Він вчить бажаючих цирковому мистецтву, а важкохворих – ходити: у Бердичеві чоловік щоденно творить дива (ВІДЕО)

12-річна Женя ще не знає, чи стане цирк її роботою у майбутньому. Але дівчинка вже показує яскраві результати: 2-ге місце на Міжнародному фестивалі циркового мистецтва «Яскрава арена Дніпра» з-поміж 132-ох циркових номерів. Велика заслуга у цьому, каже, тренера і засновника циркової студії «Жанр» Петра Герасименка при Центрі позашкільної освіти ім. О. Разумкова.

«Тут хороший колектив і найкращий тренер, який завжди допоможе та підтримає тебе. Мене сюди привела мама, коли мені було 4 роки. Я тоді ще не розуміла, подобається мені чи ні. Але у 7 років я зрозуміла, що це дуже гарне мистецтво», – розповідає  Євгенія Столяр, відвідує гурток.

У 4-х групах «Жанру» займається 60 дітей. Ми потрапили на заняття старшої. В ній дівчата працюють з цирковими номерами для міжнародних конкурсів. У Дніпрі вони вибороли і два треті місця. Хлопців тут поки немає: не справляються з навантаженнями.

«В Житомирській області в жодному місті, навіть в обласному центрі Житомир, циркового мистецтва у гуртках, студіях нема. Це тільки унікальна можливість є у Бердичеві, це шанс відкрити дітям двері у світ циркового мистецтва», – каже Петро Герасименко, керівник гуртка.

У квітні Бердичів святкуватиме 40-річчя циркового руху в місті. Його засновник Валентин Моцний є вчителем Петра Герасименка, який уже 15 років навчає цирковій майстерності дітей.

«Він дуже багато сил вкладає в нас, хоче навчити нас багато, він дуже добрий, суворим буває, коли не псують настрій», – каже Аня Сурду, 8 років відвідує гурток.

Понад 10 випускників циркового гуртка хобі обрали собі за фах. Серед них є і люди з інвалідністю. Виступають колишні «жанрівці» у цирках США, Туреччини, Швеції, Швейцарії. Повітряна гімнастка Ілона Урбанська вже працювала у Національному цирку України.

«Спочатку це було просто хобі, заради фізичного розвитку, аби не сидіти вдома. Але потім я зрозуміла, що це моє, і мені це подобається, я цим живу, я без цього не можу і вирішила вступити. Я взагалі не думала, що я пройду на бюджет, коли я дізналась, що я на першому місці – це було для мене взагалі!» – розповідає Ілона Урбанська, випускниця гуртка.

Окрім циркового мистецтва уже два роки працює гурток соціальної реабілітації «Шанс» Центру позашкілля. До Петра Герасименка батьки приводять дітей з важкими діагнозами.

«Саша прийшов за ручку, він дуже погано стояв і самостійно пересувався тільки з опорою. Він його взяв, Саша почав через рік у нього ходити», – розповідає мама особливо дитини Катерина Шлапак.

Женя вже став більш уважним і зібраним.

«Він більше займається інтелектуальним розвитком, ми щось малюємо, пишемо. У нього є схильність до надмірної ваги і тут є можливість зігнати ці калорії», – каже Тетяна Масан, мама особливої дитини.

Завдяки меценатам тут мають необхідне обладнання, зроблено ремонт приміщення. Тренажер лікаря Бубновського у дітей найулюбленіший. На ньому можна «політати», що корисно для розвитку опорно-рухової системи. Це відчула на собі 18-річна Ксюша.

«Випрямляється краще, м’язи розтягнуті, вона більш вільна. Добре розтяжки робляться рук, ніг, тягнуться сухожилля. Якщо якісь м’язи не працюють, вони перетворюються в сухожилля.  Петро Миколайович спеціаліст в цьому плані, розбирається в цьому», – говорить Анатолій Сиромятний, тато дівчини.

З різними психологічними і фізичними відхиленнями гурток відвідує 10-ро дітей від 5 до 18 років. Займаються за спеціально розробленою для них програмою реабілітації, котру схвалило міністерство освіти. Головне, каже Петро Герасименко, не пропускати занять, інакше набуті навики доведеться здобувати наново.

«Ми займаємось саме фізичною реабілітацією, кінетотерапією – лікуванням рухами. Ми стараємось допомогти дітям з впевненістю у собі, з впевненістю у рухах, психологічною впевненістю і щоб було і легше батькам вдома з цими дітьми, щоб процес адаптації їх у соціум проходив швидше і комфортніше», – каже Петро Герасименко, керівник гуртка.

Потрапити на безкоштовні заняття в обох гуртках реально для будь-кого. Щодня керівник чекає на своїх підопічних у п’ятій школі міста Бердичева. Місця дислокації, каже, ще ніразу не змінювали.