проекти, які передбачали нормальний купол. Але від них відмовилися через… дорожнечу. І зупинилися на «дешевому» варіанті з броньованим пласким склом, який коштував міському бюджету «лише» близько 200 000 гривень. Зате, гордо звітувала міська влада, по ньому можна спокійно ходити ногами!

Злі язики кажуть: «пам’ятка» з вічним мороком і великими краплями конденсату – стала останньою краплиною, після якої Не-Будемо-Казати-Хто порадив головному архітектору Житомира написати заяву про звільнення. Так це насправді, чи ні – невідомо. Бо Юрій Безбородов коментувати своє звільнення відмовляється.

Але городяни хочуть знати: що влада міста робитиме далі з цією ганьбою?..

Тарас СТРІЛЬЧИК