Зустріч з цією чарівною еко-активісткою і за сумісництвом мамою в декреті Надією Гамулою розпочалася одразу з повчання. Ми заходимо в кав’ярню «Sharikava» і Надя одразу запитує: «Ви робите каву в кружку?». Після почутого: «Ні!», ми виходимо і прямуємо по вул. Михайлівській в пошуках кави, яку можна випити з кружки.
Я дивуюсь, і Надя одразу пояснює, що з недавніх пір відмовилася не лише від одноразових пакетиків, а й від одноразових стаканчиків. Заходимо в «Арома Кава» і знову запитання: «Ви можете зробити каву не в стаканчик, а в кружку?. Відповідь: «Так». І нас це повністю влаштовує. “Падаємо тут», — говорить Надя.
Надя Гамула не лише матуся в декреті, а й еко-активістка, яка повністю відмовилася від одноразових пакетиків в липні цього літа і вважає це одним із найкращих рішень у своєму житті.
«Я вирішила не користуватися такими одноразовими пакетами. Вже досить давно я та моя родина старалися не брати пакети взагалі на касі в магазині тому, що по-перше, за них треба платити, по-друге вони можуть порватися ще не доїхавши до дому від якихось гострих кутів. Чоловік мій вирішив, що краще купити спеціальні багаторазові сумки. Це було два роки тому, і досі ми їх навіть не змінювали. Тому свою вартість вони відбили».
Надихнула на такий крок Надю Бельгія. Коли поїхала гостювати до сестри і побачила, як люди в Європі відносяться до сортування і до одноразових пакетиків, вирішила і в себе запровадити таке:
«В цьому році я та моя родина гостювали в моєї сестри в Бельгії. І я побачила, як важливо для цих людей сортувати сміття. В них є окремі контейнери для кожного виду сміття і це настільки просто, що навіть мій 10-річний син дуже швидко навчився. Я взагалі не бачила в них одноразових пакетів, мабуть що є, але не так як у нас, коли вони на кожному кроці, і їх пхають, бо вони безкоштовні. Крім того, моя сестра старається все купувати на вагу, а не запаковане в поліетилен, а ще використовує не паперові рушники, а звичайні на тканинній основі. Коли я це все побачила — вирішила і в себе запровадити» .
Перше з чого почала — відмовилася від одноразових пакетів на тиждень, далі зрозуміла, що може набагато довше протриматися без них:
«Це було цікаво. Через тиждень я зрозуміла, що вони мені зовсім не потрібні, через два — дійшло усвідомлення, що якихось кардинальних змін і не відбулося, це не предмет необхідності, просто якась класна маркетингова компанія».
Проте зізнається, що складнощі все ж таки були, але не з самими пакетами, а з людьми.
«Продавці не розуміли моєї відмови. Коли я приходила на базар і відмовлялася від безкоштовного пакета, люди бути ошелешені: „Ну як це так, чого ж це ви не берете? Це безкоштовно“. Але я вперто стояла на своєму і згодом всі змирилися. Зараз навіть підтримують мою ініціативу».
Така «авантюра» принесла позитив, зізнається дівчина:
«Це великий плюс, тому що стало менше спонтанних покупок, це велика економія. Так, потрібно було спланувати, що саме треба купити і куди це все класти. Я розуміла, що повинна взяти, наприклад, контейнери для м’яса чи риби, мішечки для овочів і фруктів, і сумку „авоську“, в яку це все буде складатися. Сумка „авоська“ мені дісталася ще від мами, їй більше ніж 40 років і вона в чудовому стані. Мішечки замовила в інтернеті, згодом пошила в ательє за 20 грн.
Коли почала використовувати мішечки, люди на базарі жаліли, що вони можуть забруднитися: „Як це ви туди персики кладете, вони ж забрудняться“. А в нас люди дуже бояться забруднити сумки. Відокремлюють один банан чи яблуко пакують в окремий одноразовий кульочок. Навіщо? Вони ж не покусаються. Брудняться мішечки не багато, в основному від картоплі і моркви. І випрати їх дуже легко, в пральній машині або вручну. Туди можна класти навіть печиво, сахар, крупи, але в такі мішечки без дірочок.
До речі, в супермаркеті дуже нормально відносяться до мішечків. Я не бачила ніякого негативу, я ходжу в магазини зі своїм контейнером для м’яса, прошу відбити тару і зважити, потім мені кладуть в контейнер м’ясо і в мене все чистенько і гарненько, нічого ніде не тече. Вдома це все зберігаю в скляних контейнерах чи тарілках, лише в магазин з пластиковими ходжу, бо вони легші.
Ще я помітила, що коли кладеш персики в пакетики одноразові, вони там мнуться, зіпрівають і починають псуватися. В полотняному пакетику цього не відбувається. Так само і риба та м’ясо, будучи в контейнерах, не розносять запах по холодильнику. В мене стало менше зіпсованих продуктів та чистіший холодильник » .
Дівчина розуміє, що такий крок — відмова від пакетів, не легкий і багато хто не вважає це масштабною справою, а отже не бачить користі. Проте знає, що потрібно починати з себе:
«Звичайно ми не можемо зробити все ідеально і багатьох це зупиняє, вони вважають, що якщо хтось один відмовиться від одноразових пакетів, то це ніяк не допоможе. Але я так не вважаю. Потрібно починати з себе. Людина повинна думати, що краще зробити хоч щось, це врятує перш за все і саму людину, від зневіри в своїх силах і діях. Якщо кожен подумає про те, що він може щось змінити перш за все для себе, тоді будуть зміни. Зміни починаються з маленьких кроків».
Після відмови від пакетів Надя вирішила відмовитися від одноразових стаканчиків. Коли заходить у кафе, просить зробити каву у кружці, а інколи бере і свою.
Будьте першим, хто прокоментував "«Відмовитися від пакетів легко!» Житомирянка Надія Гамула розповіла, як це зробити і яка з цього користь"