Чекаємо на опади: запасу води в Житомирських водосховищах залишилось на місяць

Про це сьогодні, 29 квітня розповів директор  комунального підприємства “Житомирводоканал” Андрій Нікітін. Водосховище “Відсічне” є місцем, звідки підприємство житомирського водоканалу постачає воду для всього міста. 

“В цьому році вперше за весь період вимірювання стану рівня водосховища ми зафіксували його найнижчий рівень. Над всмоктуючим трубопроводом води залишилось настільки мало, що нам її вистачить орієнтовно на місяць-півтора”, – розповів директор КП. 

Він також зауважив, що головними чинниками, які впливають на рівень та якість води, є кліматичні умови та глобальне потепління, а також регулювання річок, скидання неочищених стічних вод та створення штучних споруд, таких, як ставки для рибних господарств. 

“Зазвичай умовний рівень води в нашому водосховищі має складати близько 4 метрів. Тоді здійснюється водообмін, що впливає на якість і достатню кількість самої води. Навіть 3 метри не є для нас критичними, бо маємо певні запаси води. Але сьогодні спостерігається рівень 2 м 75 см, і він з кожним днем падає на 1-2 см. Сьогодні ще не така спекотна погода, коли випаровується багато води з поверхні”, – наголосив Нікітін.

Рівень води водоканал також поповнює і штучним методом. Зокрема близько 15 років тому було сконструйовано сталевий трубопровід, до якого під’єднано один насос та поліетиленовий трубопровід з іншим насосом, які надають можливість орієнтовно 10-12м3 на добу перекачувати з річки у зворотній бік. 

“Ми поповнюємо водосховище “Відсічне” з річки Тетерів. У також є ще водосховище “Дениші”, яке також має запас води на 60-70 днів. Ми плануємо використати його для того, щоб при критичній відмітці 2.50 поповнити водосховище “Відсічне”. Але якщо не буде тенденції по інтенсивним опадам, то будемо змушені вводити погодинний графік водопостачання, орієнтовно 7 годин на добу”, – анонсував Андрій Нікітін.  

Водосховища за природних умов заповнюється тільки тоді, коли інтенсивні опади співпадають з низьким рівнем температур, тобто тільки в осінньо-зимовий період. 

“Станом на сьогодні, наприклад, якби два дні йшов дощ, то тільки на наступні два дні нам би вистачило цієї води, що поповнила водосховище”, – каже Нікітін.

У “Житомирводоканалу” є план, який розподілено на кілька періодів, зокрема працівники підприємства вивчили досвід міст, які раніше проходили через водну кризу.

Наприклад, місто Кейптаун у 2018 році теж зіткнулося з цією проблемою.

Тому, крім перекачування водосховища, директор також підняв питання обмеження неконтрольованого водокористування.

Нагадуємо, що під час засідання виконкому, яке відбулось 28 квітня, було прийняте рішення про те, що в поливний сезон приватні господарства, які не мають лічильників, будуть платити за поливи водою набагато більше, не по тарифу, а за кількістю потенційно використаної води. 

“Ми також можемо збільшити корисний дебіт нашого водосховища, адже наш трубопровід, який забирає воду зі сховища, не розташований на самому дні. Ми плануємо розробити проєкт поглиблення всмоктючого трубопровода”, – поділився Нікітін.

Наступного року підприємство також планує винайти інше джерело водопостачання, зокрема видобуток підземних вод з свердловин. Але через те, що Житомирщина знаходиться на гранітній плиті, через ці свердловини не можливо дістати велику кількість води, яка до того ж дуже насичена залізом та іншими сполуками, які важко відторгнути. 

“Колись також існував проєкт поповнення нашого водосховища з річки Случ, але й там зараз немає потрібної кількості та якості води. Новий, проте нетрадиційний та надскладний спосіб – це очищення стічних вод до питного водокористування. Лише 2 міста в світі користуються такою практикою – Каліфорнійський та Сінгапурський водоканали. Це дійсно позначиться на тарифах, але це набагато краще, ніж втратити все, і водосховище в тому числі”, – каже Андрій Нікітін.

Адже відсутність води в кранах – це не тільки незручно, а й унеможливлює роботу підприємств, а також різних служб, наприклад, служби медицини чи пожежної, робота яких також залежить від наявності та якості води. 

“Наприклад, в Німеччині, де кількість води на одну людину втричі більша ніж в Україні, жителі економніше використовують воду, повторно застосовують та навіть використовують дощову. У Житомирі показник використання водного ресурсу становить 150-200 літрів на людину протягом доби, тоді як в Німеччині цей показник удвічі менший. Червона позначка рівня води, коли доведеться поповнювати сусіднє водосховище Дениші та просити комісію з надзвичайних ситуацій затвердити погодинний графік води – це 2,5 метри. Таке кардинальне рішення може знадобитись вже через 38-40 днів”, – зазначив директор підприємства.  

Він також додав, що якби підприємство не перекачувало воду зараз, то втрачали б по 3 см а не по 1 см з поверхні водосховища, як зараз.

Загалом об’єм водосховища “Відсічне” складає 10 млн м3, а “Дениші” -13,9 м3.

А Житомир за добу споживає 55-60м3 води.

“Ми займаємо 120 місце в світі зі 180 країн по кількості доступної води на душу населення. В цьому рейтингу ми знаходимось між двох африканських країн”, – розповів Андрій Нікітін.

Він також зазначив, що в Україні недостатньо розвинена система обліку води й через те, що третина приватних домогосподарств не мають лічильників, а у квартирах цей показник становить 25%.